Анотація до роботи:

Іванченко К. В. Мікрофітофосилії вендських відкладів Волині та їх стратиграфічне значення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2007.

Робота присвячена вивченню вендських відкладів Волині, а саме їх стратиграфії, речовинного складу і органічних решток. Встановлено, що верхньовендські відклади вміщують числений і різноманітний мікрофітопланктон. В роботі монографічно описані 38 видів мікрофітофосилій, один з яких новий, і 2 види макроводоростей, знайдені у 28 свердловинах, які розбурили вендські породи. Складено палеонтологічний атлас. Встановлено п’ять комплексів, характерних для різних вікових утворень. На основі цих комплексів проведена стратифікація і кореляція вендських відкладів, запропоновано уточнену стратиграфічну схему вендських відкладів Волині (границя між редкінським і котлинським горизонтами перенесена в підошву колківської світи).

Таким чином, розроблена наукова основа для стратиграфічних схем, яка може бути використана при геологічній зйомці та побудові різномасштабних геологічних карт вендських відкладів та інших спеціальних карт. Результати досліджень були використані виробничою організацією “Північгеологія” при проведенні геолого-зйомочних робіт М 1:200 000 для розчленування вендських відкладів північно-західної Волині.

Дисертація є узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних задач на основі вивчення мікрофітофосилій у вендських розрізах Волині. Необхідність проведення таких досліджень обумовлена потребою розробки детальної стратиграфічної схеми вендських відкладів України в рамках державної програми “Держгеолкарта-200”. Вивчення систематичного складу мікрофітофосилій, аналіз їх вертикального та просторового поширення у вендських відкладах Волині дозволили внести низку доповнень та уточнень до стратиграфічної схеми району.

Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. З вендських відкладів Волині було визначено 38 видів мікрофітофосилій, які належать до 23 родів, і два роди макроводоростей. Серед зустрінутих видів 10 – наведено вперше для України: Pterospermopsimorpha pileiformis (Tim.), Navifusa majensis Pjat., Leiosphaeridia exsculpta (Tim.), Eomycetopsis lata Golovenoc et Belova, E. aff. rugosa Maithy, Oscillatoriopsis media Mendelson et Schopf, Palaeolyngbya lata Tynni et Donner, Pomoria rhomboidalis (Siverzeva), Siphonophycus capitaneum Nyberg et Schopf, Botuobia media sp. nov.

2. З відкладів венду Волині виділено та описано 5 комплексів мікрофітофосилій. Перший комплекс встановлений у відкладах бродівської світи нижнього венду; другий комплекс мікрофітофосилій характеризує волинську серію; третій комплекс мікрофітофосилій вилучений з порід чарторийської та розницької світ могилів-подільської серії верхнього венду; четвертий комплекс встановлений в породах колківської світи могилів-подільської серії; п’ятий комплекс мікрофітофосилій встановлений в породах канилівської серії верхнього венду.

За визначеними комплексами мікрофітофосилій волинська серія нижнього венду зіставляється з лапландським горизонтом Східно-Європейської платформи; чарторийська та розницька світи могилів-подільської серії верхнього венду – з редкінським горизонтом; з котлинським горизонтом Східно-Європейської платформи корелюються колківська світа могилів-подільської серії та канилівська серія Волині.

3. Результати дослідження кількісного розподілу мікрофітофосилій, зміни видового та родового складу показують, що серед 38 видів мікрофітофосилій, які були визначені з порід венду Волині, 22 види характеризують певні стратиграфічні рівні верхнього венду. Серед них 3 види характерні для всього верхнього венду, для редкінського горизонту – 6 видів, для котлинського – 13. Для нижнього венду характерні дрібні форми простої будови, які відносяться до 8 видів, які належать до 4 родів. Керівними видами верхнього венду є: Botuobia wernadskii (Schep.), Botuobia media sp. nov., Taenitrichoides jaryshevicus Ass. Керівними видами редкінського горизонту є: Obruchevella valdaica (Schep.), Circumiella mogilevica Ass., Palaeolyngbya lata Tyn. et Don. Керівними видами котлинського горизонту є: Pomoria rhomboidalis (Siv.), Podoliella irregulare Tim., Cochleatina canilovica (Ass.), C. rara (Pask.).

4. В розрізі венду Волині встановлено два фітостратиграфічних рубежі, на яких змінюється чисельність форм, видовий та родовий склад мікрофітофосилій. Перший рубіж фіксується між чарторийською та розницькою світами, який проявився у різкому зростанні кількості форм, появі нових родів та видів. Другий фітостратиграфічний рубіж фіксується між розницькою і колківською світами могилів-подільської серії. Він проявився в зникненні керівних форм редкінського горизонту та появі характерних родів та видів котлинського горизонту. Результати досліджень дають підставу проводити границю між редкінським і котлинським горизонтами на Волині по підошві колківської світи.

5. Виявлено, що комплекси мікрофітофосилій із порід бродівської світи і волинської серії відрізняються, що свідчить про різні умови осадконакопичення в басейнах седиментації. Відмінності полягають в тому, що форми з волинської серії дуже дрібні, щільні і мають темно-коричневе забарвлення, тобто зазнали впливу більш високих температур в басейнах седиментації.

6. За результатами вивчення мікрофітофосилій запропоновані зміни та доповнення до стратиграфічної схеми вендських утворень Волині: вперше дана палеонтологічна характеристика бродівської світи, горбашівської, заболоттівської та бабинської світ волинської серії нижнього венду; доповнена палеонтологічна характеристика світ верхнього венду; обґрунтовано проведення границі між редкінським і котлинським горизонтами по підошві колківської світи.

7. Монографічно описано 38 видів мікрофітофосилій з 23 родів, які належать до наступних головних підгруп: Disphaeromorphitae – подвійні сфероїди, Netromorphitae – довгі еліпсоїди до паличкоподібних форми, Sphaeromorphitae – прості сфероїди і короткі еліпсоїди. Крім них описані нитчасті форми: порядок Oscillatoriales, залишки зелених водоростей: рід Tasmanites, Algae incertae sedis і макроводорості: порядок Vendotaeniales. Описано один новий вид мікрофітофосилій – Botuobia media sp. nov. Мікрофітофосилії описані згідно останньої класифікації 1989 р., в яку внесено зміни у відповідності до пізніших робіт. Складено палеонтологічний атлас мікрофітофосилій, виявлених у вендських відкладах Волині.

Публікації автора:

1. Іванченко К. В. Формації венду Волині // Геол. журн. – 2001. – № 4. – С. 19-24.

2. Иванченко Е. В. Вендские отложения Волыни и их микропалеофитологическая характеристика // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – К., 2004. – С. 48-50.

3. Іванченко К. В., Міхницька Т. П., Матеюк В. В., Мельничук В. Г., Косовський Я. О., Гречко Ф. О. Мікрофосилії венду Волині та їх стратиграфічне значення // Геол. журн. 2004. – № 4. – С. 44-52. (Особистий внесок – палеонтологічне вивчення мікрофосилій венду Волині, висновки).

4. Іванченко К. В. Стратиграфічне значення комплексів мікрофосилій венду Волині // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – К., 2005. – С. 87-89.

5. Иванченко Е. В. Отложения каниловской серии венда Волыни и их микропалеофитологическая характеристика // Палеонтологічне обґрунтування стратонів фанерозою України: Тез. доп. ХХІV сесії Палеонт. тов. України. – К., 2001. – С. 24.

6. Иванченко Е. В. Микрофитофоссилии венда Волыни // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії: Тез. доп. ХХV сесії Палеонт. тов. України. – К., 2002. – С. 15-16.

7. Ivanchenko K., Mikhnytska T. The Upper Proterozoic deposits of Ukraine and their micropaleophytologic studying // 32^nd IGC Florence 2004, Scientific Seccion: abstract part 171-47. (Особистий внесок – палеонтологічне вивчення мікрофосилій венду Волині, висновки).

8. Иванченко Е. В. Вендские отложения Волыни // Геология и геоэкология Европейской России и сопредельных территорий: Матер. ХV молодежн. научн. конф., посвящ. памяти К. О. Кратца. – Санкт-Петербург, 2004. – С. 87-89.

9. Иванченко Е. В. Значение микрофоссилий для расчленения и корреляции верхневендских отложений Волыни // Современные проблемы палеофлористики, палеофитогеографии и фитостратиграфии: Тез. докл. Междунар. палеоботан. конф. – М., 2005. – С. 108.

10. Иванченко Е. В. Корреляция стратиграфических разрезов венда Волыни // ХІ Всероссийская палинологическая конференция “Палинология: теория и практика”. Материалы конференции. – М., 2005. – С. 97-98.