Анотація до роботи:

Рочняк О.В. Міф та музика як структуротвірний компонент культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – «філософська антропологія, філософія культури». – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України. – Сімферополь, 2008.

У дисертаційному досліджені здійснюється комплексний аналіз міфу та музики як основоположного, структуротвірного компоненту культури. Міф та музика принципово розглядаються в єдиній цілісності. Міф – основа формування та розвитку музики. Музика – засіб вираження та трансформації міфу. Це невід’ємна частина людського життя, специфічна форма світовідчуття та світорозуміння. Їхній взаємозв’язок та єдність сприяють постійним динамічним трансформаціям та збагаченням культури.

У дисертації стверджується, що міф та музика, по-перше, представляють собою фундаментальну знакову систему, яка обумовлена та обумовлює свідомість та мислення, світогляд, ціннісно-значеннєві модальності життєдіяльності людини і суспільства, по-друге, мають пряме відношення до сугестивних та маніпулятивних технологій. Виділяється три основних стратагеми сугестивного та маніпулятивного впливу: контраст (бінарна архетипова опозиція), повтор (варіативність архетипу-зразка) та звернення до емоцій (універсальність та безпосередність).

Як ілюстративний матеріал використовується творча – філософсько-теоретична та музично-практична – спадщина Р. Вагнера.

Міф і музика – невід’ємна частина людського життя, специфічна форма світовідчуття й світорозуміння. Ми розглядаємо міф і музику як цілісний структуротвірний компонент культури. Міф – основа формування й розвитку музики. Музика – засіб вираження й трансформації міфу. Їхній взаємозв’язок і єдність сприяють постійним динамічним змінам, змістовним і стильовим трансформаціям і збагаченням усередині культури.

Під міфом ми розуміємо культурну універсалію, сутність та існування якої обумовлені особливостями людської свідомості й мислення. Він представляє собою певним чином структуровану й подану інформацію. Акцентуємо: дана універсалія має позачасовий і позапростірний характер. Міф, міфосвідомість, міфотворчість не обмежуються конкретним часом, суспільством і культурою. Людина живе міфом. Це не тільки історично перша форма суспільної свідомості, духовна основа організації особистого й громадського життя давньої людини, але й невід’ємна частина людського буття, свідомості й культури, специфічна форма сприйняття й конструювання внутрішнього й зовнішнього світу, що характеризується єдністю суб’єкта й об’єкта, раціонального й ірраціонального, реального й ідеального, профанного й божественного.

Буквально міф означає розповідь, переказ, сказання. Це продукт народної фантазії, сказання про богів, обожнених або пов’язаних з богами своїм походженням героїв, про першопредків, які прямо або опосередковано беруть участь у створенні світу, спроба узагальнення й пояснення різних явищ природи й суспільства. На наш погляд, це не просто усний або письмовий твір, а ціла комунікативна система, що включає людину в навколишній світ, пояснює принципи його функціонування, пропонує зразковий приклад соціальної поведінки й порядку, забезпечує психологічну стійкість і емоційну рефлексію, надає життю свідомість і повноцінність. Таким чином, міф нерозривно пов’язаний з ідентифікацією людини в макро- і мікрокосмосі.

Максимально повним вираженням міфу, на наш погляд, є музика. Вона універсальна, безпосередня й емоційна. Це зрозуміла усім мова, що відбиває й передає глибокі, інтимні переживання. Це найважливіша складова духовного життя, продукт культурної еволюції людини й суспільства. Вона розвиває й закріплює звукове спілкування, пов’язане з людською мовою, є найдавнішим комунікатором, виконує функції гносеологічного, аксіологічного, емоційно-психологічного й сугестивного характеру. Як і міф, вона структурує і гармонізує внутрішній і зовнішній світ.

Макрокосмос, мікрокосмос і музика створюють єдине ціле, конструкцію, що звучить. Ми розглядаємо музику як багатомірний звуковий феномен, складноорганізований звуковий образ світу, світоглядний компонент, що відбиває й ретранслює світовідчуття й світорозуміння певної людини, соціальної спільності й епохи, акустичне втілення життєвого міфу. Музика відіграє значну роль у культурі, символізує творчі поривання й загальнолюдські цінності. В ній міститься досвід образних уявлень, закріплених у звукових асоціаціях, пам’ять людства. Це своєрідна єдність історії, творчості, цінності й змісту. На наш погляд, необхідно вести мову про музичний простір, що, поряд із зображенням і текстом, є формою й засобом специфічного відбиття, об’єктивації духовного світу людини у фізичній реальності.

Міф і музика мають пряме відношення до сугестивних і маніпулятивних технологій. Пануючи в сфері ірраціонального, вони апелюють до глибинних факторів людської психіки, мають архетипову основу, ідейно й емоційно визначають світогляд і поведінку людини й суспільства. Під сугестією й маніпуляцією ми розуміємо неявний, прихований, свідомий або несвідомий, психологічний, тобто без застосування фізичної сили, вплив на людину, соціальну групу або суспільство через емоційно забарвлену ціннісно-значеннєву інформацію, яка актуалізується з певною метою за допомогою різних засобів, систематичне впровадження й насадження певних стереотипів мислення й поводження. Найбільший вплив міф і музика мають на суспільну й масову свідомість, оскільки суспільство, соціальна група керуються ірраціональним, емоційно-почуттєвим, характеризуються відсутністю критичності. Ми виділяємо три основних стратагеми сугестивного й маніпулятивного впливу міфу й музики: контраст (бінарна архетипова опозиція), повтор (варіативність архетипу-зразка) і звертання до емоцій (універсальність і безпосередність).

Сугестивно-маніпулятивні можливості міфу й музики одним з перших в історії філософії й культури акцентує Р. Вагнер. Він поєднує ці два явища в єдиний структуротвірний компонент культури й створює лінію міфологічної музики й музичного міфу.

Публікації автора:

1. Рочняк О.В. Вагнерове розуміння та розбудова міфу як універсальної культурної засади // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 48. – К.: Український центр духовної культури, 2005. – С. 109-118.

2. Рочняк О.В. До проблеми взаємозв’язку масової свідомості та міфу // Ноосфера і цивілізація. – Вип. 3 (6). – Донецьк: Дон НТУ, 2006. – С. 70-77.

3. Рочняк О.В. Міф: сучасне розуміння (у світлі філософської спадщини Р. Вагнера) // Вісник Дніпропетровського університету. Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 13. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 187-192.

4. Рочняк Е.В. Использование приема контраста в произведениях Р. Вагнера // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – 2006. – № 89. – С. 83-86.

5. Рочняк Е.В. Прием «аппеляция к эмоциям» в творчестве Р. Вагнера // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 350-355.

6. Рочняк О.В. Соціальна маніпуляція: до постановки проблеми // Вісник Дніпропетровського університету. Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 15. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 391-396.

7. Рочняк Е.В. Проблема унификации в современной музыке // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – 2007. – № 122. – С. 81-85.

8. Рочняк Е.В. Информация как фактор эволюции современного общества // Мировоззрение и трансформации современного общества: Материалы международной конференции. Симферополь, 22-25 сентября 2004 / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. – Симферополь, 2004. – С. 49-51.

9. Рочняк О.В. Можливість маніпулювання масовою свідомістю через звертання до міфологічного світосприйняття // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу – 2004». 1-15 листопада 2004 року. Том 73. Філософія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 40-41.

10. Рочняк О.В. Прояв філософії міфологізму в тетралогії Р. Вагнера «Кільце Нібелунга» // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень – 2005». 20-30 червня 2005 року. Том 63. Філософія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 19-20.

11. Рочняк О.В. Проблема міфу як феномену людської свідомості // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу – 2005». 19-30 вересня 2005 року. – Том 15. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 61-63.

12. Рочняк О.В. Соціально-психологічний підхід до розглядання проблеми масової свідомості // Сучасний соціокультурний простір 2005. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. 26-30 вересня 2005 року. – Частина 3. – К.: ТОВ «ТК «Меганом», 2005. – С. 20-21.

13. Рочняк О.В. До проблеми сприйняття музичної інформації на рівні підсвідомого // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та інновації – ’2005». 17-31 жовтня 2005 року. – Том 14. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 46-48.

14. Рочняк О.В. Філософський зміст спадщини Ріхарда Вагнера // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук: Матеріали IV міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. – С. 169-172.

15. Рочняк О.В. Генезис поняття «маса» // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук: Матеріали V міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. – С. 106-110.