Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Урологія


Бабинін Дмитро Олександрович. Обгрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози : Дис... канд. наук: 14.01.06 - 2006.



Анотація до роботи:

Бабинін Д.О. Обґрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01006. – урологія – Інститут урології АМН України, Київ, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено науковій проблемі – вивченню методів лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, покращенню якості діагностики і ефективності лікування шляхом доцільності застосування ендоуретральних стентів у даної категорії хворих. Проведено порівняльну оцінку традиційних методів обстеження з ультразвуковим дослідженням та методу магнітно-резонансної томографії з контрастуванням в плані вивчення змін функціонального стану сечових шляхів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Розроблено показання та протипоказання для застосування ендоуретральних стентів у цих хворих, удосконалено техніку ендоуретрального стентування. Вивчено результати лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози запропонованим методом.

Обстежено 308 хворих, які в залежності від лікування були розподілені на 3 групи: 46 хворих знаходились під клінічним спостереженням на протязі року, яким було проведено лікування методом ендоуретрального стентування, в порівняльному аспекті оцінювалися особливості перебігу захворювання та зміни зі сторони нижніх сечових шляхів у 216 хворих, які отримували консервативне медикаментозне лікування та 46 пацієнтів, які не отримували жодного лікування, а були на динамічному спостереженні на протязі року.

Результати досліджень дозволили опрацювати алгоритм вибору методу лікування, який враховує наявність прямих показів до оперативного втручання.

Серед препаратів, які використовуються в консервативному лікуванні найшвидший та найбільший позитивний ефект спостерігався у групі хворих, які отримували лікування препаратами a-адреноблокаторів. Достовірні зміни суб'єктивних та об'єктивних показників симптоматики захворювання встановили через 3 місяці від початку лікування, позитивний ефект застосування у 71,8% хворих.

Найкращі показники при консервативному лікуванні хворих на ДГПЗ виявлені в групі хворих, що приймали a- аденоблокатор омнік, а саме ефективним виявилося застосування комбінованої терапії (a - аденоблокатор та інгібітор 5-a- редуктази).

Показами до застосування ендоуретрального стентування в усуненні інфравезикальної обструкції є хронічна або гостра затримка сечовипускання у хворих на ДГПЗ, коли виконання простатектомії чи ТУРП пов'язане з високим операційним ризиком у зв'язку з наявністю тяжких супутніх захворювань. Метод засвідчив позитивний вплив на динаміку змін суб'єктивних та об'єктивних критеріїв уродинаміки нижніх сечових шляхів протягом року. Він проявлявся у зменшенні денної та нічної полакіурії, імперативних покликів до сечовипускання та поліпшенні напору струменю сечі.

Ефективність застосування ендоуретрального стентування складає 87,0% і визначається від об’єму залишкової сечі та швидкості сечовипускання та не залежить від вираженості симптоматики (I-PSS), об'єму передміхурової залози, характеру затримки сечі (гостра чи хронічна).

У дисертації вирішена актуальна наукова задача – підвищення якості діагностики та лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози шляхом обґрунтування показань щодо застосування малоінвазивного втручання - ендоуретрального стентування з метою усунення інфравезикальної обструкції та удосконалення техніки операції у хворих з високим оперативним ризиком.

1. Ендоуретральне стентування в 87,0% є ефективним малоінвазивним методом ендоскопічного лікування хворих на ДГПЗ, які мають високий оперативний ризик, і являється альтернативним цистостомії.

2. Розроблені показання до застосування ендоуретрального стентування у хворих на ДГПЗ з хронічною або гострою затримкою сечовипускання, коли у зв’язку з наявністю тяжких супутніх захворювань виконання простатектомії чи ТУР недоцільне.

3. Ефективність застосування ендоуретрального стентування складає 67,4% і визначається позитивною динамікою показників від об’єму залишкової сечі та швидкості сечовипускання і не залежить від вираженості симптоматики (I-PSS), об’єму передміхурової залози, характеру затримки сечі (гостра чи хронічна). Враховуючи наростання симптоматики протягом року в групі пацієнтів, які підлягали спостереженню, а саме збільшення сумарного балу за шкалою I-PSS на 15,7%, зменшення максимальної швидкості сечовипускання на 21,3%, середньої - на 18% та зростання об’єму залишкової сечі на 18,7%, доцільний ранній вибір лікування методом стентування.

5. Удосконалено техніку ендоуретрального стентування при ДГПЗ шляхом доопераційного підбору радіологічними засобами відповідного розміру стенту.

6. Розроблено алгоритм застосування різних методів обстеження хворих з порушеннями показників уродинаміки сечовивідних шляхів до та після проведеного малоінвазивного лікування - УЗД, МРТ та клініко-біохімічні дослідження, урофлоуметрія та оцінка якості життя за I-PSS, котрі дозволяють визначити структурно-функціональні зміни сечовивідних шляхів при ДГПЗ, оцінити ступінь інфравезикальної обструкції та провести моніторинг за станом пацієнта після стентування.

7. Позитивний ефект лікування омніком установлений у 83,3% хворих, симптоматика захворювання за шкалою I-PSS зменшується на 40,9% протягом року у хворих з помірною та на 44,9% - з тяжкою симптоматикою, збільшення Qmax, Qave - на 30,9% та 34,0% відповідно об’єму залишкової сечі зменшується на 53,6%. Комбінована терапія –адреноблокатором омніком в поєднанні з інгібітором 5--редуктази проскаром за ефективністю не відрізняється від монотерапії омніком, а тому клінічно недоцільна.

Публікації автора:

1. Бабинін Д.О. Лікування захворювань передміхурової залози методом стентування.// Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.12, кн.1.-Київ, 2003.-С. 16-20.

2. Бабинін Д.О. Магнітно-резонасна томографія в діагностиці рака передміхурової залози.//Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип. 12, кн. 2.-Київ, 2003.-С.261-265.

3. Бабинін Д.О. Оптимізація діагностичної тактики у хворих на доброякісну гіперплазію простати. // Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.13, кн.1.-Київ, 2004.-С.20-25.

4. Бабинін Д.О. Імунологічні аспекти системної ензимотерапії в комплексному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози.// Зб.наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.13, кн.3.-Київ, 2004.-351-356.

5. Дзюрак В., Бабинін Д. Сучасний підхід до діагностики та терапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози.// Ліки України.-2005.-№2 (91), с. 111-112. (Проводив лікування хворих, оформив роботу).

6. Бабинін Д.О. Клінічне застосування стентів в лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози.// Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.14, кн.1.-Київ, 2004.- С.10-16.

7. Шило В.Т., Олехнік М.М., Андрусик В.І., Бабинін Д.О. Ультразвукова семіотика деяких змін в простаті. //Материалы Х Юбилейной научно-практической конференции урологов с международным и межрегиональным участием. Рак предстательной железы. Харьков, 2002.-С.70-72. (Проводив аналіз матеріалу, оформив роботу).

8. Бабинін Д.О. Застосування монуралу в лікуванні запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів.// Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика, вип.11, кн.3.-Київ, 2002.- С.114-116.

9. Бабинін Д.О. Магнітно-резонансна томографія діагностики захворювань передміхурової залози.// Х конгрес світової Федерації українських лікарських товариств, 26-28 серпня 2004 р., м.Чернівці, тези доповідей, с.305.

10. Бабинін Д.О. Застосування постійних стентів при лікуванні хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози.// Матеріали „Установчого з’їзду лікарів швидкої і невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф”, 17-18 листопада 2005 р.-К.-С. 26.