Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Філософія права


Кабальський Роман Олександрович. Нормативність права як предмет філософського аналізу. : Дис... канд. наук: 12.00.12 - 2008.



Анотація до роботи:

Кабальський Р.О. Нормативність права як предмет філософського аналізу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2008.

Робота присвячена дослідженню нормативності права як особливого феномена правової реальності, її природи та особливостей функціонування у суспільствах, що трансформуються.

Здійснено системний аналіз світової філософської думки щодо питання нормативності як соціокультурного феномену, а також існуючих концепцій правової нормативності. З’ясовано сутність та зміст системи нормативності в суспільстві. Виявлено зв’язок та взаємозалежність соціальної нормативності зі сферою належного, що здійснюється через категорію цінності, запропоновано визначення нормативності як соціокультурного феномену. Визначено відмінності та зв'язок різних нормативних соціальних регуляторів. Запропоновано визначення нормативності права, виявлено природу правової нормативності. Визначено зв’язок примусу з правовою нормативністю та роль процедури легітимації у становленні та функціонуванні нормативності права. На підставі взаємозалежності суспільства, що трансформується, та його правової системи проаналізовано особливості функціонування правової системи України.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні основних філософських проблем нормативності права. З висновків, зроблених у цій науковій роботі, найбільш загальними й важливими є такі:

1. Автор виходить з розмежування категорій „норма” і „нормативність”. Вони не є тотожними чи синонімічними поняттями, хоча і перебувають у нерозривному зв’язку. Латинське слово „norma”, яке означає „правило”, „зразок” та похідні від нього „нормальність”, „нормальний” не є тотожним до „normatio” („впорядкування”) та похідним від нього „норматив”, „нормативний”, „нормативність”. Нормативність є самостійним соціокультурним феноменом, у зв’язку з чим не можна розглядати нормативність як явище похідне від соціальної норми.

2. Правова нормативність може бути визначена та пояснена у трьох вимірах: по-перше, як функція правової системи, яка полягає в упорядкуванні (врегулюванні) її структурних елементів, зокрема суспільних відносин; по-друге, як визначаюча риса права, яка, ґрунтуючись на рефлексивній здатності людини, є способом об’єктивації (формою) правового належного (правових цінностей) та зорієнтована на виникнення відношення належності певних моделей поведінки у соціальних суб’єктів; по-третє, як рефлексивне поєднання загальнообов’язковості та загальнозначущості права для необмеженого кола суб’єктів, які задаються елементом належності, закладеним у нормі (чи в іншому носієві) через інтегровану нею цінність.

3. Нормативність є властивістю соціальної матерії, зумовлюваною її внутрішньою потребою в упорядкованості й здатністю до самоорганізації. Інтегративною якістю штучних (креаційних) систем, створених людьми для певних цілей, є їх основне призначення, у випадку правової системи – ціннісне регулювання суспільних відносин (у вузькому значенні) та упорядкування соціальної реальності (у широкому значенні). Тобто правова нормативність, по суті, є вираженням функціонального призначення правової системи та забезпечує її інтегральний вплив на суспільні відносини.

4. Соціальні норми (норми права, моралі, релігії) є судженнями зі сфери практичного розуму, тобто сфери належного. Норма, як деонтичне судження, саме через цінність здійснює зв’язок зі сферою належного. Норми та цінності є взаємообумовленими феноменами: цінність проявляється через норму (деонтичне судження) і будучи інтегрованою в останню інтерналізується суб’єктом. З іншої сторони, саме цінність, несучи у собі елемент належності, надає соціальнім нормам загальнообов’язковість та загальнозначущість, тобто – нормативність. Норми є реальністю належного, а цінності – областю значень нормативних суджень (соціальних норм).

Зв’язок між сферою належного та сферою існуючого (або цінністю та фактом) здійснюється через людину, яка, з однієї сторони через свою тілесність є зануреною у світ речей (сферу існуючого), а з іншої – через свідомість, має постійну схильність до трансцендентування, намагання вийти „по той бік”.

5. Нормативність моралі та релігії існує переважно в індивідуальній сфері та направлена на скеровування внутрішньої поведінки суб’єкта. Нормативність права ж направлена на скеровування взаємодій соціальних суб’єктів у найбільш потенційно конфліктних ситуаціях, і тому, вказуючи належну поведінку, вимагає її зовнішнього виразу. У зв’язку з цим правова норма, на відміну від інших соціальних норм, завжди двостороння: її усвідомлення або переживання завжди супроводжується приписуванням тих чи інших правомочностей одним, а обов’язків іншим суб’єктам права, та опосередковується певним незалежним інститутом, зокрема судом.

6. Головними шляхами забезпечення нормативності права та реалізації правових цінностей є державний примус (через систему покарання і примушення до бажаної поведінки) та процес легітимації права (через добровільне виконання правових імперативів в силу впевненості соціальних суб’єктів у їх правильності, цінності та необхідності). Вказані способи не являють собою певну бінарну опозицію, а можуть взаємообумовлювати та доповнювати один одного. Саме соціальна виправданість правових вимог визначає виникнення соціально-психологічного механізму їх захисту. Нормативність права, виражаючи належність, передбачає не примус, а скоріше примусовість велінь права. Державний примус є не конститутивною, а субсидіарною ознакою права (обумовленою недосконалістю людської природи), оскільки поява та існування права обумовлює появу держави як форми захисту права.

7. Сучасна правова система України, як правова система суспільств транзитивного типу, має свої ознаки (серед яких можна виділити еклектичність, імітацію, перехідність, динамічність, суперечливість), що визначають особливості протікання регулятивних (нормативних) процесів у суспільстві. Нормативність права як спосіб його функціонування, за умов нестабільності оточуючого середовища, характеризується не лише упорядкувуючим впливом на соціальну реальність, а й тим, що зазнає зворотного впливу суспільства внаслідок зміни ціннісних парадигм легітимації. Зміна ціннісних орієнтацій суспільства сприяє тому, що змінюється й обґрунтування зобов’язальної сили права. Тому, з огляду на взаємозалежність норми і цінності, нормативність права та способи її обґрунтування, характеризуються мінливістю та нестабільністю у тому сенсі, що не завжди упорядкування (регулювання) суспільних відносин здійснюється внаслідок взаємного коригування прав та обов’язків соціальних суб’єктів.

Публікації автора:

  1. Кабальський Р.О. Природа нормативності права: у пошуках визначення // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 91. – С. 195-200.

  2. Кабальський Р.О. Роль і місце нормативності права у правовій системі суспільства, що трансформується // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – Луганськ: Луганський державний університет внутрішніх справ, 2007. – Вип.3. – С. 85-92.

  3. Кабальський Р.О. Роль і місце примусу у правовій нормативності // Форум права. – 2007. – №1. – С. 94-98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.Nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07kroupn.pdf.

  4. Кабальський Р.О. Право в нормативній структурі суспільства // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 82. – С. 213-218.

  5. Кабальский Р. Общеметодологические подходы к определению нормативности права // Международная межвузовская конференция аспирантов и студентов «Традиции и новации в системе современного российского права». Сборник тезисов. – М.: Московская государственная юридическая академия. – 2005. – С. 49-51.

  6. Кабальський Р.О. Дослідження нормативності як соціокультурного феномену // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих учених”. Збірник тез. – Запоріжжя: Запорізький національний університет. – 2007. – С. 43-46.

  7. Кабальський Р.О. Співвідношення норми та нормативності: філософський аналіз // Проблеми розвитку суспільства: системний підхід: Матеріали міжвузівської наукової конференції (м. Харків, 12-13 квіт. 2006 р.) / За заг. ред. М.І. Панова, В.О. Лозового. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2006. – С. 43-45.

  8. Кабальський Р.О. Щодо необхідності філософії права // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасний соціокультурний простір 2004”. – К.: ТОВ „ТК „Меганом”. – 2004. – С.58-61.