Анотація до роботи:

Карачевська Надія Володимирівна. Навчально-ігрове середовище як важливий чинник виховання емоційно-вольових якостей молодших школярів на уроках фізичної культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення; Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007 рік.

Дисертація присвячена проблемі організації навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури для виховання емоційно-вольових якостей молодших школярів.

Об’єкт дослідження – фізичне виховання молодших школярів на уроках фізичної культури; предмет дослідження – виховання емоційно-вольових якостей молодших школярів у навчально-ігровому середовищі; мета дослідження – розробити та апробувати модель навчально-ігрового середовища з використанням рухливих ігор для виховання у молодших школярів емоційно-вольових якостей.

Наукова новизна полягає в тому, що розроблено та апробовано модель навчально-ігрового середовища як цілісної системи, що включає теоретико-методологічний, психолого-педагогічний і технологічний блоки, в якій виховання емоційно-вольових якостей виступає як системотворчий фактор; доведено потребу організації навчально-ігрового середовища у комплексі засобів фізичного виховання для розвитку емоційно-вольових якостей дітей молодшого шкільного віку; розкрито особливості зв’язків між компонентами навчально-ігрового середовища, врахування яких дозволяє забезпечити виховання емоційно-вольових якостей у навчанні.

У результаті дослідження розроблено модель навчально-ігрового середовища для виховання емоційно-вольових якостей молодших школярів на уроках фізичної культури; розроблену модель впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська.

Одержані у процесі дослідження результати дають підстави для таких висновків:

1. Аналіз літературних джерел, вивчення практичного досвіду роботи вчителів загальноосвітніх шкіл з фізичного виховання та результати спеціально проведених досліджень показали:

- існує суперечність між обсягом нагромадженої інформації щодо застосування рухливих ігор у фізичному вихованні молодших школярів та нерозробленістю методики організації навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури для виховання емоційно-вольових і фізичних якостей молодших школярів;

- для організації навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури важливе значення має врахування таких чинників: неоднорідність морфофункціональних показників дитячого організму, особливості тілобудови, тип вищої нервової діяльності, відмінності в прояві сенситивних періодів розвитку фізичних якостей, обсяг рухової активності та рівень фізичної працездатності.

2. Встановлено, що організація навчально-ігрового середовища в початковому навчанні відкриває значні можливості для розвитку емоційно-вольових якостей дітей означеної вікової групи. Водночас вивчення теоретичного аспекту проблеми, результати аналізу навчально-методичної літератури, передового педагогічного досвіду з проблем застосування рухливих ігор свідчать, що розвивальні можливості навчально-ігрового середовища використовуються не сповна, передусім у зв’язку з недостатнім опрацюванням питань організації такого середовища в навчанні молодших школярів.

3. Розроблено модель навчально-ігрового середовища, що передбачає три взаємопідпорядковані та взаємозумовлені блоки: теоретико-методологічний (визначає мету, вихідні теоретичні положення і компоненти середовища); психолого-педагогічний (репрезентує психолого-педагогічні принципи побудови навчально-ігрового середовища, зміст діяльності педагога з організації середовища та форми його функціонування в початковому навчанні) і технологічний (визначає технологію організації цього середовища на уроці шляхом формулювання завдань з організації навчально-ігрового середовища на кожному етапі, обґрунтування структури навчання в умовах навчально-ігрового середовища, здійснення моніторингу процесу розвитку емоційно-вольових якостей).

4. Факторний аналіз структури рухової та емоційно-вольової сфери 8- та 9-річних дітей дозволив встановити, що незалежно від віку й статі їхня діяльність визначається шістьма основними чинниками. Внесок кожного з них у загальну дисперсію вибірки в різні вікові періоди відмінний, що має принципове значення для обґрунтування складу засобів та їхнього нормування. Ідентифікація цих чинників практично однотипна: швидкісні, швидкісно-силові, силові якості, витривалість, спритність, гнучкість та емоційно-вольові якості.

Параметри фізичної та емоційно-вольової діяльності в загальній структурі з віком змінюються, однак перебувають увесь час у досить тісному достовірному взаємозв’язку.

5. У результаті вивчення фізичної підготовленості молодших школярів встановлено:

- з 7 до 9 років фізичний розвиток дітей відбувається гетерохронно, зазвичай за висхідною кривою; чітко виражені не лише вікові, але й статеві відмінності в результатах, які показують молодші школярі;

- виявлено значну кількість школярів, які мають низький рівень фізичної підготовленості (21-29%), що свідчить про помилковість методики оцінки фізичної підготовленості за середнім показником, оскільки за узагальненим середнім значенням приховується значний відсоток школярів з низькими характеристиками фізичної підготовленості;

- найсприятливіші періоди в розвитку фізичних якостей молодших школярів такі: у розвитку швидкості, сили, швидкісно-силових якостей, спритності – вік від 8 до 9 років; у вихованні гнучкості й витривалості у хлопчиків – від 8 до 9 років, у дівчаток – від 7 до 8 років;

– навчання на уроках фізичної культури за розробленою моделлю навчально ігрового-середовища сприяє значним зрушенням у розвитку всіх фізичних якостей: у розвитку швидкісних якостей – на 15,9–16,4%; спритності – на 8,9–12,5%; витривалості – 19,9–22,4%; швидкісно-силових якостей – на 21,2–26,1%; сили – на 19,7–27,6%; гнучкості – на 31,9–35%.

6. Найбільший абсолютний приріст показників розвитку емоційно-вольових якостей школярів експериментальної групи за навчальний рік спостерігався у розвитку врівноваженості (27,5%, Р<0,001), емоційної стійкості (21,6%, Р<0,05) та самоконтролю (13,1%, Р<0,01). У контрольній групі ці показники значно нижчі й статистично недостовірні (Р>0,05): урівноваженість знизилася на 11%, емоційна стійкість підвищилася на 7,7%, рівень самоконтролю збільшився на 1,58%.

7. У результаті педагогічного експерименту доведено необхідність підвищення фізичної підготовленості школярів у навчально-ігровому середовищі двома етапами, метою яких є подальший розвиток фізичних якостей, покращення фізичного стану та виховання емоційно-вольових якостей учнів.

8. З’ясовано, що взаємодія рухової та емоційно-вольової активності є невід’ємним компонентом усебічного гармонійного розвитку дітей. Її позитивний вплив на розвиток молодшого школяра як особистості проявляється у формуванні впевненості у власних можливостях, здатності комфортно почуватися в різних умовах навколишнього середовища.

9. Виявлено такі особливості ігрової діяльності, які сприяють вихованню емоційно-вольових якостей молодших школярів: різноманітність предметного змісту рухливих ігор; емоційна привабливість, що забезпечує мотивацію до позитивної взаємодії із соціумом; практичну спрямованість на творчість, яка сприяє самореалізації; досвід індивідуального переживання унікальних соціальних ролей та навички соціально адекватної поведінки.

Проведене дослідження створює сприятливий ґрунт для подальших наукових розробок щодо окремих аспектів розвитку феномену емоційно-вольових якостей: побудови цілісної психокорекційної системи для розвитку емоційно-вольових якостей в умовах моделювання навчально-ігрового середовища в навчанні дітей різних вікових груп; особливостей прояву емоційно-вольової сфери в дітей з обмеженими фізичними можливостями.

Публікації автора:

1. Карачевська Н.В. Моделювання навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури в початковій школі: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ, 2007. – 105 c.

2. Карачевська Н.В. Корекція тривожності та страхів у молодшому шкільному віці засобами фізичного виховання // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2004. – Вип. 8. – Т. 3. – С.148-151.

3. Карачевська Н.В. Кореляція рівня розвитку емоційно-вольових якостей шести-семирічних дітей й рівня фізичної підготовленості // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб. наук. ст.– Х., 2005. – Вип. 8. – С.279-282.

4. Карачевська Н.В. Організація навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури в початковій школі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2005. – Вип. 9. – Т. 4. – С.326-330.

5. Карачевська Н.В. Моделювання навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури в початковій школі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. 10. – Т. 1. – С.35-40.

6. Карачевська Н.В. Принципи організації навчально-ігрового середовища на уроках фізичної культури з молодшими школярами // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наук. моногр. / За ред. С. С. Єрмакова. – Х., 2006. – №4. – С.61-64.

7. Карачевська Н.В. Чинники успішного навчання шестиліток: стан і проблеми // Вісник Прикарпатського університету. Сер.: Педагогіка.– Івано-Франківськ, 2003. – Вип. 9. – С.25-30.

8. Карачевська Н.В. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до роботи з шестирічними першокласниками // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: Зб. наук. праць. – К.; Кременець, 2004. – С. 215-217.

9. Карачевська Н.В. Діагностика готовності шестирічних першокласників до навчання у школі // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер.: Педагогіка та психологія.– Чернівці, 2005. – Вип. 256. – С.72-76.

10. Карачевська Н.В. Народні рухливі ігри як засіб фізичного виховання здорового покоління України // Українська етнопедагогіка у контексті розвитку сучасних теорій виховання та навчання: Зб. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 254-258.