На основі аналізу теорії та практики створення авіаційних альянсів у роботі вирішено науково-практичне завдання з розробки теоретико-методичних підходів до формування механізму формування альянсів авіаційних підприємств шляхом розподілу ефектів в структурі альянсів, що має істотне значення для сталого розвитку українських авіапідприємств. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки і рекомендації, зокрема: 1. Визначено, що в умовах турбулентності світових економічних процесів необхідним є використання національними авіакомпаніями ефектів доповнення, масштабу, синергії, що є необхідним для забезпечення конкурентних переваг на світовому ринку авіатранспортних послуг. 2. Виявлено, що входження авіакомпаній України до існуючих стратегічних альянсів дозволяє досягти: посилення конкурентоздатності авіакомпаній і, як наслідок, всієї національної авіатранспортної галузі в цілому; підвищення рівня рентабельності та інвестиційної привабливості компаній; збільшення обсягів авіаперевезень, розширення мережі польотів, підвищення доступності авіаційного транспорту; надання послуг, які відповідають рівню якості провідних світових авіаперевізників; підвищення привабливості України як транзитної держави; сприяння збалансованому економічному, соціальному, технологічному та інвестиційному розвитку України. 3. Зазначено, що на теперішній час існують три основні форми комерційного співробітництва при експлуатації авіалінії двома чи більше авіакомпаніями: роздільна експлуатація, коли кожна авіакомпанія самостійно несе витрати по експлуатації своїх літаків на лініях та повністю отримує всі доходи; експлуатація у пулі, при цьому авіакомпанія самостійно несе витрати по експлуатації авіаліній, а отримані доходи вносяться в загальний фонд (пул), який потім розподіляють у відповідності з досягнутою домовленістю; спільна експлуатація, при якій авіакомпанії, об’єднав свої технічні можливості, розподіляють між собою всі витрати і доходи у відповідності з пайовою участю кожної з них у загальній роботі. 4. Досліджено основні особливості бізнес-процесів та розроблено методичний підхід щодо спільного ведення виробничої діяльності в межах виконання угоди про створення авіаційного альянсу, що надає можливості підвищити вплив економічних важелів при здійсненні операційної діяльності, незалежно від країни, де надаються авіаційні послуги та виконуються авіаційні роботи. 5. Для забезпечення отримання ефектів від участі в альянсі авіапідприємств запропоновано впроваджувати в спільну діяльність: сучасні принципи менеджменту, методи контролю ефективності бізнес-процесів, формування довгострокових партнерських відносин, а також співробітництво з іншими партнерами, що мають високий рейтинг фінансової стабільності. 6. Запропоновано здійснювати оцінку економічної ефективності діяльності інтегрованих структур типу «авіаційні альянси» з позицій підходів, що базуються на теоріях трансакційних витрат, конкурентних переваг, потенціалу стійкого довгострокового партнерства, інвестиційного потенціалу. 7. Розроблено організаційно-економічний механізм формування альянсів авіаційних підприємств, що включає сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких відбувається узгодження інтересів учасників об’єднань з використанням ефектів масштабу, доповнення, синергії, що забезпечує отримання соціальної та економічної ефективності діяльності суб’єкту авіаційного альянсу 8. Розроблено методику управління спільною діяльністю авіакомпаній в межах альянсу, що базується на оцінці можливостей і цілей, аналізу звітності та результатів роботи стратегічних альянсів відповідно до українських та міжнародних бізнес-стандартів, що на думку автора є важливим для організаційно-економічних перетворень, як українських авіапідприємств, так і міжнародних. 9. Запропоновано рекомендації щодо гарантованості рівноважного існування стратегічних альянсів з метою досягнення гармонізації інтересів всіх учасників та створення умов для формування ефективного безризикового ринку авіаційних робіт та послуг в Україні. | 