Анотація до роботи:

Молдован В.Г. Обґрунтування і розробка комплексних заходів захисту змішаних посівів кукурудзи від бур’янів у західному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Економічний поріг доцільності проведення заходів захисту посівів кукурудзи від однорічних бур’янів наступає при їх щільності 5 шт/м². Змішані (широкорядні ) посіви кукурудзи із зернобобовими культурами є більш конкурентноздатними по відношенню до них, так економічний поріг доцільності їх знищення у цих посівах становить 10 шт/м².

Проведення досходового і післясходового боронувань в поєднанні з двома або трьома міжрядними розпушуваннями міжрядь протягом вегетації культур дає змогу зменшити чисельність бур’янів у посівах кукурудзи на силос на 64-69 %, кукурудзи з соєю – на 65-70 %, кукурудзи з люпином білим – на 65-69 %, кукурудзи з кормовими бобами – на 63-71 %. При цьому врожайність сухої речовини цих посівів відповідно збільшувалась на 5,2-7,2; 4,5-7,5; 5,1-7,2; 6,5-8,6 т/га.

Вивчена біологічна ефективність післясходових гербіцидів – базагран, 48 % в.р.; хармоні, 75% в.г. і телл, 75 % в.г. та їх бакові сумішки, які ефективно знищували бур’яни і виявляли високу селективність до рослин кукурудзи і сої. В посівах кукурудзи з люпином білим гербіциди знищували рослини зернобобового компоненту. В агроценозах кукурудзи з кормовими бобами селективним виявився лише базагран (2,5 л/га). Тому найбільш економічно доцільним є використання гербіцидів у посівах кукурудзи та її сумішках з соєю. Застосування агротехнічних прийомів контролювання бур’янів є економічно та енергетично доцільним заходом в сумісних посівах кормових культур.

1.У західному Лісостепу України в агроценозах кукурудзи та її сумішках із зернобобовими культурами формується змішаний тип забур’янення, де однорічні злакові бур’яни складають 33-39 % від загальної їх чисельності, а решта належить до дводольних малорічних і багаторічних видів. Середній рівень забур’янення в роки досліджень був у межах 179,6-197,0 шт./м².

2. Домінуючими бур’янами у змішаних посівах кукурудзи із зернобобовими культурами були: мишій сизий, лобода біла і щириця звичайна. Чисельність цих бур’янів у дослідах складала 67-79 % від загальної їх кількості.

3. Широкорядні посіви кукурудзи на силос наділені низькою конкурентною спроможністю проти однорічних бур’янів. Навіть при наявності 2-х рослин на 1м² збережений врожай окупляє витрати на заходи знищення бур’янів. Економічний поріг доцільності проведення заходів захисту посівів від однорічних бур'янів наступає при 5 шт./м². Змішані (широкорядні) посіви кукурудзи із зернобобовими культурами є більш конкурентноздатними до бур’янів, але потребують надійного захисту на початку вегетації. Економічний поріг доцільності проведення заходів по їх знищенню в цих посівах становить 10 шт./м².

4. Проведення до- і післясходового боронувань в поєднанні з двома або трьома розпушуваннями міжрядь протягом вегетації зменшує чисельність бур’янів у посівах кукурудзи на силос – на 64-69 %, кукурудзи з соєю на 65-70 %, кукурудзи з люпином білим на 65-69 %, кукурудзи з кормовими бобами на 63-71 %, а також зменшує сиру надземну масу бур’янів на 65-71, 66-71, 66-71 і 64-73 % відповідно.

5. Виконання до- і післясходових боронувань з 2-3 міжрядними обробітками сприяло збільшенню врожаю сухої речовини кукурудзи на 5,20-7,17 т/га, кукурудзи з соєю – на 4,50-7,53, кукурудзи з люпином білим – на 5,13-7,18, кукурудзи з кормовими бобами – на 6,45-8,64 т/га. Агротехнічні заходи контролювання бур'янів, які вивчались, не зріджували густоти рослин кукурудзи, сої, люпину білого, кормових бобів.

6. В посівах кукурудзи та сумішках її з соєю селективними виявилися гербіциди базагран 48 % в.р., хармоні 75 % в.г. та телл 75 % в.г. Бакові суміші гербіцидів телл, 75 % в.г. і хармоні, 75 % в.г. забезпечували загибель 89-96 % бур’янів, що дало змогу додатково отримати від 6,25 до 12,32 т/га сухої речовини.

7. В змішаних посівах кукурудзи з люпином білим біологічна ефективність гербіцидів була високою, але всі знищували рослини люпину білого. Тому урожай тут формувала лише кукурудза. Кормові боби у сумішках з кукурудзою були стійкими тільки до базаграну в нормі 2,5 л/га. Хармоні, 75 % в.г. і телл, 75 % в.г. були згубними для кормових бобів. Застосування базаграну (2,5 л/га) знижувало загальну забур’яненість цих посівів на 67-68 %, при цьому врожайність сухої речовини зросла на 4,43 т/га.

8. Залишкові кількості гербіцидів базагран 48 % в.р., хармоні 75 % в.р., телл 75 % в.р. в зеленій масі кукурудзи та її сумішок з соєю, а також базаграну, 48 % в.р. в зеленій масі кукурудзи з кормовими бобами були в межах допустимих гігієнічних нормативів.

9. Агротехнічні заходи знищення бур'янів дають змогу додатково отримати від 31 до 116 % сирого і перетравного протеїну з одного гектара в порівнянні з контролем. Використання гербіцидів базагран, 48 % в.р., хармоні, 75 % в.р., телл, 75 % в.р. та їх сумішок у посівах кукурудзи та кукурудзи з соєю забезпечує приріст збору протеїну з гектара на 59-127 та 50-198 відсотків відповідно. Забезпеченість однієї кормової одиниці зеленої маси кукурудзи, кукурудзи з соєю, кукурудзи з люпином, кукурудзи з кормовими бобами перетравним протеїном відповідно становить 55,4; 92,4; 70,1; 68,8 грами.

10. Агротехнічні заходи захисту посівів кукурудзи і її сумішок з зернобобовими культурами від бур'янів дають змогу отримати чистий прибуток від 130 до 1083 грн. Обприскування гербіцидами посівів кукурудзи і її сумішок з соєю забезпечує одержання 223 -1706 грн. чистого прибутку, а окупність однієї витраченої гривні складає 0,8-8,5 рази. Енергетична оцінка показала, що із збільшенням урожайності досліджуваних культур приріст валової енергії зростав.

11. Результати досліджень підтвердились в умовах виробничої перевірки протягом 1998-2002 рр.