Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти


Павлюк Світлана Вікторівна. Модернізація освітньої системи у східних землях Німеччини (1945 – 2007 рр.) : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Павлюк С.В. Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945-2007 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка, Київ, 2009.

У дисертації вперше системно-історично й науково-теоретично досліджено особливості створення, розвитку та модернізації народної освіти на східних німецьких землях, соціально-економічні умови та законодавчу базу, що стали підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини, та схарактеризовано сучасні тенденції модернізації системи освіти єдиної Німеччини. Висвітлено теорію та практику трансформації ідеологізованої тоталітарної народної освіти НДР в європейську і христянсько-демократичну освітню систему сучасної Німеччини, а також сформульовано пропозиції системного використання в Україні німецького досвіду розвитку загальної та професійної освіти.

Дисертаційне дослідження " Модернізація освітньої системи в східних землях Німеччини (1945–2007 рр.)" репрезентує теоретичні узагальнення наукової проблеми модернізації освітньої системи в східних землях Німеччини (1945–2007рр.).

1. Аналіз джерельної бази показав, що проблеми освіти Німеччини вивчали як німецькі, так і вітчизняні науковці. У роботі вказано, що сучасна система освіти ФРН – це різнопланова, добре організована галузь, модернізація якої забезпечувалася цілеспрямованою державною підтримкою, послідовною освітньою політикою, продуманими реформами, які базувалися на демократичних засадах відповідно до вимог суспільства в умовах поглиблення європейської інтеграції.

У роки незалежності України та інтеграції її освіти у європейський освітній простір значно зросла увага українських педагогів до вивчення системи освіти Німеччини. Водночас було виявлено ряд соціально-економічних суперечностей, які детермінують модернізацію освітньої системи Східної Німеччини: демографічний спад і намагання зберегти лідерство в усіх галузях суспільного життя об’єднаної Європи; рівень конкурентоспроможності товарів, виготовлених німецькими фахівцями, та засиллям дешевих товарів низької якості, вироблених некваліфікованими робітниками-іноземцями; прагнення зберегти національні традиції в освітній системі й пристосування її до міграційних процесів та ін.

За результатами вивчення джерельної бази показано еволюцію розвитку проблеми модернізації освіти: від вдосконалення навчальних планів, програм, підручників для всіх типів шкіл за формою і змістом, до посилення науковості викладу навчального матеріалу. Доведено, що вагомим внеском у теорію модернізації освіти стала філософсько-педагогічна концепція оцінювання навчальних досягнень, котра обумовила модернізацію сучасних освітніх систем.

2. Установлено, соціально-економічні умови, котрі стали підгрунтям для модернізації освітньої системи Німеччини, були складними і неоднозначними. Так, спочатку цей період характеризується проведенням антифашистсько-демократичної шкільної реформи, підготовкою нових педагогічних кадрів, створенням навчальних програм та підручників, вилученням зі шкільного компонента релігії. Впродовж 1959 – 1970 рр. запроваджено 10-річне шкільне навчання, проведено реформи в професійній освіті, а з 1970 по 1990 рр. Відбувалося експериментальне впровадження нового вищого навчального закладу – фахової школи.

Доведено, що специфіка освітньої системи полягала в її політично-ідеологічному характері. Так, концепція „працюючої школи” ставила за мету оволодіння грамотою, основами професії та виховання громадянина держави пролетарів, здатного гідно її захистити, а також самостійно приймати рішення й нести за них відповідальність.

З»ясовано, що законодавча база посилює процеси оновлення освітньої системи. Так, Конституція НДР 1968 р. надала привілеї для вступу в вищі навчальні заклади дітям робітників. На підставі вивчення освітньої системи Німеччини з’ясовано, що її становлення відбувалося з урахуванням інтересів держави, а також менталітету німецького народу. Світоглядно-культурним фундаментом появи й розвитку сучасної системи освіти Німеччини можна вважати той тривалий процес, що отримав назву «Реформація» і визначив релігійні погляди німецького населення.

За результатами аналізу встановлено визначальні ознаки системи освіти ФРН: звернення до принципів європейського християнства, демократії, законодавчої заборони тоталітарних партій і суспільних рухів.

На підставі законодавчої бази та освітньої політики, вивчення розвитку керівних і консультативних органів управління, структури освітньої системи та її зміни, радикальних соціалістичних реформ пояснено причини різноманітності основних шкіл в умовах уніфікованої початкової освіти, навчальних планів для різних освітніх щаблів це атрактивно-елітарна роль різних навчальних закладів.

3. Компаративний аналіз уможливив виокремлення особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини в післявоєнний період. В дослідженні виявлено, що в структурі освітньої системи Німеччини збережено ідеали Реформації, що обумовило розвиток освіти на основі її державної підпорядкованості та включення в навчальні плани шкіл „елементів релігійних учень”; утримання молоді „під контролем” і переконання її в тому, що доля людини визначена в час її земного буття наперед Вищою Силою.

У дисертації доведено, що однією з тенденцій модернізації освіти є раціональне поєднання в освіті державного стратегічно-законодавчого управління та широкої громадської ініціативи на рівні діяльності навчально-виховних закладів.

На основі аналізу наукової літератури визначено парадигмальні й реалізаційно-дидактичні особливості освітніх систем ФРН і НДР. Вони детерміновані дуальною („подвійною”) пруською моделлю школи й національно-громадянським вихованням через поєднання якісного масового навчання дітей і підлітків, елітарної підготовки молоді з вищих суспільних верств і здібних представників інших прошарків.

У процесі дослідження особливостей модернізації системи освіти Східної Німеччини було встановлено, що в усіх закладах освіти збереглося не характерне для Європи явище ранньої профілізації навчання. При цьому НДР дотримується політики раціонального обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою.

Структура системи професійно-технічної освіти Німеччини є досить складною і поліваріативною: навіть у межах одного міста освітні заклади одного типу можуть мати істотні відмінності, оскільки ними опікуються різні палати підприємців і торгівців, що переслідують власні інтереси й цілі.

Значні труднощі процесу модернізації освіти Німеччини в післявоєнний період зумовлені відмінностями в організації підготовки молодих робітників у ФРН та східних німецьких землях: з одного боку - це збільшення робітничого контингенту через систему ремісничої підготовки на робочих місцях і при одноденному теоретичному навчанні (дуальне навчання), з іншого - одноденна практична виробнича підготовка.

Теоретично обгрунтовано засади, котрі склали підвалини для об’єднання двох шкільних систем у єдину цілісність. Ними визначено: особливість німецького характеру організованість, сучасні демократичні принципи, пріоритетність прав людини й захисту дітей, демократично-християнська система суспільних цінностей.

4. Дослідження процесу модернізації системи освіти східних земель об’єднаної Німеччини дало можливість встановити, що першочерговим завданням сучасної освіти є її розбудова й демократизація, конструювання її змісту, необхідного для підготовки кваліфікованих фахівців.

За результатами аналізу виявлено, що освітня система сучасної Німеччини забезпечує високий рівень професіоналізму, самовдосконалення й самореалізації людини як суб’єкта діяльності, який відповідає соціально-економічним, політичним та соціокультурним змінам у європейських країнах.

Порівняльний аналіз кількісних даних про сектор загальної освіти і систему основної та середньої професійно-технічної освіти уможливив виокремлення провідних тенденцій в системі дуальної професійно-ремісничої підготовки, а саме: хоча вона охоплює більшу частину підлітків, спостерігається її неухильне повільне скорочення через модифікацію відповідно до потреби ринку праці.

5. В дослідженні показано на можливість модернізації освітньої системи України на апробованому європейському та світовому педагогічному досвіді і стверджується доцільність в такому контексті досвіду Німеччини.

На основі вивчених документів доведено, що сучасна освітня політика Німеччини значно відрізняється від освітньої політики України. Так, у 90-х роках минулого і на початку нового сторіччя під час модернізації освіти в Україні особливу увагу було зосереджено на предмети гуманітарного циклу, тоді як Німеччина докладала зусиль для збереження високої якості викладання природничо-математичних наук. Водночас німецька освітня система розвивала точні науки, намагаючись спрямувати в природничо-математичні спеціалізовані заклади якомога більше студентів. Слід зазначити, що, на відміну від України, ФРН укладає значні кошти в розвиток фундаментальних наук. Також і професійно-технічна освіта Німеччини, на відміну від України, дозволяє отримувати дипломи міжнародного визнання.

В дисертації узагальнено основні напрями сучасної освітньої політики в Німеччині: ефективна підготовка молоді відповідно до потреб суспільства в навчально-виховних закладах, досягнення конкурентоспроможності через уточнення мети, удосконалення змісту, методів і форм навчання та виховання, взаємодії вчителя та учня, покращення системи фінансування й навчально-методичного забезпечення; раціональне обмеження рівня охоплення молоді вищою освітою; формування особливої громадської думки щодо низьких результатів навчання; розвиток точних наук і надвисоких технологій; формування екологічного мислення.

Об’єктивне осмислення модернізаційних процесів, які є подібними і вагомими для розбудови українського освітнього простору, уможливило визначення, в який спосіб досвід модернізації освітніх систем в Німеччині може бути використаний в Україні: формувати особливу суспільну думку щодо незадовільних результатів навчання і виховання молоді; враховувати новітні досягнення Німеччини в природничо-математичних та інших науках при створенні й упровадженні нових навчальних програм на рівні школи; застосовувати підходи запобігання екологічним загрозам через перетворення екологічної освіти в невід’ємну частину шкільних програм та навчання дотримання законодавчих актів при формуванні екологічного мислення у дітей, молоді й педагогічних працівників.

Дисертаційне дослідження не вичерпує усього розмаїття питань, що пов’язані з модернізацією системи освіти Німеччини та використанні її здобутків для модернізації освітньої системи України. Так, необхідно дослідити внесок Німеччини в європейські освітні проекти, з’ясувати особливості підготовки фахівців із нових перспективних технологій. Дослідження цих проблем стане ще одним кроком у напрямку створення конкурентоспроможної професійної освіти в Україні.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Павлюк С. Професіоналізація та інші тенденції розвитку освітньо-наукового комплексу Німеччини / С. Павлюк // Вища освіта України. – 2006. – № 1 (додаток). – С. 180–187.

2. Павлюк С. В. Cистема обов’язкової освіти у Німеччині: особливості організації і тенденції розвитку / С. В. Павлюк // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя : зб. наук. праць Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. – Ніжин : Вид-во Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя 2006. – № 3. – С. 86–91. – (Серія "Психолого-педагогічні науки).

3. Павлюк С. В. Спільне і відмінності в модернізації вищих рівнів освіти в Україні і Німеччині / С. В. Павлюк // Вища освіта України. – [Дод. 3. Т. ІІІ (10)]. – 2006. – Тематич. вип. "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". – С. 193–199.

4. Павлюк С. В. Школи Німеччини в умовах глобалізації та інтеграційних процесів / С. В. Павлюк // Рідна школа. – 2007. – № 9. – С. 72–75.

5. Павлюк С. В. Учення, теорії і парадигми та їх змагання у сфері освіти Німеччини / С. В. Павлюк // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя : зб. наук. праць Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. – Ніжин : Вид-во Ніжин. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя, 2007. – № 4. – С. 171–175. – (Серія "Психолого-педагогічні науки).

6. Павлюк С. В. Інноваційні аспекти підготовки кадрів у Німеччині в умовах співпраці ВНЗ і підприємців // С. В. Павлюк / Проблеми освіти. – К. : ІЗМН, 2008. – Вип. 55. – С. 92–96.

Інші публікації

7. Павлюк С. В. Німеччина – ХХІ: консерватизм в оцінюванні якості освіти і роботи вчителя та необхідність інновацій / С. В. Павлюк : всеукр. наук.-практ. конф. ["Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість"], (Київ, 25–27 квітня 2006 р.). – К. : Європ. ун-тет, 2006. – Т. 1 (1). – С. 143–146.

8. Павлюк С. В. Німецька політика розвитку і забезпечення якості вищої освіти / С. В. Павлюк : всеукр. наук.-практ. конф. ["Вища освіта в контексті державної політики України"], (Київ, 14 груд. 2006 р.). – К. : МАУП, 2007. – С. 292–295.

9. Павлюк С. В. Формування у молоді європейської системи цінностей: досвід і досягнення німецької системи освіти / Павлюк С. В. : всеукр. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків"], (Київ, 28 берез. 2007 р.). – К. : Мед. інст. УАНМ, 2007. – С. 126–128.