Анотація до роботи:

Подрєза С. М. Організаційно-економічний механізм розвитку інфраструктури технічного забезпечення авіаційної транспорту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і зв’язку. - Національний авіаційний університет, – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробленню принципів та методів реформування, а також наукового обґрунтування організаційно-економічного механізму розвитку інфраструктури технічного забезпечення авіаційного транспорту. З використанням системного підходу в управлінні здійснено системні дослідження основних заходів щодо реформування системи авіатехнічних послуг.

Основу методології розвитку авіатехнічної інфраструктури складає комплексний підхід до підприємств технічного забезпечення АТ, незважаючи на їх відомчу належність, який розгорнутий у сукупність організаційно-економічних схем і рішень різного рівня та призначення для здійснення реалізації стратегії реформування та реалізації інвестиційної політики, що сприяє економічному зростанню та розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ.

1. На основі проведеного дослідження в роботі сформульовано теоретичну концепцію, розроблено організаційно-економічний механізм розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ, який базується на стратегії глибокого реформування системи авіатехнічних послуг з урахуванням специфіки діяльності, вимог до забезпечення необхідного рівня безпеки польотів, на ринкових засадах і принципах.

2. Визначено і досліджено нові категорії “авіаційно-транспортний комплекс України”, “інфраструктура технічного забезпечення авіаційної техніки” їх складові, зовнішні і внутрішні взаємозв’язки, що дозволило аналізувати процеси розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ у комплексі взаємодії підприємств авіаційної промисловості, цивільної авіації, авіаремонту і технічного обслуговування, не зважаючи на їх відомчу належність.

3. Аналіз показав, що авіатехнічна інфраструктура України знаходиться у кризовому стані. Основні причини – застарілі, що не відповідають реаліям ринкової економіки, підходи до ремонту і експлуатації АТ, не адаптованість системи до ринкових відносин, скорочення обсягів ремонту, не важливість забезпечення вимог міжнародних авіаційних організацій (ІКАО та ін.) щодо екологічної та авіаційної безпеки на застарілих, ще радянського виробництва, типах АТ.

4. Щоб забезпечити виживання та розвиток інфраструктури технічного забезпечення АТ, потрібна реалізувати стратегію глибокого реформування цієї підгалузі, яка включає перехід від планово-попереджувальної системи технічного обслуговування і капітального ремонту до заміни агрегатів, вузлів і ремонту за технічним станом, застосування методів безупинного блокового ремонту, освоєння технічного забезпечення нової АТ, перш за все вітчизняного виробництва – Ан-140, Ан-70, Ан-74, Ан-148, Ту-334, структурні перетворення на основі об’єднання функцій, розділених тепер відомчими бар’єрами підприємств у єдиний центр сервісного авіатехнічного обслуговування АТ.

5. Основою центрів сервісного авіатехнічного обслуговування мають стати авіаремонтні підприємства зі спеціалізацією за типами техніки. Стосовно літаків типу “Ан” це буде асоціація київських підприємств, установ і відповідних підрозділів: АНТК “Антонов” – Київський авіазавод – Державного підприємства завод 410 ЦА – технічні бази аеропортів “Жуляни” і “Бориспіль”. Такі центри повинні забезпечувати сервісне технічне обслуговування АТ протягом усього життєвого циклу АТ, включаючи 95% функцій післяпродажного обслуговування.

6. У проведеному дослідженні доведено, що створення центрів сервісного технічного обслуговування дозволить отримувати суттєві економічні і технічні вигоди за рахунок збільшення нальоту годин на облікове ПС, забезпечення рівня надійності і довговічності, працездатності і конкурентоспроможності вітчизняної АТ, підвищення рівня безпеки польотів. Розрахунки показали, що створення Київського центру сервісного технічного обслуговування АТ у разі спеціалізації у найближчий період (3 роки) на літаках Ан-26, Ан-30, Ан-32, Ан-74, Ан-140, а надалі (через 3 роки) – Ан-148 і Ан-70 дозволить знизити загальні витрати на технічне обслуговування і ремонт АТ на 20 % за рахунок підвищення рівня спеціалізації і концентрації робіт, зменшення кількості посередницьких фірм, підвищить якість виконання авіатехнічних послуг, рівень справності АТ і, як наслідок, безпеку польотів.

7. Створення центрів сервісного технічного обслуговування АТ розширює можливості диверсифікації авіатехнічного виробництва. Освоєння центром функцій післяпродажного обслуговування, а це комерційний і інформаційний супровід нової АТ, установлення маркетингових і післяпродажних відносин, матеріально-технічного забезпечення тощо, дозволить значно (майже у 2 рази) збільшити обсяги робіт з експлуатації авіатехніки.

8. Ринок авіатехнічних послуг залежний від попиту на авіаперевезення розвитку авіабудування і географічного розташування підприємства. Цей ринок не може бути обмежений межами однієї держави і є специфічним, оскільки основним обмеженням його розвитку виступає вимога безпеки польотів. Конкурентні переваги українських підприємств з надання авіатехнічних послуг забезпечуються безпосередньою близькістю з розробникам АТ і заводами-виробниками, великим досвідом роботи, розташуванням в Україні самого великого на території СНД навчального закладу з підготовки фахівців цивільної авіації, а також географічним розташуванням (між Європою та Азією).

9. Кожне підприємство з надання авіатехнічних послуг повинно визначитися із сегментами ринку, на яких воно буде працювати. Вибір “своїх” сегментів ринку має базуватися на досягнутому досвіді підприємства в сфері надання авіатехнічних послуг та врахуванні сучасних змін – як технологічних, так і зовнішнього середовища. Відповідно до обраних сегментів ринку підприємство розроблює свою стратегію діяльності.

10. Розроблено стратегію та визначено завдання планування і реформування системи авіаремонтних послуг, адекватні новим ринковим умовам функціонування авіаремонтних підприємств. У нових ринкових відносинах збільшуються показники прибутку, витрат на виробництво, строку окупності: з’являються нові показники – норма прибутку на весь капітал або обсяг продажу, готівка (вільні кошти, межа чистого доходу, ліквідність). Замість звичайних показників валової продукції, товарної і реалізованої продукції застосовується показник обсягу продажу. В умовах ринку система планування має бути спрямованою не на створення строго фіксованого плану, а на взаємне ув’язування та узгодження цілей авіапідприємства і наявних ресурсів та можливостей, що відкриваються для нього на ринку, а також на вибір шляхів розвитку та методів досягнення цілей.

11. Проведено ретроспективний аналіз та розроблено методи і системи прогнозування авіаремонтних послуг. Розглянуто комплексний підхід до прогнозування авіаремонтних послуг на основі екстраполяційних, експертних та імітаційних методів математичного моделювання. Розроблено екстраполяційні методи оцінки параметрів прогнозних залежностей на основі методу найменших квадратів та його модифікацій: методу експоненціального згладжування, методу гармонічних ваг, методу зважених відхилень, методу адаптивного згладжування, методу прогнозування з урахуванням сезонних ефектів, методу прогнозування, заснованому на моделях авто регресії і ковзного середнього. Запропоновано дві групи ергономічних моделей для прогнозування авіаремонтних послуг методом найменших квадратів та процедуру відбору найбільш адекватних моделей. Розроблено метод оцінки параметрів нелінійних ергономічних моделей на основі методів мінімізації функції багатьох змінних.

12. Розроблено експертний метод прогнозування авіаремонтних послуг, що ґрунтується на побудові прогнозів об’єктів групами експертів, розвиток яких цілком, або частково не піддається математичній формалізації. Як оцінки для прогнозування використовуються абсолютні, нормовані за вагами, експертами, рангові, багатокритеріальні і комплексні оцінки прогнозів, на базі яких можна побудувати статистично виправдані, зважені прогнози. Запропоновано використання оптимальних зважених оцінок результатів прогнозування характеристик об’єкта і прогнозного фону що базуються на критеріях теорії прийняття технічних рішень з оцінними функціями, що засновані на різних умовах або критеріях нейтралітету, оптимістичного або песимістичного підходу.

13. Для прогнозування потреби в ремонті ПС і його основних компонентів – планера та авіаційних двигунів – розроблено методи прогнозування, засновані на імітаційному моделюванні життєвого циклу компонентів ПС. У межах імітаційних моделей постановка експериментів з метою аналізу і прогнозування його різних технічних і економічних показників як реакції системи на зміну керованих змінних дозволяє оцінити можливі наслідки керувальних впливів і різні стратегії розвитку процесів у рамках відповідних обмежень, зокрема потреби в ремонті, інвестицій в експлуатацію і ремонт ПС. Для використання імітаційного моделювання в реальних умовах необхідно мати ретроспективні значення нальотів і показників надійності, властиві цьому типу ПС, пропускну здатність ремонтних підприємств тощо. За результатами моделювання можна сформувати план замовлень на ремонт і постачання компонентів ПС на прогнозований період.

Публікації автора:

Монографії, підручники, брошури

1. Подрєза С. М. Економічний механізм реформування і розвитку авіаремонтного виробництва України/ Відп. Ред. чл.-кор. НАНУ Л. К. Безчасний – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003 – 179 с.

2. Кудрин А. П., Подреза С. М. Перспективное планирование авиаремонтного производства и экономическая оценка его эффективности: Науч. изд. – К.: КМУГА, 1997. – 156 с.

3. Подрєза С. М. Радченко О. А., Петропавловська С. Е., Промисловий та авіаційний маркетинг: Курс лекцій. – К.: НАУ, 2003. – 86 с.

4. Подрєза С. М. Промисловий маркетинг. Визначення сегментів ринку: Текст лекцій. – К.: НАУ, 2003. – 64 с.

5. Авіаційний і промисловий маркетинг. Підручник / С. М. Подрєза, С. Є. Петропавловська, О. А. Радченко, А. С. Гуріна. 2005. – 376 с.

Статті у наукових фахових виданнях

6. Подреза С.М. Особенности работы авиаремонтных предприятий в современных условиях /Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. – К.: КМУГА, 1998 – С. 343–347.

7. Подреза С.М. Предпосылки диверсификации авиаремонтного производства / Транспортный комплекс Украины. Экономика, организация, развитие: Сб. науч. тр. – К.: ИКТП-Центр, 2001. Вип. 9, 10.

8. Подрєза С.М., Хижко В.Д. Гармонізація національних, європейських і міжнародних стандартів в області ремонту і технічної експлуатації авіаційної техніки. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр.– К.: КМУГА, 2001. – С. 3–16.

9. Подреза С.М. Зарубежный опыт реструктуризации предприятий. /Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2002.–С.250–255.

10. Подрєза С.М. Особливості прогнозування попиту та послуги авіаремонтного комплексу України / Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2002. – С.56–60.

11. Подреза С.М., Гурина А.С. Место авиаремонтного производства в послепродажном обслуживании авиационной техники / Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2002 –С.18-23.

12. Подрєза С.М. Принципи сегментації ринку авіаремонтних послуг / Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. – Вип. 9 – К.: НАУ, 2003. – С.52–55

13. Подрєза С.М. Конкурентна модель ринку авіаремонтних послуг / Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. Вип. 8. – К.: НАУ, 2003. – С. 178–181.

14. Подрєза С.М. Інформаційні системи в менеджменті / Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. Вип. 10 – К.: НАУ, 2003. – С.135–140

15. Подрєза С. М. Особливості прогнозування діяльності інфраструктури підприємств транспортних галузей / Водний транспорт: Зб. наук. пр. Вип.4 – К.: Київська державна академія водного транспорту, 2003. – С. 51– 56.

16. Подрєза С.М. Направлення диверсифікації авіаремонтних підприємств /Проблеми інформатизації та управління: збірник наукових праць. - Вип. 9. – К.: НАУ, 2004. – С.209– 216.

17. Подрєза С.М. Оцінка ефективності диверсифікації авіаремонтного виробництва: Зб. наук. пр. Київського ун-ту економіки і технології транспорту. – 2003. – №4. – С.153-158

18. Подрєза С.М., Евстіфєєв В.С. Системний підхід до реформування ринкових структур цивільної авіації України / Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. пр., – №15. – 2004. – С.141– 153.

19. Подрєза С.М. Прогноз фінансово – економічного стану і інвестиційна політика розвитку авіаремонтного виробництва: Вісн. нац. акад. держ. управління. – Вип.1. – 2005. – С.272–277.

20. Подрєза С. М. Економічні передумови реформування системи ремонту авіаційної техніки./ Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. пр., – К.: НАУ. 2004. Вип. 6. – С.85–91.

21. Подрєза С.М. Визначення прогнозних значень обсягів робіт капітального ремонту авіаційної техніки: Зб. наук. пр. “Управління сучасним містом”. Нац. Держ. акад.. управління персоналом при Президенті України. –2004. – №4 (10–12).

22. Подрєза С.М. Прогнозування обсягів авіаремонтних послуг методами ектраполяції, експертного аналізу та імітаційного моделювання/ Стратегія розвитку України ( економіка, соціологія, право ) – :Вип. №3–4.– С.650 – 672.

23. Подрєза С.М. Методи і системи прогнозування авіаремонтних послуг // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. пр.-: Вип. 7. – К.: НАУ, 2004.- С. 10 - 15.

24. Подрєза С.М. Організаційне оформлення інфраструктури технічного забезпечення авіатранспортних підприємств. // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. пр.- : Вип. 8. – К.: НАУ, 2004.- С. 9 - 14 .

25. Подрєза С.М. Формування фінансової стратегії розвитку інфраструктури технічного забезпечення авіатранспортних підприємств // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. пр.-: Вип. 9. – К.: НАУ, 2004.- С. 12 - 17.

26. Подрєза С.М. Визначення напрямків деверсифікації авіаремонтних підприємств Економіка та держава . 2005. – С.48–53.

Публікації в інших виданнях

27. Подрєза С. М. Обгрунтування організаційної перебудови технічного обслуговування авіаційної техніки./ Матеріали доповідей першої наук. практ. Конф. “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка, управління”. –К.: КУЕТТ, 2003. – С.55–56.

28. Подрєза С. М. Стратегия реформирования авиаремонтного производства Украины/ II Між нар. НК “Проблеми економіки, транспорту в умовах реструктуризації”, (Дніпропетровськ, ): Тези доп. –Д.: ДПТ, 2002. – 148с.

29. Подрєза С. М. Проблемы развития авиаремонтного производства/ Материалы V междунар. НТК “Авиа-2002”. –К.: НАУ,2002.

30. Подрєза С. М. Методи прогнозування обсягів авіаремонтних послуг. Вісн. НАУ №2 – К: НАУ, 2004. – С.95– 106.

31. Подрєза С. М., Петропавловська С. Є. Методика організації інформаційної взаємодії складових корпоративної інформаційної системи на основі ХМL-технології. Вісн. НАУ №3. –К.: НАУ. – С.82– 85.

32. Podreza S. Reformation of the repair and maintenance system of aircraft engineering: Вісник НАУ: Зб. наук. пр. Вип.2 – К.: НАУ, 2003. – С. 115–117.