Розвиток музичної культури на Закарпатті проходив дещо повільніше, ніж в сусідніх землях України, Угорщини, Чехословаччини і був зумовлений суспільними і політичними причинами. Аналіз джерельних матеріалів переконує в тому, що головним чинником розвитку музичного життя регіону стало зростання національної самосвідомості, яке відбувалось під впливом культуротворчих процесів, що проходили в Галичині, Наддніпрянській Україні, країнах Європи. Національна ідея не тільки зберегла для краю його власну культуру в умовах денаціоналізаторської політики, але і підняла її на вищий щабель. Таким чином, взявши за критерій зміну ціннісних орієнтацій, в історії культури Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ століття можна виділити такі періоди: "будительський" (ХІХ - початок ХХ ст.), "просвітницький" (20-30-ті рр. ХХ ст.), "визвольний" (40-ві рр. ХХ ст.). У 20-30-ті рр. ХХ століття Закарпаття стало одним із осередків бурхливих культурно-мистецьких подій, що в оригінальний спосіб віддзеркалюють загальноукраїнські тенденції і водночас дозволяють простежити специфічні регіональні особливості. Нові тенденції розвитку музичної культури виявились у зміні характеру музичного побуту, народженні різноманітних форм мистецького спілкування. Музика стала складовою усіх сфер суспільного буття: релігійної, громадсько-політичної, навчальної тощо. Інтенсивність музичного життя виявилась у музично-виконавському, освітньому, фольклористичному і композиторському напрямках. У Закарпатті відбувається активний процес формування музичних і культурно-освітніх товариств, які розповсюджували досягнення української і світової музичної класики, сприяли формуванню музичних зв`язків з іншими регіонами. Завдяки своїй демократичності і доступності особливу роль у музичній культурі регіону відіграв хоровий спів. Концертне життя базувалось переважно на любительському музикуванні. Створення Філармонії, Руського Національного хору, Крайового хору вчителів, Руського театру Товариства "Просвіта", мережі музичних шкіл, Музично-етнографічного кабінету і поява лідерів серед композиторів і виконавців стимулювали процес професіоналізації регіонального музичного середовища. Значною мірою до розбудови музичної інфраструктури Закарпаття прилучились вихідці з Галичини і Наддніпрянської України, а також емігранти з Росії й інших держав, які потрапили сюди після поразки національно-визвольних змагань початку ХХ ст. Вони внесли в місцеве мистецтво елементи професіоналізму і сприяли розвиткові зовнішніх міжкультурних зв`язків. Музична культура краю розвивалася в складних умовах формування громадянського суспільства. Вона знаходилась під впливом різних політичних течій (москвофільство, мадяронство, ізоляційне русинство), що певною мірою гальмувало реалізацію її потенційних можливостей. Та, незважаючи на реакційність цих угруповань, інтенсивна праця місцевої інтелігенції принесла позитивні результати у галузі культури. Шлях до усвідомлення своєї української етнічної належності пролягав через звернення до тих сфер, які найяскравіше виявляють національний характер – історії, фольклору, мови, літератури тощо. Незважаючи на те, що український народ був штучно розділений політичними кордонами, процес розвитку музичного мистецтва на всіх землях був єдиним. Спадкоємний звязок культуротворчих процесів Закарпаття з Україною виявляється у таких реаліях, як: - тісний звязок культурно-громадського життя з процесами національного відродження; - яскраво-національні форми концертного життя: найважливішим чинником культурного розвитку є хорове музикування; виникнення музично-драматичного театру з українською мовою, народно-побутовою тематикою і демократичним змістом; інтенсивне культивування жанрів побутової музики; - праця композиторів у сфері духовної музики і обробки народних мелодій - пра-жанрів української професійної музики. Прямий вплив фольклорних традицій на всі жанри композиторської творчості. Естетичні орієнтації композиторів на здобутки перемиської школи і М.Лисенка, М.Леонтовича, К.Стеценка. Діяльність професійних музикантів, музичних установ і організацій, урізноманітнення форм музикування періоду міжвоєнного двадцятиліття сприяли досягненню значного прогресу в музичному житті Закарпаття, що обґрунтовує думку істориків, які називають цей період "музичним ренесансом краю". Дана робота є однією з перших спроб реконструкції параметрів музичного життя Закарпатського регіону. Вона дає можливість більш об`єктивно й цілісно відтворити процеси розвитку української музичної культури 20-30-х років ХХ століття і відкриває перспективи для подальших досліджень. |
