Анотація до роботи:

Різун Е.М. Оптимізація умов існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2003.

Дисертація присвячена вивченню середовища існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях міста Львова та встановленню їхніх взаємозв’язків із структурними компонентами насаджень. Вперше для умов міста Львова проведено комплексну оцінку приміських і міських насаджень у взаємозв’язку з функціонуванням населення наземних хребетних. Отримано нові дані про особливості структури приміських і міських насаджень, їх кормові та захисні властивості; видовий склад, чисельність, екологічні групи наземних хребетних та їх взаємозв’язки зі структурними компонентами приміських і міських насаджень. Запропоновано класифікацію наземних хребетних за ступенем адаптації до приміських і міських насаджень Львова. Основні результати досліджень знайшли відображення в рекомендаціях виробництву щодо оптимізації умов існування наземних хребетних приміських і міських насаджень.

У дисертації вперше досліджено і охарактеризовано особливості зв’язків між структурними компонентами приміських і міських насаджень міста Львова і населенням наземних хребетних тварин. Науково обґрунтовано і розроблено напрямки та комплексну систему заходів з оптимізації умов існування наземних хребетних урбанізованих територій. Відомі досі дослідження з проблеми не проводилися комплексно і не були достатньо теоретично узагальнені, а практичні рекомендації не подавалися системно.

1. Видова та формова різноманітність дерев, чагарників і ліан у складі приміських і міських насаджень Львова від першого до третього ЕФП зростає. У четвертому ЕФП різноманітність різко зменшується і тут майже повністю відсутні аборигенні лісоутворювачі (сосна звичайна, дуб звичайний, бук лісовий, граб звичайний, вільха чорна). У першому ЕФП переважають різновікові деревостани, у другому – пристигаючі та стиглі, у третьому – в основному, середньовікові. Вуличні посадки сформовані з дерев різних стадійних груп розвитку, частка стиглих і пристигаючих дерев незначна. Таксаційні характеристики деревостану обумовлені його віком (крім насаджень четвертого ЕФП).

2. У приміських і міських насадженнях Львова виділено три типи підстилки: муль, модер і грубого перегною. Підстилка типу модер характерна для лісопарків першого ЕФП, у більшості парків другого-третього ЕФП представлена підстилка типу муль, підстилка типу грубого перегною у насадженнях КЗЗМ Львова трапляється рідко. Для комахоїдних ссавців і птахів найбільш сприятлива підстилка типу муль за рахунок наявності в ній високої чисельності безхребетних. Підстилка типу модер менш сприятлива для птахів у зв’язку з відсутністю в її складі основних їх кормових об’єктів.

3. У живому надґрунтовому покриві приміських лісопарків домінують, переважно, лісові, а у міських парках і скверах – рудеральні види. Домінанти живого надґрунтового покриву І ЕФП не мають істотного кормового значення для наземних хребетних, проте відіграють захисну роль для наземногніздних тварин. У ІІ і ІІІ ЕФП захисне значення живого надґрунтового покриву зменшується.

4. Структура підліску І ЕФП відповідає складу корінних деревостанів певного типу лісу. У свіжій грабово-сосновій судіброві підлісок багатий за видовим складом і добре розвинений, а у свіжих і вологих грабово-дубових бучинах флористично бідний і слабо розвинений. У насадженнях ІІ ЕФП за складом виділяємо три типи підліску: 1) який відповідає складу підліску корінного типу фітоценозу, але збагачений інтродукованими видами; 2) з пере-важанням крушини ламкої; 3) з переважанням бузини чорної. У фітоценозах третього ЕФП підлісок займає незначні площі, де домінує бузина чорна.

5. У складі підросту І ЕФП переважає бук лісовий, частка дуба звичайного незначна. В насадженнях лісопарків і парків природного походження ІІ ЕФП прослідковується така ж тенденція щодо бука лісового і дуба звичайного, проте, домінують тут клен гостролистий, ясен звичайний, липа дрібнолиста, дуб червоний та ін. Найбільша густота підросту відмічена у ІІ ЕФП і сягає від 91,3 тис.шт./га (лісопарк Погулянка) до 171,2 тис.шт./га (парк Залізна Вода). У першому та третьому ЕФП густота підросту значно менша.

6. У приміських і міських насадженнях Львова зареєстровано 125 видів наземних хребетних (земноводних – 11, плазунів – 7, птахів – 76, ссавців – 31 вид). Найчисленнішими є птахи (60,8% видової різноманітності наземних хребетних). За сезонною ритмікою переважають перелітні птахи – 40 видів (52,6%), менше кочових – 20 (26,3%) і осілих – 16 (21,1%); за трофічною спеціалізацією переважають комахоїдні – 49 (64,5%), рослиноїдних – 14 (18,4%), хижаків – 9 (11,8%) та всеїдних – 4 (5,3%) видів; за типом гніздування переважають дуплогніздники – 27 (35,5%) та кронники – 23 (30,3%), видів з наземним та приземно-чагарниковим типами гніздування менше – по 10 (по 13,1%), “скельників” – 5 (6,6%), для одного виду (1,3%) характерний гніздовий паразитизм.

7. Різноманіття видів наземних хребетних, як і окремих таксономічних груп, зменшується із зменшенням площі насадження: плазуни відсутні на об’єктах, площа яких менша 120 га; спад видового різноманіття птахів (у два і більше разів) спостерігається при зменшенні площі насадження нижче 40-50 га.

8. Поширення наземних хребетних у КЗЗМ Львова лімітується різними екологічними факторами: для земноводних – наявністю водойм, придатних для розмноження і проживання; для плазунів – площею окремих біотопів та їх гетерогенністю; для птахів – віком, складом, вертикальною структурою насаджень та площею зелених масивів; для ссавців – видовою і віковою структурою насаджень, зв’язком міських парків і лісопарків між собою і з приміськими лісовими масивами.

9. Для неспеціалізованих у живленні земноводних та комахоїдних ссавців таксономічний склад наземної мезофауни не має першочергового значення, важливими є її чисельність та доступність. Найвища чисельність безхребетних мезофауни підстилки спостерігається у насадженнях І ЕФП (у середньому 679 екз./м²). У насадженнях ІІ ЕФП чисельність наземної мезофауни коливалася від 227 до 880 екз./м² (у середньому 610 екз./м²), а в насадженнях ІІІ ЕФП – знижувалася в середньому до 261 екз./м².

10. Приуроченість окремих екологічних груп тварин різних насаджень тісно пов’язана із віком деревостану – його певною сукцесійною стадією. Птахи, які віддають перевагу при гніздуванні середньовіковим деревостанам, охочіше заселяють насадження віком 40-50 р. Види птахів, які віддають перевагу при гніздуванні стиглим деревостанам, у середньовікових – практично відсутні, а найвищої чисельності сягають у насадженнях віком 120-140 р.

11. Видовий склад і структура деревостану істотні, але не лімітуючі поширення наземних хребетних фактори. Важливий весь комплекс екологічних умов, який потрібний для успішного гніздування і виведення потомства. Найбільше видове різноманіття наземних хребетних тварин спостерігається у різновікових середньоповнотних (Р=0,5-0,7) насадженнях, де достатньо розвинений підлісок (зімкнутість 20-60%) з переважанням бузини чорної і значній кількості різновікових дерев. У ІІІ ЕФП підлісок, в основному, не забезпечує умов для гніздування наземних хребетних і виступає як додаткове кормове угіддя. Висока густота підросту у ІІ ЕФП створює добру захисність для птахів з наземним і приземно-чагарниковим типом гніздування.

12. За ступенем адаптації до насаджень різного рівня антропогенізації та особливостями життєвих циклів окремих видів в умовах КЗЗМ Львова нами виділено п’ять груп наземних хребетних: еугемерофіли, гемерофіли, мезогемерофіли, олігогемерофіли та гемерофоби. Найвища частка видів олігогемерофілів і гемерофобів у КЗЗМ Львова, крім приміських лісопарків, виявлена в лісопарках Погулянка, Білогорща, РЛП “Знесіння” та парку Горіховий гай.

13. Визначено основні напрямками оптимізації умов існування наземних хребетних приміських і міських насаджень, які передбачають створення: мережі міських природних центрів відтворення та підтримання біорізноманіття; системи зелених коридорів або міської екомережі; мережі малих водойм міста та системи природоохоронних інформаційних, роз’яснювально-виховних аншлагів у скверах, парках та лісопарках. Для втілення в практику напрямків оптимізації умов існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях КЗЗМ Львова розроблено комплексну систему біотехнічних заходів.

Публікації автора:

1. Рогатньова Е.М. Умови існування фауни в містах і передмістях // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 1998. – Вип.9.4. – С.292-293.

2. Рогатньова Е.М. Характеристика гніздового орнітологічного компо-ненту комплексної зеленої зони міста Львова // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип.9.8. – С.122-127.

3. Рогатньова Е.М. Гніздове населення птахів парків Львова та специфіка його формування // Науковий вісник: До 125-річчя УкрДЛТУ. - Львів: УкрДЛТУ. – 2000. – Вип.10.2. – С.31-34.

4. Рогатньова Е.М. Лісотипологічний аспект планування і оцінки ефективності біотехнічних заходів для наземних хребетних тварин // Тези доп. міжн. наук. конф. “Концепція розвитку лісової типології в Україні в контексті

лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень”. – Харків, 2000. – С.187-189.

5. Рогатнева Э.Н. Система мероприятий по оптимизации численности наземных позвоночных животных в пригородных и рекреационных лесах // Матер. межд. науч.-практ. конф. “Интеграция фундаментальной науки и высшего лесотехнического образования по проблемам ускоренного воспроизводства, использования и модификации древесины”. – Воронеж, 2000. – Т 2. – С.71-73.

6. Рогатньова Е.М. Лісівничі аспекти біотехнічних заходів в лісах природоохоронних територій // Матер. міжн. наук.-практ. конф. “Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку”. – Яремче, 2000. – С.247-249.

7. Рогатньова Е.М. Різноманітність приміських лісів та зелених насаджень міст як запорука збереження біорізноманіття тварин на урбанізованих територіях // Тези міжн. конф. “Проблеми сучасної екології”. – Запоріжжя, 2000. – С. 157.

8. Рогатнева Э.Н. Регулирование условий существования млекопитающих в пригородных лесах // Экология. Наука, образование, воспитание. Сборник научных трудов. – Брянск, 2001. – Вып.2. – С.35-36.

9. Рогатньова Е. Чи вдаються тварини до хитрощів? (про міграції тварин під час сезону полювання) // Лісовий і мисливський журнал. – 2001. – №1. – С.39.

10. Рогатньова Е.М. Структура насаджень як фактор формування населення наземних хребетних (на прикладі бучин комплексної зеленої зони м. Львова) // Науковий вісник НАУ. – Вип.39. – Лісівництво. – Київ, 2001. – С.163-171.

11. Різун Е.М. Про адаптації наземних хребетних до умов убанізованого середовища // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне, майбутнє. – Львів: УкрДЛТУ, 2001. – Вип.11.5 – С.383-386.

12. Бондаренко В.Д., Рогатньова Е.М. До питання про специфіку обліків тварин // Природа Розточчя. – 1999. – Вип.1. – С.191-192 (автором сформовано вимоги до наукових, виробничих і навчальних обліків тварин).

13. Литвиненко А.Н., Бондаренко Т.В., Рогатнева Э.Н. Биотехнические мероприятия в рекреационных лесах // Матер. межд. науч.-техн. конф. “Леса Беларуси и их рациональное использование”. – Минск, 2000. – С.194-196.

14. Рогатньова Е.М., Хоєцький П.Б. Фауністичні характеристики природозаповідних об’єктів Розточчя як еталонні параметри системи трасєвропейських екологічних коридорів // Матер. міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи розвитку природоохоронних об’єктів на Розточчі”. – Львів: Логос, 2000. – С.57-58.

15. Bondarenko W., Nazaruk M., Rohatniova E., Bondarenko T., Chojecki P. Faunistyczny kompleks urbanizowanego krajobrazu: aspekty spoeczne i skutki funkcjowania // Mat. konf. “Ekologia a transformacje cywilizacyjne na przelomie wiekow”. – Lublin, 1999. – S. 39-40.