Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)


Завалко Катерина Володимирівна. Методичні засади самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 266арк. — Бібліогр.: арк. 212-231.



Анотація до роботи:

Завалко К.В. Методичні засади самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання. – НПУ імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці. В ній визначено сутність, структурні компоненти та розроблено методичні засади педагогічної технології опанування процесом самовдосконалення.

Теоретично доведено, що ефективність опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики значно підвищиться завдяки застосуванню в практику педагогічної технології, методичними засадами якої виступають залучення до самоосвіти, активізація саморозвитку та спонукання до самовиховання.

Експериментально перевірено відповідні методичні засади, які забезпечують ефективне оволодіння процесом самовдосконалення та можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх учителів музики.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення методичних засад самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці та обґрунтовано нову концепцію їх реалізації в системі вищої педагогічної освіти; запропоновано та експериментально перевірено технологію опанування процесом самовдосконалення, що ґрунтуються на традиційних і нетрадиційних формах організації навчального процесу. Завершення дисертації, підтвердження гіпотези дослідження та вирішення всіх поставлених завдань дозволило зробити наступні висновки:

1. Нагальним завданням реформування навчального процесу у вищій школі є оновлення змісту фахової підготовки майбутніх учителів шляхом зростання в ньому компонентів спрямованих на самовдосконалення особистості. Саме тому, набуває актуальності розробка методичних засад самовдосконалення майбутніх учителів музики, зокрема в процесі навчання гри на скрипці.

2. Науково-теоретичний аналіз сутності категорії "самовдосконалення" через категорії "самореалізація", "самоосвіта", "саморозвиток", "самовиховання", "самопізнання" та "самооцінка" дозволив визначити даний процес як свідому діяльність майбутнього вчителя музики в системі неперервної музично-педагогічної освіти, яка спрямована на підвищення фахового рівня, подальший розвиток професійно значущих якостей, забезпечення ефективності навчально-виховної роботи з музичного мистецтва.

3. Теоретичний аналіз історико-музикознавчої та науково-методичної літератури з відповідної музичної галузі (скрипка) дозволив конкретизувати сутність та особливості самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці. Це дало підстави для визначення самовдосконалення з основ виконавської майстерності скрипаля як удосконалення ним сукупності складних виконавських дій, що містять образно-художні, музично-слухові та рухові елементи, спрямовані на виразне виконання музичного твору.

Розробка технології опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики (скрипалями) повинна ґрунтуватися на комплексному підході до проблем скрипкової методики, необхідності всебічного розвитку скрипаля, важливості самостійної роботи в процесі вивчення музичного твору, а також використанні поряд з індивідуальними колективних форм навчання.

4. З метою визначення змісту та структури самовдосконалення майбутнього вчителя музики була розроблена тривимірна концептуальна модель даного процесу, що забезпечує системну єдність її складових: самоосвіти, саморозвитку та самовиховання. Дана модель має багатокомпонентну структуру, а саме – включає обов’язкові напрями в кожному з трьох компонентів (самоосвіта – методичний, педагогічний, психологічний, методологічний, загальнокультурний; саморозвиток – мотивацію, психофізіологію, педагогічні здібності, музичні здібності, виконавські якості; самовиховання – креативність, духовність, рефлексію, комунікативність, емпатію). Також необхідно враховувати, що самовдосконалення є одним із шляхів самореалізації особистості вчителя музики і відбувається на основі самопізнання, самооцінки та завдяки самоконтролю й саморегуляції.

5. Розроблено методичні засади опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики, а саме:

- залучення до самоосвіти як необхідного засобу становлення особистості, що передбачає оволодіння методами самоосвітньої діяльності та сприяє підвищенню рівня освіченості майбутнього вчителя музики;

- активізація саморозвитку як основи активної життєвої та професійної позиції, що передбачає оволодіння методами й засобами саморозвитку та забезпечує розвиток творчого особистісного потенціалу;

- спонукання до самовиховання як вияву високого рівня саморегуляції особистості, що забезпечує вибір та впровадження методичних засобів реалізації програми позитивних особистісних змін.

6. Для визначення рівнів володіння самовдосконаленням було розроблено відповідні критерії та їх показники: мотиваційний (ставлення до майбутньої музично-педагогічної діяльності, характер і сила мотивації, дієвість, сталість); освітній (якість теоретичної підготовки щодо опанування технологією самовдосконалення, включення у науково-дослідницьку та творчу діяльність, характер активності у діяльності); виконавсько-педагогічний (стабільне підвищення виконавської майстерності, доцільність та ефективність використання скрипки як засобу музичного розвитку школярів, здатність до педагогічної імпровізації) та самооцінний.

Завдяки аналізу стану проблеми в практиці підготовки майбутніх учителів музики було з’ясовано, що більшість опитаних намагаються самовдосконалюватися. В той же час у респондентів виникають труднощі в процесі самовдосконалення, виявлене володіння ним часткове, стихійно виражене, використовуються лише окремі форми, методи та засоби. Жоден майбутній вчитель музики не володіє самовдосконаленням на високому рівні, на середньому рівні ним володіють 45%, а на низькому – 55%.

7. В дисертації запропоновано теоретичну модель технології опанування самовдосконаленням майбутніми вчителями музики, що складається із: концептуальної основи (ґрунтується на ідеї самовдосконалення в процесі самовиховання, саморозвитку і самоосвіти); змістової частини (мета самовдосконалення, зміст кожного з етапів оволодіння самовдосконалення); процесуальної частини (організація навчально-виховного процесу, методів і форм розвитку особистості студента, самопізнання, самоосвіти, саморозвитку, самовиховання та процесу їх взаємодії в умовах навчання гри на скрипці).

8. У ході формувального експерименту було апробовано технологію опанування самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці. Експеримент складався з чотирьох етапів (інформаційного, організаційно-діяльнісного, рефлексивно-комунікативного та самостійно-творчого), довів доцільність та ефективність впровадження запропонованої технології в практику навчання майбутніх учителів музики.

Дані формувального експерименту дали можливість констатувати позитивну динаміку щодо рівнів володіння самовдосконаленням у студентів експериментальної групи в порівнянні з контрольною, що свідчить про ефективність розроблених та апробованих методичних засад педагогічної технології опанування самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення та наукового обґрунтування потребують питання опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями інших спеціальностей; актуальним є дослідження методологічних засад, закономірностей і принципів оволодіння саморозвитком, самоосвітою і самовихованням як складовими самовдосконалення; окремого розгляду заслуговує проблема індивідуальних і типових відмінностей студентів у процесі оволодіння самовдосконаленням.

Публікації автора:

  1. Завалко К.В. Індивідуальність педагога-скрипаля як чинник розвитку особистості студента // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук праць. – Вип.1 (6). – К.: НПУ, 2004. – С. 246-250.

    Завалко К.В. Критерії та рівні опанування технологією самовдосконалення майбутніми вчителями музики (скрипалями) // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Вип. 9: Зб. наук. праць. – К.: Ін-т Реклами, 2005. – С. 53-56.

    Завалко К.В. Науково-теоретичні засади самовдосконалення викладача-скрипаля // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць УДПУ ім. П. Тичини. – К.: Міленіум, 2005. – Випуск 11. – С. 30-35.

    Завалко К.В. Методичне забезпечення самовдосконалення музично-виконавської майстерності майбутнього вчителя музики (скрипаля) // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук праць. – Вип. 2 (7). – К.: НПУ, 2005. – С. 86-92.

    Завалко К.В. Самовдосконалення викладача-скрипаля на шляху до педагогічної майстерності // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2005. – Том 47. – С. 89-95.

    Завалко К.В. Становлення української скрипкової школи: історичний аспект // Наукові записки: Зб. статей НПУ ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – К.: НПУ, 2005. – Вип. 58. – С. 215-224.

    Завалко К.В. Творчість як складова самовдосконалення майбутнього вчителя-скрипаля // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. – Вип. 4 (14). – К.: НПУ, 2005. – С. 32-37.

    Завалко К.В. Педагогічна компетентність та самовдосконалення в мистецькій освіті: теоретичні аспекти // Імідж сучасного педагога, 2005. – №9-10 (58-59). – С. 122-123.

    Завалко К.В. Теоретичне визначення технологічної моделі самовдосконалення майбутнього вчителя музики (скрипаля) // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць УДПУ ім. П. Тичини. – К.: Міленіум, 2005. – Випуск 14. – С. 20-25.

    Завалко К.В. Організація педагогічного експерименту з опанування майбутніми вчителями музики технологією самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2006. – Том 53. – С. 36-43.

    Завалко К.В. Науково-методичні засади самостійної роботи майбутніх учителів музики (скрипалів) в процесі самовдосконалення // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль: ТПУ, 2006. – № 5. – С. 61-64.

    1. Гуральник Н., Завалко К. Розвиток скрипкової школи східної Європи ХХ століття: історія, теорія, методика: Навч.-метод. посібник. – К.: НПУ, 2005. – 144 с. (особистий внесок здобувача: розділ 1 – 1.2, 1.3, 1.4; розділ 2 – 2.3; розділ 3 – 3.2, 3.3, 3.4; розділ 4 – 4.1, 4.2).

    2. Жаворонкова К.В. Успадкування основних педагогічних принципів П.С. Столярського в сучасному професійному навчання творчої молоді // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: Європ.ун-ту, 2003. – Т. 4. – С. 73-76.

    3. Завалко К.В. Музичні конкурси та їх професійне значення для сучасного скрипкового мистецтва // Наука і освіта 2004: Матер. VІІ Міжн. наук.-практ. конф. Т. 30 Музика та життя. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.– С. 5-7.

    4. Завалко К.В. Індивідуальність педагога-скрипаля як чинник розвитку особистості студента // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: теоретичні та методичні засади розвитку: Тези Міжн. наук. конф. – Суми: СумДПУ, 2004. – С. 105-106.

    5. Завалко К.В. Идеальная модель учителя музыки в структуре самосовершенствования // Личность и музыка: материалы IV Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 19-20 дек. 2005г. / Бел. гос. пед. ун-т им. М. Танка. – Мн.: БГПУ, 2005. – С. 246-250.

    6. Завалко К.В. Педагогічна майстерність видатних скрипалів минулого як чинник самовдосконалення сучасних викладачів скрипки // Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: НПУ, 2005. – С. 93-95.

    7. Завалко К.В. Парадигми освіти як підходи до вирішення проблеми самовдосконалення педагога-музиканта // Мистецька освіти та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: ДАКККіМ, 2005. – Ч. 2. – С. 69-71.

    8. Методика проведення мікроуроків в процесі самовдосконалення виконавської майстерності майбутнього вчителя музики (скрипаля): Методичні рекомендації / Укл. Завалко К.В. – К.: НПУ, 2006. – 20 с.