Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Етика


Гринчишин Надія Ігорівна. Моральна відповідальність особи в етичній концепції Емануеля Левінаса : Дис... канд. наук: 09.00.07 - 2009.



Анотація до роботи:

Гринчишин Н. І. Моральна відповідальність особи в етичній концепції Емануеля Левінаса. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.07 – етика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу етичної концепції Е. Левінаса, концептуальне ядро якої становить моральна відповідальність.

На підставі аналізу найбільш фундаментальних праць зарубіжних та вітчизняних дослідників, критичного осмислення творчої спадщини Е. Левінаса визначено етичні особливості його концепції: 1) відхід від традиційної етики; утвердження принципу “асиметричності стосунків” “Я-Інший”, який, по суті, суттєво відрізняється від існуючих на той час етичних парадигм; 2) обґрунтування таких етичних категорій як “свобода”, “страждання”, “самотність”, “любов”, “справедливість”, “милосердя” та ін., з одного боку, з опорою на раніше встановлені норми та принципи, а з іншого – поглиблюючи їх зміст та переосмислюючи значення; 3) спрямованість досліджуваної проблематики на “обличчя Іншого”.

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, окреслюються перспективи подальшого дослідження проблеми. Результати дисертаційного дослідження конкретизуються у наступних положеннях:

Теоретичним підґрунтям етичних поглядів Е. Левінаса стали праці таких визначних мислителів ХХ ст. як Е. Гуссерль, М. Гайдеггер, Ф. Розенцвейг, М. Бубер та Ж. Дерріда. Французький мислитель багато у чому зберігає їх проблематику, методи та мову.

Проблема моральної відповідальності посідає провідне місце в етичній концепції Е. Левінаса. По-перше, це випливає з контекстуального визначення і уточнення сенсу категорії “моральна відповідальність”, яка проголошується основою будь-якої сфери людського життя. По-друге, не заперечуючи традиційної етики, французький філософ виділяє три основні виміри відповідальності: перед собою, перед “Іншим” та перед Богом. По-третє, категорія “відповідальність” доводиться ним до “крайнього” визначення. Французький філософ вказує на те, що “Я” є відповідальним за “Іншого” навіть тоді, коли він чинить злочин.

Відповідальність людини перед “Я” пов'язується з свободою та справедливістю, які хоча і належать світу об'єктивного, проте породжуються власним, особистісним почуттям відповідальності. Справедливість передбачає взаємність і сприяє вкоріненню рівності та братерства у суспільстві. Свобода розглядається як можливість звільнення власного “Я” всередині незмінного і невідворотного буття. На думку Е. Левінаса абсолютної свободи не існує. Особистість, перш за все, має бути внутрішньо вільною, і в той же час стати повноцінним суб'єктом людської діяльності. А це означає: оволодіти глибинами міжлюдського спілкування, навчитися жити в умовах зростаючої моральної відповідальності.

Вищою формою моральної відповідальності в етичній концепції Е. Левінаса постає любов. Принциповими рисами тлумачення даного поняття є: а) у французького філософа мова йде про чоловічу любов предметом якої є жінка; б) здійснюється поділ любові на повну і неповну, на основі якого робиться висновок про плюралістичність акту існування. Повна любов передбачає батьківство, де дитина є одночасно “Я” і “не-Я”, дещо інше, відмінне.

Єдиною абсолютною цінністю визнається здатність людини надавати першість “Іншому”. У своїй творчій спадщині Е. Левінас фіксує нездоланний драматизм ставлення до іншої людської істоти. Своєрідним підсумком етики відповідальності можна визначити його вислів, що ми є відповідальними по той бік наших намірів.

Основними компонентами моральної відповідальності є вразливість, беззахисність, близькість та автономність ближнього, що спонукає нас до відповідальності щодо нього. Е. Левінас наголошує на несиметричності стосунків: взаємність не має стати визначальним чинником щодо наших вчинків. Людина повинна робити щось для “Іншого”, не вимагаючи нічого натомість, бо тільки так вона зможе продемонструвати власну небайдужість і любов.

Вагоме місце у вченні Е. Левінаса посідають проблеми Бога, релігії та духовних цінностей. Французький етик зазначає, що віра в Бога є втіленням справедливості. У зв'язку з цим, відповідальність розглядається основою діяльності кожної країни та нації. Жодна з них не має права від неї відійти, а навпаки, повинна поводити себе так, неначе вона одна покликана відповідати за усіх.

Актуальність концепції Е. Левінаса зумовлена тим, що її осягнення допоможе дати новий поштовх вирішенню багатьох світоглядних проблем, збагатити теоретичні уявлення про розвиток і вдосконалення етики як науки.

У контексті продовження досліджень окресленої проблеми цікавим і перспективним може стати звернення до питань темпоральності, інтенційності, інтерсуб’єктивності, страждання, відповідальності, любові та ряду інших. У принципі, приналежність цього філософа до видатних етиків і гуманістів середини ХХ століття не викликає сумнівів і його внесок в етичну теорію важко заперечити.

Пристрасний заклик французького філософа до відповідального буття людини у світі, поважного ставлення до “Іншого”, іншої культури, іншої системи цінностей вигідно відрізняє його вчення і робить співзвучним сьогоденню.

Публікації автора:

      1. Гринчишин Н. І. Людина як суб'єкт морального світу в етико-філософській концепції Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Вісник Дніпропетровського університету. Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – Вип. 17. – С.107-111.

      2. Гринчишин Н. І. Діалог як визначальний принцип етики Е. Левінаса / Н. І. Гринчишин // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2008. – Випуск ХІ. – С.69-74.

      3. Гринчишин Н. І. Аксіологічне визначення “обличчя Іншого” в етиці Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Ґілея (науковий вісник): зб. наук. праць / гол. ред. В. М. Вашкевич. – К., 2007. – Вип.9. – С.20-26.

      4. Гринчишин Н. І. Феноменологічні корені етико-філософських поглядів Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: зб. наук. праць / відп. ред.: М. М. Бровко, О. Г. Шутов. – К.: Видав. центр КНЛУ, 2007. – Вип. 19. – С.130-137.

      5. Гринчишин Н. І. Етика відповідальності Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2007. – Вип. 346-347. Серія “Філософія”. – С.106-110.

      6. Гринчишин Н. І. Етичний вимір буття у філософській спадщині Е. Левінаса / Н. І. Гринчишин // Гуманітарний часопис: зб. наук. праць. – Харків: ХАІ, 2007. – № 4. – С.53-59.

      7. Гринчишин Н. І. Морально-ціннісний вимір проблеми любові в етичних поглядах Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Людинознавчі студії: зб. наук. праць Дрогобицького держ. пед. університету імені Івана Франка / ред. кол. Т. Біленко, В. Здоровенко, В. Мельник та ін. – Дрогобич: Вимір, 2006. – Вип. 14. Серія “Філософія”. – С.138-148.

      8. Гринчишин Н. І. Проблема свободи і відповідальності в етико-філософських поглядах Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Дні науки філософського факультету – 2008: міжнародна наук. конф. (16-17 квітня 2007 року): матеріали доповідей та виступів. – К.: Видав.-поліграф. центр Серія “Київський університет”, 2008. – Ч. VIII. – С.89-90.

      9. Гринчишин Н. І. Концепція відповідальності в етико-філософській спадщині Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів “IV Харківські студентські філософські читання”. – Харків, 2007. – С.104-105.

      10. Гринчишин Н. І. Принцип діалогу як світоглядна парадигма морально-ціннісних орієнтацій та самовдосконалення людини / Н. І. Гринчишин // Аксіологічні аспекти трансформації сучасного українського суспільства: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 2007. – С.162-164.

      11. Гринчишин Н. І. Моральні принципи іудаїзму у філософсько-етичній інтерпритації Емануеля Левінаса / Н. І. Гринчишин // Історія релігій в Україні: наук. щорічник / ред. кол. З. Білик, Я. Дашкевич, Л. Моравська. – Львів: Логос, 2006. – Книга І. – С.706-711.