Анотація до роботи:

Стоянова А.А. Намисто і підвіски населення Криму III ст. до н.е. – IV ст. н.е. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого степеню кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню намиста та підвісок з пам’яток Криму елліністичного та римського часу. Джерелознавчу базу склали 47519 дрібних прикрас, виявлених у понад 350 поховальних комплексах і культурних шарах городищ. Незначна кількість намиста і підвісок представлена депаспортизованими зразками. Значна частина нахідок не опублікована.

У роботі представлено класифікацію виробів, яка базується на критеріях виділення типів за формою предметів та візуально помітних технологічних деталей. За допомогою порівняльно-типологічного та кореляційного методів виявлено типи намиста і підвісок, які відрізняються відносно вузькими хронологічними та географічними межами існування, а також стійке поєднання окремих типів наборах намиста різного часу. Простежено динаміку зміни традицій прикрашати костюм під впливом етнокультурних факторів. На прикладі деяких характерних типів намиста та підвісок показано інформаційний потенціал цієї категорії прикрас у реконструкції історичної ситуації в Криму в III ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Основним результатом цього дослідження є систематизація найчисленнішої, найбільш різноманітної та найменш вивченої категорії археологічного інвентарю – намиста та підвісок. Базуючись на морфологічних характеристиках виробів та візуально помітних технологічних деталях розроблено критерії, відповідно з якими була створена класифікація дрібних прикрас, що дозволило провести статистичний, порівняльно-типологічний та кореляційний аналіз цих виробів і на абсолютно новому рівні використовувати їх у реконструкції історичної ситуації в Криму в античної доби.

Серед усієї сукупності дрібних прикрас вдалося виявити типи намиста і підвісок, які відрізняються досить вузьким періодом функціонування і можуть бути використані як додаткове джерело у датуванні комплексів і хронологічних розробок. Найбільш показовими виявились поєднання типів в індивідуальних наборах намиста. Стало очевидним, що протягом тривалого часу, починаючи з кінця II ст. до н.е. і до кінця III ст. н.е., основу композицій складали одні й ті ж типи намиста, зокрема, шароподібні і бочкоподібні зі скла з внутрішньою металевою прокладкою, бочкоподібні сердолікові, кругле намисто з білого, червоного, синього та зеленого скла, циліндричне і ромбоподібне із гагату, фаянсовий короткоцилінричний бісер і деякі інші. Однак їх кількість, поєднання у наборі та функціональне призначення суттєво відрізняються у комплексах різного часу, що дозволяє розглядати ці ознаки як хронологічно визначальні, з одного боку, і показники етнокультурних впливів з іншого. Певною специфікою у підборі дрібних прикрас характеризуються набори з поховань IV ст. н.е. У цей час практично зникають традиції прикрашати одяг, які існували раніше і формуються абсолютно нові для Криму стандарти, які були характерними для носіїв культур германського кола.

У даній роботі здійснено спробу використання намиста для реконструкції деяких етнічних процесів, що відбувались у Криму в елліністичний та римський час, і показано лише незначну частину інформаційного потенціалу, який несе у собі намисто та підвіски як історичне джерело. Масовість і різноманітність цієї категорії прикрас, способи складання наборів, які залежать не лише від індивідуальних смаків їх творців, але і від усталених в тому чи іншому етнічному середовищі традицій, динаміки у зміні стилів декору одягу під впливом хронологічних, географічних, економічних та етнокультурних факторів дають змогу використовувати дрібні прикраси у вивченні різних аспектів історії Північного Причорномор’я античної доби.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Храпунов И. Н., Стоянова А. А., Мульд С. А. Позднескифский могильник у с. Левадки // Бахчисарайский историко-археологический сборник. – Вып. II. – Симферополь: Таврия-Плюс, 2001. – С. 105-168.

2. Стоянова А. А. Бусы и подвески из могильника Нейзац (по материалам раскопок 1996-2001 гг.) // Боспорские исследования. – Вып. V. – Симферополь-Керчь: Б.и., 2004. – С. 263-320.

3. Храпунов И.Н., Власов В.П., Мульд С.А., Стоянова А.А. Новые исследования могильников римского времени в Центральном Крыму // Археологічні відкриття в Україні в 2002-2003 рр. – Київ, 2004. – С. 335-336.

4. Стоянова А. А. Металеві підвіски у формі сокирок із Криму // Археологiя. –2005. – № 2. – С. 47-55.

5. Стоянова А. А. Подбойная могила № 193 из могильника Нейзац в Центральном Крыму // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Вып. XI. – Симферополь: Б.и., 2005. – С. 153-169.

Матеріали та тези конференцій:

1. Стоянова А. А. Бусы из могильника Нейзац // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. – Материалы III Боспорских чтений. – Керчь: Б.и., 2002. – С. 226-232.

2. Стоянова А. А. Металлические подвески в форме топориков из Крыма // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. – Материалы V Боспорских чтений. – Керчь: Б.и., 2004. – С. 349 – 353.