У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне дослідження організаційно-економічного механізму управління фінансовими ризиками на підприємствах і розробку напрямів його удосконалення. Основний науковий результат дослідження полягає в тому, що автором поставлено і вирішено коло недостатньо опрацьованих теоретичних проблем і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності процесу управління фінансовими ризиками, вибору фінансової стратегії та прогнозування ймовірності банкрутства. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки: 1. Аналіз основних показників розвитку промислових підприємств Донецької області свідчить, що, незважаючи на позитивні зрушення, значна кількість підприємств знаходиться в кризовому стані та потребує впровадження таких моделей управління, які б дозволили зробити процеси запобігання банкрутству керованими. Одним із шляхів подолання негативних явищ в економіці України є використання антикризового управління підприємством. 2. У роботі вдосконалено методичну основу класифікації фінансових ризиків. В умовах ринкової трансформації економіки розгляд чинників фінансового ризику необхідно з’ясовувати при розробленні стратегії діяльності підприємства. На підґрунті використання принципів системного аналізу запропоновано уточнене визначення фінансового ризику, під яким розуміють ризик зміни результатів фінансової стратегії підприємства під впливом зовнішніх чинників, який призводить до непередбачуваного змінення фінансового стану підприємства; 3. Критичний аналіз існуючих підходів до управління ризиками дозволив вдосконалити механізм розробки політики управління ризиками банкрутства на промисловому підприємстві. Запропонований підхід до управління фінансовими ризиками має виконуватись на різних рівнях і етапах життєвого циклу підприємства, і складається з комплексу таких заходів: визначення мети управління фінансовими ризиками, якісна і кількісна оцінка ризику, вибір методів нейтралізації ризику, оцінка результатів нейтралізації ризику. 4. Аргументовано необхідність розробки на системному підґрунті комплексу фінансових показників, пов’язаних між собою єдиним підходом та єдиною методикою розрахунку, що дасть змогу комплексно оцінити фінансовий стан підприємства. Запропонована система показників, яка базується на даних фінансової та статистичної звітності й відповідає вимогам вітчизняних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, є простою, доступною. Показники фінансового стану підприємства дають можливість прийняти оперативні та обґрунтовані управлінські рішення щодо визначення причин погіршення фінансового стану, визначення рівня ризику виникнення банкрутства; розробити обґрунтовані заходи щодо покращення фінансового стану підприємства з метою уникнення реалізації фінансової кризи та банкрутства. 5. Умови трансформування економіки відносять проблему можливого банкрутства до надзвичайно гострих, потребують пошуку і застосування методик оцінки вірогідності банкрутства. Аналіз зарубіжних і вітчизняних методик діагностування банкрутства підприємства дав змогу виявити недоліки у підходах до оцінки ймовірності настання фінансового ризику та обумовив необхідність розробки методики його діагностування. 6. Найважливішим блоком моделі антикризового управління підприємствами є діагностика його фінансового стану й загрози банкрутства. Визначений методичний підхід для оцінки фінансового стану, що склався на підприємстві, дозволяє як найглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу та обрати шляхи його розвитку з орієнтацією на визначені цілі підприємства. Використання запропонованого в роботі методичного підходу визначення фінансового ризику та прогнозування фінансового стану підприємства дозволяє передбачити розвиток кризи та розробити ефективну фінансову стратегію. 7. Для забезпечення ефективності антикризового управління підприємством необхідно дотримуватись обґрунтованого в дисертаційній роботі підходу до вибору фінансової стратегії підприємства з урахуванням фінансового ризику, який складається з блоків розробки фінансової стратегії підприємства та блоку розробки механізму її адаптації. Запропоновано для адаптації фінансової стратегії застосовувати матрицю визначення напрямів коректування управлінських дій у відповідності до поточних рівнів фінансового стану підприємства та його фінансового ризику. Такий підхід забезпечить корегування можливостей підприємства залежно від фінансового становища підприємства і рівня фінансового ризику та обґрунтує доцільність заходів щодо запобігання ризику виникнення банкрутства. 8. Запропоновано використання нейромережевого підходу в процесі діагностики ймовірності банкрутства машинобудівних підприємств, це дає можливість прогнозувати зміни фінансового стану на певний момент часу на кожному етапі життєвого циклу підприємства і на цьому підґрунті отримати моделі можливого розвитку фінансового стану підприємства. | 