Анотація до роботи:

Копій Л.І. Оптимізація лісистості західного регіону України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво.- Український державний лісотехнічний університет, м. Львів, 2003.

В дисертації проаналізовано динаміку лісистості в західному регіоні України в період з 1779 до 1992 року, стан, продуктивність, вікову структуру деревостанів основних лісових формацій, досліджено структуру земельних ресурсів, визначено дальність позитивного мікрокліматичного впливу лісових насаджень на суміжні сільгоспугіддя в межах виділених господарських районів та обґрунтована концепція оптимізації лісистості.

Найбільш істотне зменшення площі лісових насаджень в межах регіону відбулось в період з 1779 до 1855 року. Активне антропогенне освоєння території сприяло не тільки перерозподілу структури земельних ресурсів, суттєвому збільшенню площі сільськогосподарських земель у всіх лісорослинних зонах регіону, а й обумовило інтенсивне зростання площі еродованих земель. Встановлено пряму сильну і середню кореляційну залежність площі еродованих земель від показників сільськогосподарського освоєння та розораності сільгоспугідь, а також обернену сильну і середню залежність – від лісистості території. Надмірна вирубка лісів в 50-70-х роках ХХ століття та значні обсяги лісовідновних робіт, сприяли деформації вікової структури лісів держлісфонду, де на даний час найбільш представленою є середньовікова група деревостанів (34.7 %). На підставі аналізу ґрунтово-геологічних, кліматичних умов та особливостей анторопогенної трансформації ландшафтів, територія регіону розділена на 9 господарських районів, в межах яких планується проведення однорідних лісогосподарських заходів спрямованих на оптимізацію лісистості. З метою зменшення інтенсивності ерозійних процесів, посилення позитивного мікрокліматичного та екологічного впливу лісових насаджень на навколишнє середовище, рекомендується провести регулювання вікової структури деревостанів шляхом збільшення площі стиглих і перестійних деревостанів до 2016 та пристигаючих до 2036 років завдяки додаткового залісення низькопродуктивних, еродованих, покинутих сільськогосподарських та інших земель. Одночасно пропонується забезпечити формування оптимального співвідношення компонентів агроландшафту (ліс, рілля, луки) відповідно до встановлених норм на підставі розрахованих моделей в межах визначених господарських районів регіону, забезпечивши при цьому об'єднання у єдину замкнуту систему масивних та смугових лісових насаджень.

У дисертації представлено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо лісового фонду західного регіону України: лісівничо-таксаційних показників деревостанів, динаміки просторового розташування насаджень, їх впливу на мікроклімат суміжних сільгоспугідь та лісистості за період з 1779 по 1992 роки. Проведено аналіз впливу структури земельних угідь на інтенсивність ерозійних процесів, виявлено сильну пряму кореляційну залежність площі еродованих земель від сільськогосподарської освоєності території та розораності сільгоспугідь, а також середню та сильну обернену залежність площі еродованих земель від лісистості та площі лук і пасовищ. Розроблено еколого-економічні та лісівничі принципи зонування території, проведено розподіл західного регіону України на господарські райони та опрацьовано концепцію і критерії оптимізації лісистості в межах виділених районів.

1. Інтенсивне антропогенне освоєння лісових земель у західній частині України протягом декількох століть значною мірою визначається сприятливими ґрунтово-гідрологічними умовами регіону. Результатом цього освоєння стало суттєве зменшення площі лісів, нерівномірне розташування їх по території районів (на Поліссі і в Карпатах лісистість коливається від 15.1 до 69.6 %, в Лісостепу – від 3.0 до 24.8 %), збільшення сільськогосподарських угідь до 53 % і зменшення лісистості в агроландшафтах до 1-3 %.

2. Встановлено три етапи найбільш істотного зменшення площі лісів регіону досліджень. Перший з них охоплює період з середини ХIV до кінця XVIII століття і пов'язаний з масовим використанням деревини для потреб мануфактурного виробництва. Площа лісів навколо окремих населених пунктів регіону зменшилась за цей період на 40-45 %. Другий етап (початок XIX – середина ХХ століття) характеризується суттєвим локально-концентрованим винищенням лісів регіону, зокрема на Розточчі та в межах Гологір та Вороняк і зумовлений використанням великої кількості деревини для розвитку цукрової промисловості, будівництва залізних доріг, експорту матеріалів та розбудови міст і сіл. Третій етап пов'язаний із зменшенням площі лісів Карпат у післявоєнний період – з 50-х до 70-х років ХХ століття.

3. Інтенсивне вирубування лісових насаджень у післявоєнні роки зумовило різку деформацію вікової структури деревостанів: молодняки займають 49.2 % покритої лісом площі, средньовікові лісостани – 34.7 %, пристигаючі – 9.6 %, стиглі і перестійні – лише 6.5. Це призвело до зменшення обсягів головного користування, збільшення інтенсивності доглядових рубань у пристигаючих деревостанах і в результаті до значного зниження запасів у стиглих лісостанах.

4. Найбільш поширеними лісотвірними породами в умовах заходу України є сосна звичайна (займає 30.3 % покритої лісом площі), смерека європейська (21.6 %), бук лісовий (20.1 %), дуб звичайний (17.8 %) і ялиця біла (3.8 %). Корінні соснові деревостани в регіоні досліджень досягають запасу до 700 м³/га, смерекові – понад 1000 м³/га, букові – 900 м³/га, ялицеві – 800 м³/га.

5. Характер агрокультурного освоєння земель на заході України зумовлювався особливостями ґрунтово-гідрологічних умов лісорослинних зон регіону. В сучасний період на Поліссі ліси займають 44 % території, сільгоспугіддя – 34 %, в Лісостепу лісові насадження складають лише 18.1 %, а сільськогосподарські землі понад 65 %, у Карпатах лісостани поширені на 59.9 % території, а сільгоспугіддя – тільки на 27.5 %. Особливості природних умов та антропогенного освоєння досліджуваної території сприяли також прояву певного типу ерозійних процесів. На Поліссі переважає вітрова ерозія (338.5 тис. га, або 12 %), а в Лісостепу та Карпатах – водна (1.6 млн. га, або 16.3 %).

6. Встановлена середня та сильна пряма кореляційна залежність площі еродованих земель від площі сільськогосподарських угідь (від R = 0.47 в Розточансько-Опільсько-Подільсько-Дністровському районі, до R = 0.81 в районі Карпат), середня та висока пряма кореляційна залежність площі еродованих земель від площі ріллі (від R = 0.58 в Розточансько-Опільсько-Подільсько-Дністровському районі, до R = 0.74 в районі Карпат) та середня і висока обернена кореляційна залежність площі еродованих земель від лісистості (від R = – 0.46 в районі Прикарпаття та Закарпаття, до R = – 0.83 в районі Карпат).

7. У межах західного регіону України виділено 9 господарських районів, однорідних за ґрунтово-геологічними і кліматичними умовами та інтенсивністю антропогенної трансформації ландшафтів: Поліський, Малого Полісся і Волинської височини, Розточанський, Опільсько-лісостеповий, Подільсько-Дністровський лісостеповий, Подільський чорноземний лісостеповий, Прикарпатський, Закарпатський, Карпати. За пріоритетним напрямком господарювання вони згруповані у чотири групи: лісову (з домінуванням лісового напрямку), аграрно-лісову (з перевагою лісового), лісо-аграрну (з перевагою аграрного) та аграрну (з домінуванням аграрного).

8. Найбільш істотний вплив на покращення мікрокліматичних умов у межах західного регіону України мають захисні лісові насадження об'єднані у відповідну систему, що, зокрема, сприяє рівномірному розподілу снігу на сільськогосподарських угіддях та зниженню швидкості вітру на відстані до 600 м (30 Н). Лісові масиви та смуги щільної конструкції, зменшують швидкість вітру та поліпшують температурно-вологісний режим із завітряної сторони на відстань до 450 м (22.5 Н), лісові смуги ажурної конструкції – до 500 м (25 Н), а продувної – до 250 м (11.5 Н).

9. Динаміка мікрокліматичних показників агроугідь суттєво залежить не тільки від структури захисних лісових насаджень, а й від їх породного складу. Листяні та змішані захисні насадження обумовлюють зниження в літній період максимальних показників температури повітря на 1.4-3.8^оС та підвищення вологості повітря на 5-7 % в межах до 250 м із завітряної сторони. Хвойні захисні лісостани на відстані до 15 м сприяють підвищенню температури і вологості повітря, а на більшій відстані (до 50-100 м із завітряної сторони) зумовлюють їх зниження, що суттєво впливає на ріст, розвиток та урожайність сільськогосподарських культур.

10. Оптимальні умови для забезпечення максимальної урожайності зернових та овочевих сільськогосподарських культур в межах виділених господарських районів регіону формуються на відстані 100-250 м із завітряної сторони лісових масивів, смуг ажурної конструкції та системи захисних лісових насаджень. Найменшої урожайності сягають сільськогосподарські культури на відстань до 15 м із завітряної сторони від захисного насадження та на віддалі понад 400 м. Загалом під впливом лісових масивів, захисних лісових насаджень ажурної конструкції та системи захисних насаджень середнє підвищення урожайності озимої пшениці сягає 3.5-8.0 %, жита – 2.5-3.0 %, картоплі – 3.5-5.0 %, а максимальний приріст урожаю пшениці складає 12.5-24 %, жита – 8.0-20.0 % та картоплі – 9.5-18.0 %.

11. З метою оптимізації лісистості, зменшення інтенсивності ерозійних процесів, посилення позитивного мікрокліматичного впливу лісових насаджень на суміжні сільгоспугіддя та екологічний стан довкілля господарських районів західного регіону України рекомендується:

провести регулювання вікової структури деревостанів оптимізувавши до 2016 – 2036 років площу пристигаючих, стиглих і перестійних насаджень шляхом переведення (з подальшою реконструкцією) лісів колишніх колгоспів і радгоспів у держлісфонд та додаткового залісення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель на площі близько 1.1 млн. га;

оптимізувати лісистість агроландшафтів, розташовуючи захисні насадження в рівнинних умовах через 600 м із забезпечення лісистості до 8 %, в умовах хвилястого рельєфу – через 500 м і лісистості 8-10 % та в горбогірних районах – через 400 м і лісистості 10-12 %;

забезпечити формування оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів (ліс, рілля, луки) в господарських районах відповідно до розрахованих моделей;

об'єднати у замкнуту систему створювані захисні насадження з існуючими масивними лісовими насадженнями з метою підвищення їх лісомеліоративної ефективності та формування екологічних коридорів для міграції лісової фауни.

Публікації автора:

Монографії

1.Генсірук С.А., Нижник М.С., Копій Л.І. Ліси Західного регіону України. –Львів: Атлас, 1998.- 408 с. (автором особисто закладені дослідні об’єкти, проведено камеральну обробку зібраного матеріалу і на його основі написані четвертий та сьомий розділи монографії).

2.Копій Л.І., Фізик І.В. Оптимізація лісистості в агроландшафтах північно-східної частини Волинської височини.- Львів: Вид-во НТШ, 1999.- 141 с. (автором особисто закладені дослідні об’єкти, проведено камеральну обробку зібраного матеріалу і на його основі написані перший, третій та шостий розділи монографії).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Копій Л.І., Соловій І.П. Проблеми оптимізації ландшафтів Західного регіону України // Лісове господарство, паперова та деревообробна промисловість.- К.: Будівельник.- 1991.- вип. 22.- С. 30-33 (автором особисто закладені дослідні об’єкти, проведено камеральну обробку матеріалів та обгрунтовано роль основних чинників в дестабілізації екологічної рівноваги середовища в агроландшафтах регіону).

2. Копій Л.І. Теоретичні аспекти збільшення лісистості західного регіону України // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.-1996.- вип. 5.- С. 126-131.

3.Копій Л.І. Основні аспекти регіональної програми збільшення лісистості західного регіону України // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.- 1999.- вип. 9.8.- С. 67-72.

4. Копій Л.І., Фізик І.В. Основні напрямки оптимізації лісистості північно-східної частини Волинської височини // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.- 1999.- вип. 9.11.- С. 34-39 (автором особисто закладені дослідні об’єкти, проведено камеральну обробку зібраних матеріалів та визначено напрямки оптимізації лісистості).

5. Копій Л.І. Вплив структури земельних ресурсів західного регіону України на еродованість земель // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.- 1999.- вип. 9.12.- С. 74-79.

6. Копій Л.І., Фізик І.В. Запорука екологічної стабільності // Лісовий і мисливський журнал.- 2000.- № 2.- С. 18 (автором особисто закладені дослідні об’єкти, проведено камеральну обробку зібраних матеріалів та обгрунтовано роль лісових насаджень в забезпеченні екологічної стабільності агроландшафтів).

7. Копій Л.І. Зміна лісистості західного регіону України // Лісовий і мисливський журнал.- 2001.- № 3.- С. 14-15.

8. Копій Л.І. Динаміка лісистості та роль лісів у послабленні ерозійних процесів земельних угідь західного регіону України // Лісівництво та агролісомеліорація.- 2001, вип. 99.- С. 63-69.

9. Копій Л.І. Перспективи оптимізації вікової структури дубових лісостанів західного регіону України // Науковий вісник.- К.: НАУ.- 2001, вип. 34.- С. 249-254.

10. Копій Л.І. До питання оптимізації вікової структури соснових насаджень західного регіону України // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2001, вип. 11.1.- С. 54-59.

11. Генсірук С.А., Копій Л.І., Іваницький С.М. Збереження біорізноманіття лісових екосистем шляхом формування оптимальної лісистості в агроландшафтах України // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ.- 1999, вип. 10.1.- С. 53-56 (автором особисто обгрунтовані принципи збереження біорізноманіття лісових екосистем під час формування оптимальної лісистості агроландшафтів).

12.Копій Л.І. Роль лісових насаджень у стабілізації екологічної ситуації в умовах Волинської височини // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.-2000, вип. 10.3.- С. 40-43.

13. Копій Л.І. Роль дуба звичайного у формуванні захисних лісових насаджень в агроландшафтах західного регіону України // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2000, вип. 10.2.- С. 18-23.

14. Копій Л.І. Вікова структура букових лісів західного регіону України і шляхи її регулювання // Науковий вісник.- Львів: УкрДЛТУ.- 2000, вип. 10.4.- С. 35-39.

15. Копій Л.І. Еколого-економічні передумови збільшення площі лісів західного регіону України // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.3. - С. 76-79.

16. Копій Л.І. Напрямки регулювання вікової структури смерекових лісостанів західного регіону України // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2001, вип. 11.4.- С. 32-38.

17. Копій Л.І. Основні завдання оптимізації лісистості західного регіону України // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2002, вип. 12.2.- С. 20-23.

18.Копій Л.І. Принципи оптимізації лісистості в межах Розточчя // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2002, вип. 12.3.- С. 20-23.

19. Копій Л.І. Ліси як основа екологічної стабільності регіону та високої врожайності сільськогосподарських ланів // Вісник ЛДАУ: Землевпорядкування і земельний кадастр.- Львів: ЛДАУ.- 2002.- № 5.- С. 58-64.

20. Копій Л.І. Екологічні принципи оптимізації лісистості в районі Карпат // Науковий вісник.-Львів: УкрДЛТУ.- 2002, вип. 12.4.- С. 31-39.

Статті, тези доповідей

1. Копій Л.І., Соловій І.П., Тереля І.П. Оцінка ролі лісових насаджень в екологічній оптимізації агроландшафтів: Методичні вказівки. – Львів, 1991.-72 с.

2. Gensirouk S., Kopiy L., Gorosko M. Perspektive of ekological optimization of agricultural landscapes in Western region of Ukraine // Ekological management of landscape.- Warszawa, 1980.- P. 88-90.

3. Копій Л.І. Основні причини зменшення лісистості ландшафтів Львівщини // Наукові праці ЛАНУ.- Львів: УкрДЛТУ.- 2002, вип. 1.- 51-54.

4. Копий Л.И., Соловий И.П. Проблемы поддержания экологической стабильности агроландшафтов Западной Лесостепи // Труды третьей Львовской научно-прак. конф.- Львов, 1989.- С. 226-228.

5. Копій Л.І., Тереля І.П., Соловій І.П. Вплив захисних лісонасаджень на врожайність основних сільськогосподарських культур в Західному регіоні України // Праці науково-технічної конф.- Львів, 1992.- С. 37-38.

6. Копій Л.І., Соловій І.П., Тереля І.П. Роль лісів у збереженні агроландшафтів // Ойкумена,- К.: УЕВ, 1994.- № 1-2.- С. 149-153.

7. Копій Л.І. Біологічні ресурси // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 63.

8. Копій Л.І. Біологія деревних порід // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.- С. 64.

9. Копій Л.І. Відновлення лісу // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.- С. 123.

10. Копій Л.І. Вплив лісу на вітер // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 143.

11. Копій Л.І. Вплив лісу на ґрунтові води // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.- С. 143.

12. Копій Л.І. Ґрунтозахисні лісові смуги // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 192.

13. Копій Л.І. Ерозія ґрунтів // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 251.

14. Копій Л.І. Затримання опадів кронами // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.- С. 275.

15. Копій Л.І. Зміна головних лісоутворюючих порід // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 288.

16. Копій Л.І. Інтенсивність використання земель // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 322.

17. Копій Л.І. Кругообіг вологи в лісі // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 375.

18. Копій Л.І. Ліси селянських спілок // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 412.

19. Копій Л.І., Нижник М.С. Лісистість оптимальна // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 415.

20. Копій Л.І. Лісова підстилка // УЕЛ.- Львів, 1999.- Т.1.-С. 423.

21. Генсирук С.А., Копий Л.И., Соловий И.П. Экологические проблемы при оптимизации агроландшафтов Западного региона УССР // Мат.респ. науч.конф.- Киев, 1989.-вып.3.- С. 77-81.

22. Криницький Г.Т., Копій Л.І. Вплив агроландшафтів на екологічну ситуацію в західному регіоні Украни // Мат. міжн. наук.-практ. конф. Старичі, 2000. Львів: Меркатор, 2001.- С. 119-124.

23. Генсирук С.А., Копий Л.И., Соловий И.П., Тереля И.П. Защитное лесоразведение и решение экологических проблем агроландшафтов Западного региона УССР // Мат. всесоюз.науч.конф.- Харьков, 1990.-Час.1.-С. 87-88.

24. Копій Л.І. Збільшення лісистості України шляхом створення лісостанів за участю дуба черешчатого // Праці міжнар. наук.-практ. конф. “ Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХ1 століття: сучасний стан, проблеми і перспективи”.- Львів, 1995.- С. 34.

25. Копій Л.І. Балкові ліси // УЕЛ.- Львів, 1999.- С. 43.

26. Копій Л.І. Лісова підстилка // УЕЛ.- Львів, 1999.- С. 423.

27. Копій Л.І., Іваницький С.М. Біологічна меліорація лісів // УЕЛ.- Львів, 1999.- С. 60.

28. Копій Л.І., Осмола М.Х. Великоанадольський ліс // УЕЛ.- Львів, 1999.- С. 102.

Всього по темі дисертації опубліковано 62 наукових праці.