Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Рибак Світлана Михайлівна. Між предметні зв'язки природничо - математичних і спеціальних дисциплін у підготовці вчителя фізики. : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2006.



Анотація до роботи:

Рибак С.М. Міжпредметні зв’язки природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовці вчителя фізики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця. – 2006.

Дисертація висвітлює проблеми підвищення рівня фундаментальної та професійної підготовки вчителя фізики в процесі встановлення й реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науково-педагогічній літературі, в практиці СЗШ і педагогічного ВНЗ.

Теоретично обґрунтовано методологічну функцію МПЗ як основу цілісності навчально-виховного процесу, визначено структурні компоненти підготовки вчителя фізики на міжпредметній основі, створено модель МПЗ як цілісну систему змістового і процесуального складових навчання. Визначено педагогічні умови реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у навчальному процесі. Розроблено і впроваджено в навчальний процес методику реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін з використанням інноваційних технологій навчання, запропоновано більш досконалий зміст підготовки студентів до діяльності з реалізації МПЗ в умовах профільного навчання СЗШ.

1. Теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми обраного нами дослідження переконує в тому, що за умов реформування вищої освіти проблема МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін актуальна. Ми розглядаємо цей феномен як основу побудови цілісної системи вищої освіти в єдності мотиваційно-ціннісного, змістового, процесуального й результативно-прогностичного компонентів на засадах фундаменталізації, професійної орієнтації.

У дисертації обґрунтовано таку тезу: створення цілісного освітнього простору повинно спрямовуватись на формування різнобічно розвиненої особистості вчителя, що дозволить йому виконувати такі функції: інформаційну, розвивальну, мобілізаційну, орієнтаційну, конструктивну, комунікативну, організаційну.

2. Аналіз науково-педагогічної літератури, зокрема навчальних посібників із педагогіки вищої школи та навчальних посібників із педагогіки середньої школи, дозволяє стверджувати, що в умовах реформування освіти проблемі МПЗ не приділено належної уваги, навіть за умови, що деякі автори визначають важливість цього у навчанні студентів, потребу в спеціальній підготовці майбутніх учителів до їхньої реалізації.

Встановлено, що поняття „МПЗ” багатогранне і поліфункціональне, через що сутність цього поняття не може бути визначена однозначно. Дійшли до висновку, що визначенню поняття „МПЗ” на сучасному етапі розвитку природничо-наукової освіти сприяє розуміння інтеграційних процесів у науці, техніці, суспільстві, сутності синтезу наукового знання й системного пізнання світу; освітньою моделлю інтеграційних процесів слугує педагогічна інтеграція, одним із рівнів якої є МПЗ. За таких умов МПЗ потрібно розглядати як дидактичний еквівалент інтеграції наук і як форму міждисциплінарної взаємодії, зміст яких виконує синтезуючу функцію – за відношенням до предметного знання.

3. Дослідження переконує в тому, що предметна структура змісту освіти за умов відсутності МПЗ зумовлює фрагментарне сприйняття матеріального світу, через що мислення студентів формується як диференційоване, а не цілісне. МПЗ, не порушуючи логіки окремих навчальних дисциплін, становлять цілісну систему змісту, форм, методів і засобів їхньої реалізації, виконують функції, які забезпечують нову якість підготовки вчителя.

4. Відповідно до структурних компонентів підготовки вчителя фізики створено модель МПЗ як цілісну систему змістової й процесуальної складових навчання, яка передбачає реалізацію основних напрямів взаємозв’язку природничо-математичних і спеціальних дисциплін, досягнення прогнозованого моделлю результату: формування міжпредметних знань, умінь і навичок, розвитку інтегративного мислення, готовності до використання МПЗ у майбутній професійній діяльності.

5. Визначено педагогічні умови реалізації МПЗ дисциплін різних циклів підготовки: взаємне узгодження робочих програм за часом вивчення і логікою викладу навчального матеріалу; структурно-логічний аналіз змісту навчальних дисциплін з метою виділення міжпредметних елементів знань та узагальнених умінь; наступність у формуванні знань і вмінь; професійна спрямованість дисциплін; використання інноваційних технологій навчання.

6. Доведено, що дотримання умов реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у методологічному, теоретичному і практичному аспектах із використанням різних типів і видів МПЗ дозволяє уникнути дискретного характеру в підготовці вчителя фізики, підвищити мотивацію вивчення природничо-математичних і спеціальних дисциплін, сприяє формуванню діалектичного світогляду, розвитку інтегративного мислення, забезпечує професійну спрямованість підготовки вчителя фізики, дає змогу досягнути сукупного ефекту в підвищенні рівня фундаментальної і професійної підготовки майбутнього вчителя фізики.

7. Окреслено зміст підготовки майбутнього вчителя фізики до реалізації МПЗ у СЗШ як методичну систему, у структурі якої виділяють теоретичний, практичний, психологічний компоненти. Метою цієї системи є формування в учнів природничо-наукового світогляду, міжпредметних знань і вмінь, комплексного застосовування їх у процесі розв’язання певних проблем, розвиток наукового кругозору і пізнавальних інтересів. Підтверджено, що використання в процесі підготовки інноваційних технологій навчання забезпечує цілісність знань про МПЗ, розвиток особистості, її індивідуальності, творчої самореалізації.

8. Дослідження виявило, що запропонована методика впровадження МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у навчальний процес педагогічного ВНЗ підвищує рівень фундаментальної та професійної підготовки майбутнього вчителя фізики. Опрацьованою методикою передбачено: обґрунтування принципів і методів відбору навчального матеріалу міжпредметного змісту з таких дисциплін, як загальна фізика, математика, електротехніка, радіоелектроніка, методика навчання фізики; вибір методів реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін; підготовку дидактичного забезпечення реалізації МПЗ; обґрунтування потреб і доцільності спеціальної підготовки студентів до діяльності з реалізації МПЗ у професійній підготовці.

9. На основі визначених показників і критеріїв уточнено рівні сформованості міжпредметних знань і узагальнених експериментальних умінь, що дало змогу оцінити ефективність використання МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовці вчителя фізики.

10. Доведено, що впровадження МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовку вчителя фізики зумовлене наступним:

структурно-тематичний і логіко-понятійний аналіз програм природничо-математичних і спеціальних дисциплін дозволяє скоординувати послідовність вивчення змістових модулів навчальних дисциплін, виділити систему міжпредметних знань і вмінь, які становлять обов’язкову передумову цілісної ноосферної структури навчання;

МПЗ ліквідують дублювання навчального матеріалу;

МПЗ забезпечують наступність у формуванні понять, законів, теорій; у вивченні фізичних явищ; у використанні теоретичних і експериментальних методів, цим посилюється інформаційна ємність, сутність, міцність знань;

впровадження комплексних форм навчальних занять (міжпредметних семінарів, лекцій, практичних занять) дозволяє проводити систематизацію й узагальнення знань, добутих у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін;

МПЗ мотивують студентів до навчання, системного бачення майбутньої професійної діяльності;

МПЗ забезпечують єдність особистості, свідомості та діяльності;

МПЗ орієнтують на використання проблемно-пошукових, евристичних, дослідницьких методів навчання, що сприяє розвитку мислення студентів;

МПЗ націлюють на використання інноваційних технологій навчання.

Результати експерименту дають підстави констатувати, що використання МПЗ у навчально-виховному процесі вищої школи формує в майбутніх учителів фізики не тільки предметні знання, вміння, а й міжпредметні знання, вміння й методи наукового пізнання, що дозволить використовувати можливості кожної з навчальних дисциплін у пізнавальній діяльності.

Проведеним дослідженням окреслено подальші проблеми підготовки майбутнього вчителя в процесі реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін. Серед них ми виділяємо такі: використання комп’ютерних і модульних технологій; реалізація МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у системі неперервної освіти; підготовка дидактичних матеріалів міжпредметного змісту для реалізації цілей профільного навчання у СЗШ; вдосконалення чинних навчальних програм підготовки вчителя фізики з урахуванням МПЗ дисциплін різних циклів підготовки; підготовка методичних рекомендацій, навчальних посібників з проблеми МПЗ.

Публікації автора:

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Рибак С.М. Міжпредметні зв’язки як перший ступінь інтеграції навчальних дисциплін у підготовці вчителя фізики // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2002. – №7. – С.154-160.

2. Рибак С.М. Особливості методики використання елементів винахідництва та експертизи наукового-технічних проектів під час вивчення фізики //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб.наук.пр. – Вип.2. У 2-х част. – Ч.2. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. – С.373-376.

3. Рибак С.М. Інтегративний підхід до вивчення правил техніки безпеки у процесі підготовки майбутнього вчителя фізики // Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки. – Вип. 42. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2002. – С.195-198.

4. Коломієць А.М., Рибак С.М. Комп’ютер як інструмент інтеграції знань студентів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2002. Т. ХХХV. – С.84-93.

5. Рибак С.М. Міжпредметні зв’язки в процесі підготовки вчителя фізики //Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Вип.181: Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С.154-160.

6. Рибак С.М. Інтегративний підхід до проведення лабораторних занять у процесі підготовки вчителя фізики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип. 6. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С.540-544.

7. Рибак С.М. Інтеграція знань студентів у процесі розв’язування міжпредметних задач // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб.наук.пр. – Вип.7. – Київ – Вінниця: ТОВ фірма „Планер”, 2005. – С.444-449.

8. Рибак С.М. Міжпредметні зв’язки фізики і математики в процесі підготовки вчителя фізики // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2005. – №30. – С.196-201.

Методичні рекомендації:

9. Яремчук В.Ф., Кравчук Н.С., Рибак С.М. Методичні рекомендації до виконання лабораторного практикуму з курсу „Радіоелектроніка”. – Вінниця: ВДПУ, 2005. – 60с.

10. Заболотний В.Ф., Сільвейстер А.М., Рибак С.М., Дідовик М.В. Методичні рекомендації до педагогічної практики з фізики. - Вінниця: ВДПУ, 2005. – 143с.

Інші матеріали:

11. Заболотний В.Ф., Рибак С.М., Сільвейстер А.М. Програма навчальної дисципліни „Сучасні інформаційні технології навчання”. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 76с.

Анотації