У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми з удосконалення організації та методики аналізу ефективності інвестицій на підприємствах молочної промисловості, що дозволяє зробити наступні висновки: 1. Інвестиції – важлива складова економічного розвитку підприємств молочної промисловості, ефективність яких залежить від комплекса чинників макро- і мікроекономічного середовища та стану галузі, її організаційно-економічних особливостей, інвестиційної стратегії підприємства, об’єктів і джерел інвестування, терміну, на який вкладається капітал, визначеності його майбутнього ефекту і пов’язаного з ним рівня ризику. Основними джерелами інвестування в сучасних умовах мають стати: власні засоби як найдешевше джерело коштів, залучення прямих іноземних і вітчизняних інвестицій. 2. В умовах низької конкурентноздатності підприємств, назріла необхідність використання ефективних інвестиційних проектів для молочної промисловості, що значно посилило роль аналізу ефективності інвестицій як інструменту, за допомогою якого можна обґрунтувати, оцінити і здійснити вибір пріоритетних інвестиційних проектів за показниками ефективності і ризику. Завданням аналізу ефективності інвестицій є розрахунок прибутку і грошових потоків від реалізації інвестиційних проектів, здійснення оцінки їх ефективності, виявлення впливу чинників ризику і невизначеності на їх прибутковість, виборі оптимальних інвестиційних проектів за показниками ефективності та ризику. 3. Організацію аналізу ефективності інвестицій доцільно здійснювати за такими напрямками: визначення суб’єктів і об’єктів аналізу; вибір організаційних форм проведення аналізу залежно від організаційної структури управління підприємством і розподілу обов’язків між окремими виконавцями; складання програми проведення аналізу та інформаційне його забезпечення; аналітична обробка даних, оформлення і узагальнення результатів аналізу. Аналіз ефективності інвестицій на підприємствах молочної промисловості пропонуємо здійснювати у три етапи: підготовчий (збір і підготовка даних, розрахунок грошових потоків, прогноз прибутків, пошук джерел інвестування, оцінка вартості капіталу); основний (аналіз ефективності інвестиційних проектів із врахуванням фактичного стану економічного середовища і впливу чинників ризику); заключний (відбір проектів за показниками ефективності та ризику, розробка пропозицій з мінімізації впливу факторів ризику). 4. Обґрунтована в дисертації методика аналізу ефективності інвестицій враховує умови нестабільного ринкового середовища (змінні макроекономічні умови, недостатня пропозиція молочної сировини, невизначеність щодо оптових закупівельних та реалізаційних цін), що дає можливість: визначати ефективність інвестицій за допомогою статичних і дисконтних прийомів; проводити аналіз ризику методом імітаційного моделювання та прогнозувати дані для аналізу ризику за допомогою методів регресії. Це дозволить підвищити аналітичність, оперативність і точність отриманих даних, що сприятиме підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень. 5. Запропонований автором алгоритм оцінки ефективності інвестиційних проектів у форматі ЕТ «Excel» є доступним у користуванні, дає можливість забезпечити системність і комплексність розрахунку; враховувати різні значення фінансових результатів і грошових потоків у динаміці, підвищити достовірність одержаних розрахунків, стисло і достатньо інформативно відобразити значення вхідних даних і одержаних результатів, а з точки зору врахування потреб користувачів має прикладне значення. 6. Оцінка ефективності інвестиційних проектів в умовах наявного економічного середовища показала, що найефективнішими є проекти з виробництва сухого знежиреного молока та морозива, а найменш прибутковим – проект з виробництва масла. Водночас в умовах нестабільності ринкового середовища їх прибутковість може значно змінюватися, що вимагає проведення аналізу ризиків, який доцільно здійснювати за допомогою імітаційного моделювання. 7. При побудові імітаційної моделі оцінки ризику інвестиційних проектів, прогнозування вхідних даних доцільно здійснювати за допомогою регресійного аналізу, де факторні показники треба підбирати для конкретного проекту з врахуванням орієнтації його продукту на внутрішній і зовнішній ринки, специфіку споживання продукції, а також з метою уникнення колінеарності чинників. 8. Запропонований автором імітаційний експеримент оцінки ефективності інвестиційних проектів з врахуванням впливу чинників ризику доцільно здійснювати поетапно в ЕТ «Excel» за деталізованою і доповненою методикою, яка враховує специфічні умови галузі та діючу систему оподаткування в Україні (ПДВ та амортизаційні відрахування розраховано відповідно до податкового законодавства), що дає змогу використовувати методику розрахунку показників ефективності інвестицій для імітаційного моделювання із врахуванням різних значень грошових потоків по роках. 9. Аналіз ризиків інвестиційних проектів для підприємств молочної промисловості доцільно здійснювати за такими показниками: середнє сподіване значення випадкової величини, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, імовірність появи від’ємної чистої теперішньої вартості, збитків, імовірність того, що прибутковість інвестицій дисконтна буде менша 1, а середньорічна рентабельність інвестицій – менша від ставки дисконтування. Це дає можливість порівняти рівень ризиків аналізованих проектів, визначити імовірність збитків і невідповідність отриманих значень критеріям ефективності. Встановлено, що найменш ризикованим і достатньо прибутковим є проект з виробництва морозива. Проекти з виробництва сухого знежиреного молока і масла характеризуються високим ризиком, тобто в значній мірі залежать від стану середовища, в якому діють. 10. Мінімізацію ризиків інвестиційних проектів з виробництва молокопродуктів в умовах мінливого середовища слід здійснювати шляхом порівняння коефіцієнтів варіації чинників ризику, які найсуттєвіше впливають на проекти та обґрунтування механізму їх нейтралізації. Найкращими засобами мінімізації ризику в даній галузі є застосування способів лімітування, диверсифікації, активного цілеспрямованого маркетингу, поліпшення якості управління, розподіл ризику між учасниками інтегрованого формування, що дозволить підвищити ефективність господарювання підприємств галузі в умовах ринку. | 