Антіпов Андрій Миколайович. Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом : дис... канд. мед. наук: 14.01.04 / АМН України; Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Антіпов А.М. Оптимізація лікування фібриляції і тріпотіння передсердь черезкатетерним методом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, Київ, 2006.
Дослідження присвячене підвищенню ефективності лікування фібриляції і тріпотіння передсердь методом радіочастотної абляції (РЧА). РЧА передсердно-шлуночкового пучка з імплантацією електрокардіостимулятора є надійним методом контролю частоти серцевих скорочень. Встановлено, що передсердно-шлуночковий відділ провідної системи має варіанти топографії, з чим пов'язана неефективність РЧА трансвенозним доступом. У разі неефективності або кількаразових рецидивів як альтернатива трансвенозній РЧА використовувався трансаортальний доступ, застосування якого дозволило підвищити загальну ефективність РЧА передсердно-шлуночкового пучка в пацієнтів із фібриляцією з 94 % до 100 %, а також знизило кількість рецидивів у безпосередніх й у віддалених післяопераційних періодах з 14 % до 10,2 %.
При проведенні РЧА каво-трикуспідального перешийка у пацієнтів з ТП критерієм ефективності процедури служить двоспрямована блокада по перешийку, верифікована стимуляційним або електроанатомічним картуванням. Застосування стимуляційного й електроанатомічного картування, а також 8 мм та охолоджуваних електродів для РЧА дозволило нам підвищити загальну ефективність РЧА до 95,15 %, знизити загальний час процедури, час радіочастотних аплікацій, зменшити час рентгенівського впливу на організм пацієнта й лікаря.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності та зменшення кількості рецидивів у хворих із фібриляцією і тріпотінням передсердь.
На основі проведених морфологічних досліджень передсердно-шлуночкової частини провідної системи серця в дітей і дорослих встановлено, що її глибина залягання під ендокардом, розміри та форма відрізняються. Особливістю топографії передсердно-шлуночкового пучка є те, що після його проникнення через центральне фіброзне тіло він досягає гребеня міжшлуночкової перегородки нижче її перетинчастої частини, де починає розгалужуватися, займаючи його правий схил в 70 % випадків, лівий – у 15-20 % випадків або розташовуючись інтрамурально в 10-15 % випадків.
Через велику глибину залягання передсердно-шлуночкового пучка й прикриттям його зверху та з боків центральним фіброзним тілом собака не є зручним об'єктом для моделювання поперечної передсердно-шлуночкової блокади провідної системи електроімпульсним або кріогенним способами.
Створення гострої локальної ішемії передсердно-шлуночкового вузла з метою моделювання передсердно-шлуночкової блокади викликає фібриляцію шлуночків.
Під час радіочастотної абляції передсердно-шлуночкового пучка причиною неефективної маніпуляції були анатомічні особливості розташування передсердно-шлуночкового відділу провідної системи серця.
Під час проведення РЧА перешийка причинами рецидивів було створення недостатньо глибокого ушкодження перешийка, а також неповної двоспрямованої блокади проведення по перешийку.
Лівобічний доступ є альтернативою у разі неефективності радіочастотній абляції передсердно-шлуночкового пучка з правих відділів серця. Застосування охолоджуваних і 8 мм електродів дозволяє підвищити ефективність радіочастотної абляції перешийка та зменшити кількість рецидивів.
Повторні радіочастотні абляції при рецидивах фібриляції передсердь необхідно виконувати трансаортальним доступом.
Застосування електроанатомічного картування при рецидивах тріпотіння передсердь дозволяє верифікувати ділянку прориву збудження в абляційній лінії та наносити радіочастотні аплікації максимально точно.
Публікації автора:
Изменения проводящей системы сердца в раннем постнатальном периоде развития и их функциональное значение / Антипов Н.В., Гусак В.К., Синев А.Ф., Антипов А.Н., Кузнецов А.С. / Под редакцией проф. Гусака В.К. – Донецк: Агенство Мультипресс, 2001. – 236 с.
Антипов Н.В., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Антипов А.Н., Исакова Т.Н. Современные представления о морфогенезе проводящей системы сердца и нерешенные вопросы аритмологии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоцiацiї серцево-судинних хiрургiв України. Вип. 7. – К., 1999. – С. 10-14.
Антипов Н.В., Кузнецов А.С., Скоробогатый А.М., Кузнецов О.Г., Антипов А.Н., Якубенко Е.Д. Гистоструктурные и функциональные изменения в миокарде и его проводящей системе при экспериментальной окклюзии артерии предсердно-желудочкового узла // Український кардіологічний журнал. – 2003. – № 5. – С. 102-107.
Гринь В.К., Бассов О.И., Кузнецов А.С., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л., Кравченко Т.В., Нечепорчук А.В. Первый опыт клинического применения навигационной системы CARTO XP в диагностике и лечении наджелудочковых тахиаритмий // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 3. – С. 407-409.
Гринь В.К., Харитончик Д.Л., Кузнецов А.С., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л. Применение трансаортального доступа для радиочастотной абляции атриовентрикулярного соединения при фибрилляции предсердий // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – № 2. – С. 227-230.
Кузнецов А.С., Бассов О.И., Антипов А.Н., Харитончик Д.Л. Рецидивы наджелудочковых тахикардий при хирургическом их лечении // Вестник аритмологии. – 2004. – № 35. – С. 105.
Антипов А.Н., Исакова Т.Н. // Причины повторных операций при хирургическом лечении наджелудочковых тахикардий. Тези Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 75.
