Особливості професійної підготовки студентів агроколеджу полягають у тому, що в умовах реорганізації сільського господарства, упровадження нетрадиційних форм господарювання здійснюється постійне оновлення спектру професійних обов’язків сучасних аграріїв і, як наслідок, зміна значення основних видів навчальної діяльності студентів, зокрема самостійної роботи із набуття умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки. 1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури, програмно-методичної документації свідчать, що в агроколеджах мають місце окремі елементи організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. На основі конкретизованих критеріїв (мотиваційний, організаційно-діяльністний, технологічний, оцінювально-контролюючий) визначено рівні організації: високий, середній, низький. Результати констатуючого зрізу дозволили виявити недостатню ефективність організації самостійної роботи студентів, яка не стала органічною складовою навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Організація СРС повинна забезпечити на структурному та функціональному рівнях взаємодію всіх учасників навчального процесу, для формування умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки в професійній діяльності майбутніх аграріїв. 2. На основі теоретичних узагальнень, емпіричних досліджень розроблено модель організації СРС, базисом якої є три напрямки: організаційно-освітній (макрорівень), виконавчий (мінірівень), самоосвітній (мікрорівень). Кожен з визначених вище напрямків організації самостійної роботи включає чотири основних компоненти: планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз. Основні компоненти відображають процесуальну сутність організації самостійної роботи на організаційно-освітньому, виконавчому і самоосвітньому рівнях. У самоосвітньому напрямку організації СРС ці складові трансформуються в самопланування, самоорганізацію, саморегулювання та самоконтроль-самоаналіз. Між основними складовими компонентами, що функціонують на різних рівнях, діють прямі та зворотні зв’язки, які визначають послідовність їх реалізації в процесі організації самостійної роботи. Необхідно зазначити, що деякі компоненти можуть здійснюватися паралельно. В інтегрованій сукупності встановлені зв’язки та складові компоненти, що функціонують на різних рівнях, утворюють циклічну структуру 3. Організація самостійної роботи студента включає два етапи: підготовчий і функціональний. Перший передбачає реалізацію структурних компонентів моделі організації СРС: на макрорівні – планування та організацію; на мінірівні та мікрорівні відповідно – планування та самопланування. Функціональний включає в себе такі структурні компоненти: регулювання та контроль-аналіз на макрорівні; організація, регулювання та контроль-аналіз на мінірівні; самоорганізація, саморегулювання та самоконтроль-самоаналіз на мікрорівні. 4. Реалізація моделі СРС здійснюється при створенні таких педагогічних умов: структурування змісту навчального матеріалу за теоретичним та практичним компонентами на основі виявлення взаємозалежних та морфологічних зв’язків між змістовими навчальними елементами; активізація самостійної навчальної діяльності через застосування специфічних форм самостійної роботи: індивідуальний практикум, розрахунковий та художній проекти; реалізація індивідуального та диференційованого навчання; застосуванні модульної технології навчання; дотримання ергономічних факторів та забезпечення безпеки життєдіяльності. 5. Визначено комбіновані системи проведення самостійної роботи студентів, яким відповідає певна форма СРС, а саме: “самостійна робота із вступним інструктажем” – пробні вправи та виконання завдань на практичному занятті; “самостійна робота із консультантом” – індивідуальний практикум; “самостійна робота в парі” – розрахунковий та художній проекти. Самостійна робота студентів поділяється на: репродуктивну, реконструктивну, пошукову, творчу. Експериментально доведено та статистично підтверджено якісний вплив основних комбінованих систем СРС на ефективність формування рівнів предметних і професійних умінь. Обчислений коефіцієнт кореляції r=0,934 (за К.Пірсоном) свідчить про те, що якість виконаних завдань індивідуального практикуму на 93% впливає на результати підсумкового екзамену. Статистична оцінка значущості коефіцієнта кореляції проведена за допомогою t-розподілу Стьюдента. Фактично обчислене значення tрозр=12,559 > tкрит=1,714 вказує на його значущість, що суттєво у нашому дослідженні. Індивідуальний практикум є однією з оптимальних комбінованих систем проведення СРС для формування умінь та навичок роботи з комп’ютерною технікою. 6. Аналіз числових даних показав, що відсоток студентів, які оволоділи уміннями на ІІІ та IV рівнях, у контрольній групі становить 47,3, а в експериментальній – 79,52. Результати відстроченого контролю (через 3 та 6 місяців після основного екзамену) свідчать, що в контрольній групі на ІІІ і IV рівнях через 6 місяців залишилося 29,2% студентів, а в експериментальній – 67,47%. Це підтверджує, що процес формування умінь і навичок отримав новий якісний розвиток. Статистично підтверджено вплив організації СРС на підвищення рівнів сформованості професійних умінь. Це доводить обчислений коефіцієнт взаємного узгодження С=0,336. Істотність даного впливу перевірено за допомогою -критерію. Фактично обчислене значення =35,562 >> =7,815, що є суттєвим у нашому дослідженні. 7. Розроблена програма модульного навчання дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” передбачає реалізацію загальноосвітнього та професійного напрямків у підготовці аграріїв, які втілюються через навчально-пізнавальні модулі, що розподілені на базові, загальноосвітні та професійні. Програма забезпечує можливість оперативної зміни компонентів змісту освіти в аспекті розвитку прикладного програмного забезпечення та адаптацію до індивідуальних особливостей студента, його інтелектуального та розумового розвитку. Розроблено комплексні навчально-методичні матеріали, які репрезентували в собі ідеї організації самостійної роботи студентів для формування умінь та навичок практичного застосування комп’ютерної техніки в професійній діяльності: інформаційно-методичний збірник СРС; збірку завдань для практичних занять; індивідуальний практикум для самостійної роботи; методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів (для викладачів). |
