В дисертації виконано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у модифікації вторинного ПЕТФ і регулюванні технологічних властивостей при його переробці та застосуванні у вироби різного призначення. В результаті проведених наукових та експериментальних досліджень рекомендовані склад, параметри переробки модифікованого вторинного ПЕТФ, у волокна, пляшки, орієнтовані стрічки, плівки та листи. Показано вплив забруднень, умов сушіння, середовища та термомеханічних параметрів екструзійного обладнання на деструкцію вторинного ПЕТФ. Встановлено, що вибір раціональних режимів переробки дозволяє отримувати вторинний ПЕТФ з високим значенням середньочислової молекулярної маси, що становить 22000 та низьким значенням ПТР (32 - 34) г/10хв та КЧ = 24 – 28 мг/г, і дозволяє отримувати вироби високої якості. Встановлено характер взаємодії та взаємозв’язок між вмістом поліпропілену, поліетилену, співполімеру етилену з вінілацетатом, полікарбонату, АБС пластика та реологічними, теплофізичними, структурно-механічними та іншими властивостями композицій на основі вторинного поліетилентерефталату та знайдено закономірності їх зміни в залежності від термомеханічної дії при переробці. Показано, що введення у вторинний ПЕТФ: до 20% мас. поліпропілену марки А4 покращує умови формування композицій, приводить: до збільшення ефективної в’язкості розплаву та зменшення показника аномалії в’язкості n від 0,94 до 0,76 в ступеневому рівнянні в діапазоні температур переробки 543–553 К, до зростання ударної в’язкості до 2,12 кДж/м2 та відносного видовження до 18% та зниження модуля пружності з 1800 до 750 МПа.
Введення до 30% мас. відходів АБС пластиків покращує умови формування та еластичність композицій, приводить до покращення фізико-механічних показників, збільшення в’язкості розплаву та зменшення показника аномалії в’язкості n від 0,96 до 0,88 в ступеневому рівнянні в діапазоні температур переробки 543 – 553 К, а також зростання ударної в’язкості з 1,54 до 2,94 кДж/м2 та зниження модулю пружності з 1600 до 600 МПа. Введення до 30% відходів ПК призводить до зниження в’язкості розплаву та зростання показника аномалії в’язкості n від 0,94 до 1,0 в діапазоні температур переробки 543 – 553 К, а також зростання ударної в’язкості до 3,5 кДж/м2, зростання міцності при розриві з 54 до 67 МПа, при сталому значенні модулю пружності в діапазоні 1800 – 1950 МПа, така композиція дозволяє отримувати вироби високої розмірної точності. Досліджено вплив реакційно здатних добавок піроміллітового диангідриду на властивості вторинного модифікованого ПЕТФ, показано суттєве зростання молекулярної маси з 22000 до 38000. Доведено, що введення до 1% мас. піроміллітового диангідриду збільшує в’язкості розплаву та зменшує показник аномалії в'язкості n від 0,94 до 0,62 в ступеневому рівнянні в діапазоні температур переробки 543 – 553 К. Випробування , які були проведені в ВАТ “Київхімволокно”, ВАТ ”ІнтерПЕТ”, ТД "Нитка Аріадни" підтвердили можливість застосування запропонованих модифікованих композицій на основі вторинного ПЕТФ для виробів легкої промисловості та машинобудівного призначення. Результати досліджень були включені в план технічного переоснащення вищевказаних підприємств.
|