Теоретичний аналіз наукових праць з питань організації навчального процесу у вищих закладах дозволив виявити основні напрями пошуків, що спрямовані на розробку нових педагогічних концепцій, в межах яких можливе розв’язання нових завдань у підготовці фахівців. Серед пріоритетних була виділена проблема організації самостійної роботи студентів в умовах нових педагогічних технологій і, насамперед, в умовах особистісно орієнтованого навчання. Самостійна робота в умовах особистісно орієнтованого навчання виступає як засіб формування самостійності студентів. При традиційній системі навчання самостійна робота студентів спрямована переважно на засвоєння знань, умінь і навичок, а розвиток особистості і її самостійності здебільшого ставиться як другорядна мета. У виконаному дослідженні науково обгрунтовано концепцію розвитку самостійної роботи студентів в умовах особистісно орієнтованого навчання. Показано перспективність запропонованої концепції, яка намітила шляхи і засоби реалізації нової педагогічної ідеї, – замінити традиційну лекційно-семінарську систему навчання на принципово іншу орієнтовану освітню систему, в основі якої головним ціннісним орієнтиром є особистість студента в усій різноманітності її духовних, фізичних, інтелектуальних можливостей і здібностей. Розроблено авторський варіант технології організації самостійної роботи студентів, яка передбачає :
поділ студентів за групами на основі аналізу їхньої самостійності; реалізацію необхідного співвідношення лекцій, семінарів, самостійної роботи, строків, послідовності вивчення на основі вибору альтернативних варіантів навчання; створення атмосфери співробітництва між викладачами і студентами; забезпечення режиму найбільшого сприяння реалізації індивідуальних інтересів і потенційних можливостей студентів завдяки динамічності і гнучкості її; надійні й суворі гаранти відповідальності студента за результати своєї праці і ставлення до себе як до особистості; зміну ставлення студентів до навчання, появу в них прагнення працювати з найбільшою віддачею, на межі своїх сил і можливостей; надійні способи позбутися суб’єктивізму в оцінці навчальних успіхів студентів за рахунок широкого використання діалогу, індивідуальних співбесід, публічних оглядів і захистів результатів навчальної роботи. Обгрунтовано систему педагогічних умов упровадження авторської технології навчання студентів, яка включає : Педагогічне діагностування студентів. Опору на суб’єктний досвід студента. Розробку й використання індивідуальних стратегій навчання, які мають такі етапи організації самостійної роботи студентів : а) прийняття самостійної роботи; б) прогнозування результату; в) планування самостійної роботи; г) прийняття рішення і його реалізація; д)підсумковий аналіз та оцінка самостійної роботи. Створення навчального середовища, сприятливого для вільного розвитку кожної особистості. Експериментально підтверджено, що створюване навчальне середовище не є однорідним, й тому його складові по-різному впливають на самостійну роботу студентів. Були виявлені стійкі й повторювані елементи, які є найбільш значущими з точки зору бути сприятливими або несприятливими для самостійної роботи студентів : а) зміст діяльності і технологія її здійснення; б) умови, в яких відбувається самостійна діяльність студентів; в) режим діяльності; г) характер взаємовідносин у групі, вчинки, поведінка, мотиви. Доведено високу ефективність використання диференційованих завдань з дозованим рівнем складності в управлінні самостійною роботою студентів. Виявлено існування закономірного зв’язку між управлінськими діями і структурою діяльності студента : при використанні управлінських дій, адекватних суб’єктному досвіду студента, забезпечувалось формування самостійності вищого рівня. Одержані результати дають підставу ставити питання про доцільність введення нового принципу суб’єктності навчання, який вимагає опори в навчанні на суб’єктний досвід студента, врахування його самобутності, самоцінності. При використанні цього принципу процес засвоєння знань стає суб’єктно значущим, наповненим для студента особистісним смислом, почуттями, зафіксованими в його суб’єктному досвіді. Експериментальне дослідження з упровадження технології організації самостійної роботи в умовах особистісно орієнтованого навчання переконливо розкрило великі внутрішні резерви підвищення рівня підготовленості студентів, підтвердило наукову спроможність висунутої гіпотези. Вагомість і значущість результатів, одержаних в експерименті, говорять на користь того, що нову освітню технологію треба вводити поступово, починаючи з першого курсу, створюючи принципово нову загальну атмосферу співпраці, новий досвід життя, нові традиції, основою яких є гуманне ставлення до особистості. Результати, отримані нами під час дослідження, не заперечують того позитивного, що фактично зроблено і робиться в педагогічній практиці викладачами ВНЗ. Разом з тим нова технологія позитивно й результативно впливає на якість та обсяг освіти.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях : Організація самостійної роботи студентів з педагогіки : Навчальний посібник / Під ред. В.І. Євдокимова. – Х.: ХДПУ, 2000. – 160 с. (авторських – 6 друк. арк.). Луценко В.В. Управління учбовою діяльністю в умовах нових педагогічних технологій // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1998. – Вип. 7. – С. 71-75. Луценко В.В. Особливості інноваційної діяльності в освіті на сучасному етапі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1998. – Вип. 8-9. – С. 72-76. Луценко В.В. Класифікація педагогічних технологій навчання // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія “Психологія” : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип. 2. – С. 27-34. Луценко В.В. Педагогічне діагностування студентів // Теорія та методика навчання та виховання : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип. 4. – С. 13-17. Луценко В.В. Особливості особистісно орієнтованої моделі навчання студентів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х. : ХДПУ, 1999. – Вип. 10. – С. 22-31. Луценко В.В. Технологія особистісно орієнтованого навчання // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Х.: ХПІ, 1999. – Вип. 49. – С. 139-145. Луценко В.В. Розвиток В.О. Сухомлинським принципу природовід-повідності навчання // Педагогіка та психологія : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1999.– Вип. 10. Ч. 1. – С. 54-58.
Луценко В.В. Урахування типологічних особливостей студентів у їхній навчально-пізнавальній діяльності // Теорія та методика навчання та виховання : Зб. наук. праць. – Х. : ХДПУ, 2000. – Вип. 6. – С. 81-87. Луценко В.В.Організованість студентів як педагогічна проблема // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х. : ХДПУ, 2000. – Вип.12. – С. 5-13. Луценко В.В. Експериментальне дослідження ефективності самостійних робіт в умовах вибору // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х. : ХДПУ, 2000. – Вип. 13. – С. 84-93. Луценко В.В. Ефективність підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності // Педагогіка та психологія : Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2000. – Вип. 16. – С. 10-19. Луценко В.В. Особистісно орієнтоване навчання як умова гуманістичного підходу при організації самостійної роботи студентів // Теорія і практика управління соціальними системами. Щоквартальний науково-практичний журнал. – Х. : ХПІ, 2001. – № 2(3). – С. 25-29. Луценко В.В. Самостійна робота студентів як дидактична проблема // Науковий вісник. Серія “Філософія”. : Зб. наук. праць. – Х. : ХДПУ, 2001. – Вип. 8.– С. 63-70. Луценко В.В. Дифференцированные самостоятельные работы как средство педагогического управления // Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры. – Белгород : БелГУ, 2001. – С. 367-370. Луценко В.В. Формування педагогічного середовища, сприятливого для самостійної діяльності студентів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : Зб. наук. праць. – Х. : ОВС, 2002. – Вип. 17.– С. 21-27.
|
