У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення кримінального законодавства і правозастосовчої практики для протидії посяганням на власність із застосуванням насильства. В результаті кримінально-правової характеристики насильства, його видів, об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ст.ст. 187, 189 КК України, встановлено особливості кваліфікації цих злочинів. Крім положень, що характеризують наукову новизну дисертації, в ній сформульовано конкретні пропозиції щодо удосконалення окремих положень КК України. Основними науковими висновками є такі: 1. Законодавча регламентація відповідальності за насильницькі злочини починається ще з часів Київської Русі. Перша спроба розмежувати грабіж і розбій була здійснена в Судебнику 1550 р. В Уложенні 1903 р. законодавець вперше виділив вимагання як особливий вид заволодіння чужим майном. У Кримінальних кодексах 1922, 1927, 1960 рр. були сформульовані типові конструкції корисливих злочинів проти власності із застосуванням насильства. 2. Відсутність законодавчого визначення понять „насильство”, „фізичне насильство”, „психічне насильство” призводить до неоднозначного і довільного їх тлумачення у правозастосовчій практиці. Пропонується визначити законодавчо та розмістити в „понятійному” розділі КК України поняття „насильство”, „фізичне насильство” та „психічне насильство”: „насильство” – це умисний, протиправний, суспільно небезпечний вплив на тіло, психіку, свободу іншої людини, який здійснюється всупереч або поза її волею, що може завдати шкоду здоров’ю або життю людини; „фізичне насильство” – це умисне, протиправне безпосереднє або опосередковане застосування мускульної сили до іншої людини поза або всупереч її волі, що може завдати різну за ступенем тяжкості шкоду здоров’ю або життю, а також може обмежувати свободу пересування без порушення тілесної недоторканності; „психічне насильство” – це умисний, протиправний вплив на психіку іншої людини поза або всупереч її волі, що має прояв у погрозах, інших подібних діях, які здійснюють негативний вплив на її психіку, що може завдати різну за ступенем тяжкості шкоду здоров’ю. 3. На підставі аналізу змісту насильства в складах корисливих злочинів проти власності визначено, що в одних випадках прояви насильства характеризують другу (додаткову) дію (ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189 КК України), а в інших є змістовною характеристикою основної дії (ч. 1 ст. 187 КК України). 4. Звертається увага на невідповідність положень постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” від 25.12.1992 р. № 12 і ч. 1 ст. 33 КК України щодо кваліфікації, зокрема, вчинення особою двох і більше розбоїв при відсутності інших кваліфікуючих ознак лише за ч. 2 ст. 187 КК України. Пропонується закріпити інший підхід, відповідно до якого вчинення одного розбою без обтяжуючих обставин повинно отримувати самостійну кваліфікацію. З урахуванням результатів дослідження корисливих злочинів проти власності із застосуванням насильства пропонуються наступні зміни до КК України: 5. З метою уніфікації законодавчих термінів, що визначають прояви насильства, необхідно конкретизувати зміст диспозицій ч. 1 ст. 144, ч. 1 ст. 157, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 174 КК України, шляхом уточнення окремих проявів фізичного та психічного насильства; передбачити в диспозиціях прояви фізичного насильства також в ч. 2 ст. 278, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 308, ч.ч. 2, 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 342, ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 373, ч. 1 ст. 433 КК України. 6. Доповнити диспозицію ч. 2 ст. 186 КК України після слів „грабіж, поєднаний з…” словом „...фізичним…”. 7. Змінити диспозицію ч. 1 ст. 187 КК України, викласти її в такій редакції: „застосування фізичного насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого, або погроза застосування такого насильства з метою заволодіння чужим майном”. 8. Доповнити диспозицію ч. 2 ст. 187 КК України після слова „бандитизм …” формулюванням „або поєднаний із застосуванням зброї чи предметів, що використовуються як зброя”. 9. Доповнити диспозицію ч. 1 ст. 189 КК України, де мова йде про погрозу насильством над потерпілим чи його близькими родичами, після слова „…погроза…” формулюванням „застосуванням фізичного”. 10. Виключити з диспозиції ч. 1 ст. 189 КК України слово „родичами” і залишити лише формулювання „з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими”. 11. Доповнити диспозицію ч. 1 ст. 189 КК України після слів „… бажають зберегти в таємниці” формулюванням „…або поєднане із застосуванням іншого протиправного психічного впливу”. 12. Доповнити диспозицію ч. 2 ст. 189 КК України після слів „... погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,” формулюванням „... або поєднане з фізичним насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого…”. 13. Доповнити диспозицію ч. 3 ст. 189 КК України після слова „вимагання, поєднане…” формулюванням „...із застосуванням фізичного…”. | 