Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Погосян Вардгес Григорович. Модернізація як соціально-історичний феномен : Дис... канд. наук: 09.00.03 - 2008.



Анотація до роботи:

Погосян В.Г. Модернізація як соціально-історичний феномен. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія й філософія історії. - Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. – Київ, 2008.

У дисертаційному дослідженні осмислюється й аналізується феномен модернізації на основі вивчення робіт провідних філософів, ідеї яких заклали основи нової соціальної реальності, критичного аналізу історичного досвіду здійснення модернізацій, соціальних трансформацій сучасності. Здійснена наукова рефлексія соціальних трансформацій сучасності приводить до іншого категоріального розуміння модернізації, до її наукового визначення, якісно відмінного від того, який пропонують створені західною наукою парадигми соціальної модернізації. На підставі феноменологічного аналізу природи й структури модернізації, а також такого розуміння цієї категорії, яка передбачає іманентне існування й тенденції саморозвитку суспільних систем, доведена коректність визначення її як невід'ємної складової частини соціально-історичного процесу, що представляє модернізаційний процес як інтегративний елемент і домінанту суспільного розвитку.

У висновках дисертаційного дослідження подані його узагальнені результати, а також рекомендації, що мають теоретичне та практичне значення. Вони конкретизовані в наведених нижче положеннях:

  1. В основі адекватної наукової рефлексії феномена модернізації знаходяться наступні методологічні засади: поліваріантність історичних подій та соціальних явищ у поєднані з нелінійністю соціально-історичного процесу як принципова основа та вихідний постулат соціального пізнання; використання цивілізаційної концепції суспільного розвитку як методу соціального пізнання, який дозволяє інтерпретувати існуюче різноманіття сучасних суспільств; домінування соціокультурної складової в точках біфуркації соціальної системи щодо інших її відносно гомогенних якісних параметрів.

  2. Структурованість соціальної дії, онтологічна обумовленість ціннісного досвіду, поліваріантність соціально-історичного процесу підводять до необхідності розгляду системних трансформацій як причин й наслідків внутрісистемного розвитку.

  3. Аналіз західноцентриської класичної парадигми соціальної модернізації та емпіричного здійснення відповідної моделі, вивчення досвіду соціальних трансформацій сучасності виявили її теоретичну й практичну обмеженість. Неадекватним виявилося прочитання самого поняття модернізації в рамках дискурсу модернізму й неомодернізму, який представляє соціальну модернізацію як разовий конкретно-історичний акт і передбачає досягнення певного суспільного прогресу. Постмодерністському соціально-філософському дискурсу також не вдається вийти у висвітленні проблеми модернізації за межі дискриптивності й констатації, відкрити нові горизонти її категоріального осягнення.

  4. Абстрагуючись від відмінних прочитань поняття модернізації на різних етапах становлення західної філософії (епохи модерну, постмодерну, неомодернізму), власне філософське тлумачення феномену модернізації в руслі системно-цивілізаційного підходу дозволяє інтерпретувати її як нормативну категорію соціальної філософії, норму и невід'ємну складову частину соціально-історичного процесу, органічну корекцію параметрів, у яких має місце відставання, з метою забезпечення стійкості соціальної системи перед лицем впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

  5. Історичний досвід дозволяє визначити модернізацію як прискорений розвиток, здійснюваний винятково шляхом адміністративного регулювання, націлений на швидке досягнення стратегічних результатів. Відмінними рисами модернізації є: пошук альтернативних шляхів фінансування реформ у зв’язку з відставанням національного виробництва й відсутністю внутрішніх ресурсів (експропріації власності, вилучення ресурсів з других сфер господарювання тощо); примусове використання неринкових методів утвердження своїх позицій у світовому господарстві (протекціонізм); утвердження сильної національної держави, яка контролює хід модернізації.

  6. Модернізації, які рятують локальні суспільства від асиміляції й знищення, які підвищують їх конкурентоспроможність, протягом усього соціально-історичного процесу здійснюються не з метою периферійної інтеграції в цивілізацію-еталон, а проводяться національною державою за рахунок власних ресурсів з метою підвищення життєздатності власного культурно-історичного типу.

Публікації автора:

  1. Погосян В.Г. Методологічні аспекти соціальних перетворень // Вісник Донецького університету. Серія Б, гуманітарні науки. - № 1-2 / 2006. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 180с. – С. 153 - 161.

  2. Погосян В.Г. Рефлексия структуры социального действия в вариативности социальных процессов // Ноосфера і цивілізація. Вип. 5(8). – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – 170с. – С. 75 -81.

  3. Погосян В.Г. Методологічні підходи до проблеми системних трансформацій // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / гол. ред. В.В.Лях. – Вип. 62. – К.: Український центр духовної культури, 2007. – 252с. – С. 206 -216.

  4. Погосян В.Г. Модернізація в історичній ретроспективі (історіософський аналіз) // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / гол. ред. В.В.Лях. – Вип. 66. – К.: Український центр духовної культури, 2007. – 256с. – С. 64 – 74.

  5. Погосян В.Г. Вариативность социальных процессов и событий // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівского товариства). – Спецвипуск №1. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 295с. – С. 172 -185.

  6. Погосян В.Г. Межцивилизационные заимствования: традиции и инновации в историософском дискурсе / Цивилизация: от локального к глобальному Граду. Монография. (Серия «Человек. Культура. Цивилизация»). - Донецьк: ДонНТУ, УНИТЕХ, 2008. – 236с. – С. 99-122.

  7. Погосян В.Г. Методологические аспекты социально-классовой стратификации / Доклады международной научной сессии Академии философии / 3 марта 2006 г /. – Ереван: НАН РА, 2006. – 193с. – С. 82 - 96.

  8. Погосян В.Г. Проблемы и противоречия процессов социально-экономической и политической догоняющей модернизации / Ломоносовские чтения 2006. Россия в XXI в. и глобальные проблемы современности. Научная конференция (апрель 2006 г.). // Сборник докладов / под общ. ред. Панковой Л.Н. / - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2006. – 595с. – С. 207 – 211.

  9. Погосян В.Г. Проблема идентичности в контексте догоняющей модернизации / Ідентичність у сучасному вимірі // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції 14 - 15 листопада 2006 р.). – Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2006. – 402с. – С. 70 – 72.

  10. Погосян В.Г. Государственное управление в процессе социальных трансформаций (методологический аспект) / Государственное управление в XXI в.: традиции и инновации. Материалы 5-й международной конференции факультета государственного управления МГУ им. М.В. Ломоносова (31 мая – 2 июня 2007 г.): Ч.1. – М.: РОССПЭН, 2007. – 1184с. – С. 81- 87.