Анотація до роботи:

Попов С.Ф. Організаційно-економічний механізм комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2008.

Основний науковий результат дослідження полягає в розробці науково-методичних положень зі створення у рамках національної інноваційної системи організаційно-економічного механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами типу „спін-офф”, які засновуються при державних університетах і інститутах на базі інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету.

Адаптовано модель Шертлера для оцінки можливості залучення зовнішнього венчурного капіталу в інституціональних умовах України до державних університетів і науково-дослідних інститутів, які беруть участь у науково-виробничих комплексах з бізнес-інкубаторами технологій або науковими парками, що складаються з малих підприємств типу „спін-офф”, заснованих університетами та інститутами.

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної задачі комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які створені в державних університетах і науково-дослідних інститутах за рахунок коштів державного бюджету, для підвищення ефективності, конкурентоспроможності і привабливості національного господарства шляхом удосконалення національної й університетських інноваційних систем. Як наслідок досліджень досягнуто такі нові наукові результати і положення теоретичного, методичного і практичного характеру:

1. У теоретичному плані – вирішено важливу наукову задачу розвитку інституційних положень у сфері передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету в рамках існуючих та запропонованих законодавчих норм і організаційних структур національної й університетських інноваційних систем.

Розкрито основні суперечності української економіки, які перешкоджають здійсненню процесів передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності з вигодою як для держави, так і авторів цієї інтелектуальної власності, а також причини неефективності інфраструктури сприяння створенню і передачі цієї власності.

Встановлено, що процеси комерціалізації і трансферу технологій мають різні економічні відносини до основних учасників цих процесів: держава в особі університетів та інститутів; автори технології; підприємства індустрії, – зацікавлені у впровадженні технології; венчурні інвестори та інші джерела фінансування – очікують значних прибутків.

Обґрунтовано економічну суть механізму сприяння з боку держави і приватного капіталу процесам комерціалізації і трансферу технологій державних університетів та інститутів, яка ґрунтується на можливості привласнення частини прибутку від використання цієї технології.

Запропоновано концептуальну модель формування у рамках національної інноваційної системи організаційно-економічного механізму комерціалізації інтелектуальної власності державних університетів, яка відрізняється від традиційно лінійних моделей своєю багатофакторністю.

2. У методичному плані – вдосконалено способи і методи оцінки конкретних схем і моделей реалізації в українських інституціональних умовах процесів комерціалізації і трансферу технологій, принципів залучення венчурного фінансування, напрямків міжнародного науково-технологічного співробітництва, організації і діяльності малих підприємств типу „спін-офф” при державних університетах і науково-дослідних інститутах.

Адаптовано модель Шертлера для оцінки можливості залучення зовнішнього венчурного капіталу в інституціональних умовах України в державні університети і науково-дослідні інститути, які беруть участь в науково-виробничих комплексах спільно із науковими парками, що фактично стають венчурними фондами для малих підприємств типу „спін-офф”, заснованих цими університетами та їх співробітниками.

Розкрито суть малого підприємства типу „спін-офф” як фірми, створеної для комерціалізації університетської інтелектуальної власності співробітниками цього університету, зокрема авторами цієї інтелектуальної власності, коли до статутного фонду цієї фірми вноситься ця інтелектуальна власність за узгодженою вартістю, при цьому університет надає необхідні ресурси цій фірмі на пільгових умовах.

Визначено і розроблено методи оцінки різних схем організаційно-економічного механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами. Їх відмінна особливість полягає у тому, що можна із результатів опитування експертів одержувати інформацію про ефективність, конкурентоспроможність і привабливість конкретних схем цього механізму.

У результаті порівняльного аналізу п'яти схем вибрано схему організаційно-економічного механізму, яка є найефективнішою за рядом параметрів і критеріїв, для організації й сприяння процесу комерціалізації і трансферу наукоємних технологій від державних університетів до малих підприємств типу „спін-офф” і далі до промислових підприємств як до кінцевих користувачів цих технологій.

3. У практичному плані – розроблено пропозиції щодо створення наці-
ональної та університетської інноваційних систем, адаптованих до умов українського інституціонального середовища у сфері науки і технологій, у вигляді практичних і методичних рекомендацій із побудови інфраструктури сприяння комерціалізації і трансферу технологій у державних університетах і науково-дослідних інститутах.

Розроблено Положення про структурний підрозділ у сфері управління інтелектуальною власністю і трансферу технологій, яке упроваджене в Донецькому національному університеті і поширене по інших університетах і науково-дослідних інститутах.

Практична реалізація методичних рекомендацій із пошуку партнерів і інвесторів для комерціалізації і трансферу технологій здійснюється в Донецькій області на базі колективних членів Донецької асоціації освітніх і наукових мереж, послугами якої користуються більше 300 регіональних дослідників і розробників.

Запропоновано зміни до законодавчих актів України, які представлено в Міністерство освіти і науки України від імені Донецького національного університету і направлено на лібералізацію відносин у контексті удосконалення національної інноваційної системи у сфері управління інтелектуальною власністю, створеною за рахунок державного бюджету.

Реалізація цих пропозицій дозволить створити умови для підвищення ефективності механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, розроблених за рахунок коштів державного бюджету і послідовного розвитку національних, регіональних і університетських інноваційних систем, заснованих на плідній та взаємовигідній співпраці держави, індустрії і наукової сфери, як це прийнято у більшості розвинених країн, що відповідає стратегічним інтересам України.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Попов С.Ф. Сравнительный анализ интеллектуального потенциала Украины и Европейского Союза // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 196, т. ІІ. – С. 403-409.

2. Попов С.Ф. Анализ предложений ЕС о сотрудничестве в сфере научно-технологического развития // Зб. наук. пр. Дон. держ. ун-ту управління. Сер.: Економіка. – Донецьк: ДонДУУ. – 2004. – Т. V, вип. 41. – С. 62-73.

3. Попов С.Ф. Диффузия технологий в периферийные регионы: роль университетских малых предприятий // Вісник Хмельницького національного університету. Сер.: Економічні науки. – 2005. – Т. 3, ч. 2. – № 5. – С. 162-166.

4. Маглаперидзе А.С., Попов С.Ф. Университетские малые предприятия и процессы распространения технологий // Прометей: Регіон. зб. наук. пр. – Донецьк: ДЕГІ; ІЕПД НАН України, 2005. – Вип. 2(17). – С. 181-185. Особистий внесок: обґрунтування особливої ролі малих підприємств у процесах комерціалізації і трансферу університетських технологій.

5. Попов С.Ф., Шеставин Н.С. Динамика индикаторов научно-технологического потенциала (на примере Донецкой области) // Проблеми науки. – 2005. – № 3. – С. 28-35. Особистий внесок: виконання порівняльного аналізу індикаторів науково-технологічного потенціалу України і Донецької області, а також порівняння з іншими країнами і регіонами.

6. Шеставин Н.С., Маглаперидзе А.С., Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: состояние и перспективы // Проблеми науки. – 2005. – № 11. – С. 28-34. Особистий внесок: виконання порівняльного аналізу існуючих та можливих пріоритетів і напрямів європейської науково-технологічної інтеграції України.

7. Шеставин Н.С., Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: возможности и риски // Проблеми науки. – 2006. – № 6. – С. 38-45. Особистий внесок: оцінка можливостей і ризиків європейської науково-технологічної інтеграції України і Донецької області, а також порівняння з іншими країнами, регіонами і підприємствами.

8. Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: роль малых предприятий // Проблеми науки. – 2006. – № 7. – С. 44-48.

9. Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: организационно-экономические механизмы для малых предприятий // Проблеми науки. – 2006. – № 8. – С. 44-50.

Матеріали наукових конференцій

1. Shestavin M.S., Popov S.F. Creation of an infrastructure of remote transfer technologies on the small enterprises // Proceedings International REV Symposium “Remote Engineering & Virtual Instrumentation” (28-29 Sept. 2004). – Villach, Austria: Carinthia Technical Institute. – 2004. – P. 1-16. Особистий внесок: обґрунтування провідної ролі малих підприємств при трансфері технологій.

2. Попов С.Ф. Создание информационной инфраструктуры содействия процессам передачи технологий на малые предприятия // Матеріали І міжнар. наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу – 2004” (1-15 жовт. 2004 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 33-35.

3. Попов С.Ф. Проблеми вибору напрямків інноваційного розвитку Донецької області // Матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта – 2005”. Сер.: Економічні науки. – Т. 89: Економіка підприємств (7-21 лют. 2005 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 29-32.

4. Попов С.Ф. Состояние интеллектуального научно-технологического потенциала Украины и ЕС // Тези доповідей і виступів VIII Всеукр. наук.-практ. конф. „Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг” (5 квіт. 2006 р.). – Донецьк: ДЕГІ, 2006. – С. 193-195.

5. Попов С.Ф. Порівняльний аналіз інтелектуального потенціалу України і ЄС // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави” (6-7 жовт. 2006 р.). – Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006. – С. 347-349.

6. Шеставін М.С., Мельцер Л.Г., Попов С.Ф. „Інноваційна прірва” і шляхи її подолання // Матеріали конф. „Інтелектуальна власність та інновації в контексті формування регіональної стратегії розвитку малого і середнього бізнесу” (21 груд. 2006 р.). – Львів: Львівтехнополіс, ЛЦНТЕІ, 2006. – С. 28-32. Особистий внесок: обґрунтування значної розбіжності інтересів та потреб місцевого наукового середовища і місцевої індустрії для сучасних українських економічних умов.

7. Pobol A.I, Popov S.F. Technology Market’ Structural Transformations in Belarus and Ukraine // Proceedings III International Conferences “Strategy of Quality in Industry and Education” (1-8 June 2007). – Varna, Bulgaria: Technical University of Varna, 2007. – Vol. 1. – P. 435-437. Особистий внесок: виконання порівняльного статистичного аналізу трансформації українського та білоруського технологічних ринків.

Інші видання

1. Адамов Б.І., Шеставін М.С., Попов С.Ф. Перспективи науково-технологічного позиціонування України в контексті політики сусідства ЄС // Актуальні проблеми державного управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України: Зб. наук. пр. / За заг. ред. акад. НАН України В.П. Горбуліна. – К.: Нац. центр з питань євроатлантичної інтеграції України, 2005. – Вип. 15. – С. 8-15. Особистий внесок: оцінка перспектив участі українських наукових та науково-технологічних установ у процесах співробітництва з країнами-членами Європейського Союзу, а також обґрунтування перспектив співробітництва українських науковців з європейськими програмами наукових досліджень та технологічного розвитку.