Анотація до роботи:

Савченко В.Ф. Методологічні засади розроблення програм соціально-економічного розвитку на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка і управління національним господарством. – Науково-дослідний економічний інститут, 2007.

Дисертація присвячена розробці науково-методологічних засад програмування соціально-економічного розвитку на регіональному рівні. Об’єктом дослідження виступає стан регулювання економіки регіону у взаємоув’язці з державним і місцевим рівнями управління. В роботі досліджуються теоретичні основи державного регулювання розвитку економіки країни і її регіонів, здійснений аналіз стану регулювання економічних процесів в Україні і регіонах, показані методологичні основи планування розвитку економіки на регіональному рівні, наведені методи і моделі розробки окремих розділів програми соціально-економічного розвитку регіону та розглянуті перспективи і ефективність програмного регулювання соціально-економічного розвитку регіону.

Одержано теоретичне обгрунтування необхідності регулювання економіки країни у взаємоув`язці з регіонами, проаналізований світовий досвід програмування та планування економічних процесів, показані роль і завдання держави в прогнозуванні і плануванні соціально-економічного розвитку регіонів та розглянуті методологічні підходи щодо регулювання планових процесів, що пропонуються сучасною наукою.

Показані методи визначення індикаторів економічного і соціального розвитку, фінансів і бюджету, потреби в інвестиціях, висвітлені підходи до розроблення регіональних балансів, показаний організаційно-економічний механізм реалізації програми (на прикладі Чернігівської області), сформульовані шляхи побудови моніторингу індикаторів економічного розвитку та наведені підходи до визначення ефективністі програмування соціально-економічного розвитку регіону.

Дисертаційна робота спрямована на розроблення теоретичних та методологічних положень, обґрунтування системи основних напрямів комплексного регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні. Вона узагальнює і розвиває питання щодо концептуальних та організаційно-методичних підходів до формування програм соціально-економічного розвитку на регіональному рівні. Виконане дослідження дозволило зробити наступні висновки.

1. Існуючий стан соціально-економічного розвитку в Україні та регіонах, сучасні дослідження, які стосуються проблем територій, засвідчують, що розв'язання питань регіонального розвитку стало одним з найбільш важливих в державі. Перехід до ринкових відносин потребував відпрацювання механізмів регулювання економіки не тільки на державному, а й на регіональному рівні, що неможливо здійснити без перетворень у відповідності із специфікою територій, перерозподілу функцій і прав та поєднання державних і регіональних інтересів.

2. Планування займає особливе місце в системі управління соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві, регулюванні їх напрямку і динаміки, забезпеченні нормального функціонування суб'єктів господарської діяльності. Прогнози, програми і плани, які розробляються в країні на всіх рівнях національної економіки - найбільш важливі інструменти реалізації політики відповідних суб'єктів управління. Вони дозволяють організувати чітку, продуману, всебічно обгрунтовану роботу для досягнення поставлених перед суспільством і суб'єктами економіки завдань. Розвинені країни світу активно використовують важелі державного регулювання на макроекономічному та регіональному рівнях, переважно спираючись на стимулюючі чи стримуючі механізми і не допускаючи утиску підприємництва та ділової ініціативи.

3. Державна економічна програма, як важливий важіль регулювання економіки, повинна базуватись на комплексі ієрархічно підпорядкованих цілей, важливих для розвитку країни і її регіонів, засобів їх досягнення, органів, відповідальних за контроль і виконання у визначені строки, забезпечена достатнім цільовим фінансуванням та правовою базою. Державне економічне програмування направлене на узгодження і координацію наступних процесів: макропланування, наданого в прогнозах, бюджетних планах та макропрограмах, які розробляються і здійснюються на державному рівні; територіального (регіонального) планування, втіленого в прогнозах, бюджетних планах і програмах регіональних та місцевих органів управління і самоврядування; мезопланування, тобто планування галузей, підгалузей, територіально-виробничих комплексів; мікропланування, що реалізується в планах підприємств.

4. Перспективи та темпи економічного розвитку регіону у першу чергу залежать від використання таких сучасних форм господарювання, як реформований сільськогосподарський сектор, спільні підприємства з країнами-сусідами, точкові вільні економічні зони, інвестиційна, особливо інноваційна спрямованість розвитку тощо. Також в повній мірі повинні бути задіяні наступні пріоритети: геополітичний, кліматичний, транспортний, територіальний, сільськогосподарський, туристичний та ін.

5. Відповідно до проведеного дослідження, головним документом на регіональному рівні повинна бути Концепція соціально-економічного розвитку регіону, яка визначає стратегію його розвитку щодо наступних основних складових: кінцеві цілі розвитку регіону на довготривалий період; шляхи досягнення цілей; основні напрями розвитку соціальної сфери, інфраструктури міст і сіл; зміни демографічного характеру; оптимальні рішення щодо екологічних проблем; структурна перебудова, основні галузеві зміни, система переходу на енерго- та матеріалозберігаючі технології; фінансові та інвестиційні можливості, їх розширення і нарощування; інноваційний розвиток підприємств та галузей; ефективне використання переваг і пріоритетів; необхідність досягнути позитивного торгового балансу регіону з іншими територіями та країнами; тісні міжрегіональні і міждержавні (це особливо важливо для прикордонних областей) зв'язки; освоєння місцевих ресурсів, їх задіяння на потреби території. Концепція розвитку регіону - стратегічний глобальний документ. До її підготовки необхідно підключати академічні, а також регіональні та міжрегіональні інститути, всі необхідні галузі і організації, відповідні планові та адміністративні служби області.

6. Важливими плановими документами, що визначають життя регіону на середньо- і короткостроковий період, є програми економічного і соціального розвитку. Середньострокова програма повинна стати інструментом виконання завдань концепції розвитку. Програма соціально-економічного розвитку регіону на короткостроковий період повинна носити комплексний характер, охоплювати всі питання розвитку регіону і бути спрямована на вирішення таких завдань як: підвищення конкурентоспроможності виробництва і збільшення експортного потенціалу регіону; посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових конкурентоспроможних товарів широкого вжитку та тривалого користування; реалізація енерго- і матеріалозберігаючої моделі економіки; оновлення виробництва на науково-технічній основі; реструктуризація підприємств; створення відповідних ефективних ринкових структур.

7. Конкретні заходи річної програми повинні мати наступні характеристики: відповідність основним напрямкам регіональної та державної економічної політики; суттєва значущість вирішення проблеми здійснення радикальних змін, спрямованих на формування прогресивної галузевої структури і нового технологічного укладу економіки регіону; отримання значного соціально-економічного ефекту; вирішення нагальних соціальних потреб; забезпечення екологічної безпеки, раціонального природокористування та енергозбереження; можливість ресурсного забезпечення з бюджету та небюджетних джерел, не заборонених законодавством; наявність і ефективність використання виробничого, науково-технічного і природно-ресурсного потенціалу; збалансованість показників як у загальній структурі програми, так і для одержання балансової рівноваги ресурсів, продукції і послуг регіону.

8. У програмі повинні передбачатись заходи, спрямовані на: випереджаючий розвиток інноваційних виробництв, поглиблення раціональної спеціалізації щодо виробництва конкурентоспроможних видів сільськогосподарської сировини і продукції її переробки; удосконалення галузевої структури промисловості за рахунок диверсифікації виробництва, зменшення питомої ваги сировинних та підвищення долі переробних галузей, розвитку наукоємних виробництв у машинобудуванні; активне проведення санації і реструктуризації підприємств, їх технічного переозброєння, розвиток міжгалузевих виробництв та поглиблення міжрегіональної кооперації у межах країни, а також посилення зовнішньоекономічної діяльності; нарощування виробництва та інфраструктури на територіях пріоритетного розвитку; збереження етнографічної самобутності регіону, охорона і відродження пам'яток історії та культури; розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму.

9. Програма повинна розглядатися як динамічна економічна система з обмеженими ресурсами та змінними цілями і векторами розвитку, що функціонує під впливом багатьох факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Ії критерій оптимальності залежить від наступних факторів: стан природно-ресурсного потенціалу; демографічна ситуація; використання пріоритетів; територіальна організація і розміщення продуктивних сил; трудові ресурси та зайнятість населення; капітальні вкладення та інвестиції; науково-технічний потенціал та інноваційна діяльність; життєвий рівень населення; розвиток галузей матеріального виробництва і виробничої інфраструктури; стан розвитку рекреаційного комплексу; екологічні фактори.

10. Система моніторингу ефективності реалізації програми являє собою частину загальної системи програмного управління, між елементами (підсистемами) якої існують зворотні зв'язки і можливість уточнення раніше заданих показників. Система моніторингу має вхід, вихід і процес виконання програми, що може стосуватись також будь-якої частини програми. Підсистеми управління розглядаються як компоненти деякого контуру регулювання, а процес управління відповідає регулюванню в кібернетичному розумінні. Вихідні показники контролюються, порівнюються з деякими попередньо встановленими нормативами. Якщо вони відрізняються, по ланцюгу зворотного зв'язку формується коригувальний вплив, що повертається назад на вхід системи для усунення виниклих відхилень або коригування вхідних параметрів. Відповідальними за проведення моніторингу ефективності повинні бути Головне управління економіки, Головне фінансове управління, обласне управління статистики, обласна податкова адміністрація.

11. Ефективність програми, як показано в дослідженні, слід визначати за допомогою таких показників: результату, який отримає регіон від удосконалення i-того напрямку діяльності; витрат на виконання напрямку j; кількості заходів за всіма напрямками діяльності; пріоритету кожної сфери матеріального виробництва (промислового сектора, агропромислового комплексу, капітального будівництва, сфери торгівлі і побуту, транспорту та зв'язку, зовнішньоекономічної діяльності, соціальної сфери, охорони здоров'я, освіти та науки) для регіону. Запропоновано метод визначення ефективності програми соціально-економічного розвитку, згідно з яким абсолютна ефективність визначається як різниця сумарного приросту ВРП за відрахуванням матеріальних витрат і приведених капітальних вкладень. Такий підхід відрізняється від існуючих методів, які базуються на показнику прибутку, тим, що ефективність розраховується не лише з позиції бізнесу, а з позиції всіх факторів виробництва, тобто враховує доходи як бізнесу, так і найманих працівників, і держави.

12. Запропоновані у роботі заходи до програми соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2008 рік на основі обгрунтування пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону дозволяють збільшити обсяг промислового виробництва на 7,5 %, а темпи росту виробництва сільськогосподарської продукції - на 4,0 % у порівнянні з показниками 2007 року. Фінансовий результат від звичайної діяльності очікується у сумі 256 млн. грн. Кількість прибутково працюючих підприємств збільшиться на 6%. Очікується створити 23200 нових робочих місць. З'являється можливість збільшення обсягу інвестицій за рахунок як іноземних, так і вітчизняних та регіональних джерел.

Публікації автора:

Монографії і брошюри

1. Cавченко В.Ф. Програмне регулювання соціально-економічного розвитку на регіональному рівні: Монографія. – Чернігів: КП „Чернігівські обереги”, 2007. – 516 с.

2. Савченко В.Ф. Стратегічні напрямки економічного розвитку Чернігівської області на сучасному етапі. – Чернігів: КП „Чернігівські обереги”, 2007. – 376 с.

3. Савченко В.Ф. Держава і регіон: регулювання соціально-економічного розвитку. Кн. I. Держава. – К.: Знання, 1999.– 306 с.

4. Савченко В.Ф. Держава і регіон: регулювання соціально-економічного розвитку. Кн. II. Регіон. Частина I. – К.: Знання, 1999. – 204 с.

5. Савченко В.Ф. Держава і регіон: регулювання соціально-економічного розвитку. Кн. II. Регіон. Частина II. – К.: Знання, 1999. – 212 с.

6. Савченко В.Ф. Держава і регіон: регулювання соціально-економічного розвитку. Кн. III. Місцевий рівень. – К.: Знання, 1999. – 303 с.

7. Савченко В.Ф. Науково-методичні основи регулювання економічних процесів в регіоні. – Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2000. – 251 с.

8. Савченко В.Ф. Дослідження економічного розвитку держави і регіону. – К.: Науковий світ, 2001. – 255 с.

9. Савченко В.Ф. Як живеш, Чернігівщино? Соціально-економічне дослідження. – К.: УФПР, 1998. – 52 с.

10. Савченко В.Ф. Чернігівська область: шляхи розвитку та перспективи (державні та регіональні аспекти). – Чернігів: Товариство „Ініціатива”, 2001. – 52 с.

Статті у фахових наукових виданнях

11. Савченко В.Ф. Регулювання соціально-економічого розвитку регіону // Вісник Чернігівського технологічного інституту. Економіка. – 1999. – № 8. – С. 86-95.

12. Савченко В.Ф. Комплексний підхід, програмне регулювання соціально-економічного розвитку регіону // Стратегія економічного розвитку України. – К., 2001. – № 5. – С. 110-114.

13. Савченко В.Ф. Роль держави в регулюванні економічних процесів, прогнозуванні і плануванні // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. – 2001. – № 14. – С. 229-238.

14. Савченко В.Ф. Методологія забезпечення планових процесів у сучасній науці на рівні держави і регіону // Сіверянський літопис. – 2001. – № 6. – С. 162-166.

15. Савченко В.Ф. Теоретичне обґрунтування необхідності регулювання ринкової економіки розвинених держав // Стратегія економічного розвитку України. – К., 2001. – № 7. – С. 69-78.

16. Савченко В.Ф. Світовий досвід регулювання соціально-економічних процесів // Сіверянський літопис. – 2001. – № 4. – С. 148-155.

17. Савченко В.Ф. Програмне управління науково-технічним прогресом регіонів // Сіверянський літопис. – 2002. – № 4. – С. 144-147.

18. Савченко В.Ф. Сучасний стан державного регулювання економіки України // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Економіка. – 2003. – № 19. – С. 70-77.

19. Савченко В.Ф. Особливості програмного управління економікою в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 9. – С. 28-32.

20. Савченко В.Ф. Інвестиційний розвиток і його обґрунтування в короткострокових програмних документах регіону // Сіверянський літопис. – 2006. – № 4. – С. 178-183.

21. Савченко В.Ф. Розробка системи моніторингу ефективності річної програми соціально-економічного розвитку регіону // Регіональна економіка. – 2006. – № 4 (42). – С. 135-140.

22. Савченко В.Ф. Особливості використання поточного планування у програмних документах Чернігівської області // Сіверянський літопис. – 2006. – № 6. – С. 141-146.

23. Савченко В.Ф. Методичні аспекти розробки балансу фінансових ресурсів регіону // Економіка: проблеми теорії і практики. – Вип. 211. – Т.II. – Дніпропетровськ , 2006. – С. 314-322.

24. Беседін В.Ф., Савченко В.Ф. Найбільш важливі інструменти державного і регіонального розвитку економіки // Економіка України: проблеми економічного розвитку: колективна монографія / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ. – 2007. – 559 с. Особистий внесок: важелі та інструменти регулювання розвитку на регіональному рівні.

25. Савченко В.Ф. Особливості розробки економічної частини програми соціально-економічного розвитку регіону на короткостроковий період // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2007. – С. 454-459.

26. Савченко В.Ф. Економічні відносини держави і регіонів // Сіверянський літопис. – 2000. – №5. – С. 169-177.

27. Сич Є.М., Савченко В.Ф. Перспективи розвитку Чернігівського регіону (в співавторстві) // Вісник Чернігівського технологічного інституту. Економіка. – 1998. – № 7. – С. 41-52. Особистий внесок: визначення довгострокового прогнозу розвитку на регіональному рівні.

28. Сич Є., Савченко В., Сумін О., Гонта О. Проблеми розвитку інтеграційних процесів у прикордонних регіонах (в співавторстві) // Економіка України. – 1998. – № 10. – С. 33-41. Особистий внесок: аналіз питань регулювання прикордонного співробітництва.

29. Савченко В., Московець І. Інноваційні проекти в агропромисловому секторі (в співавторстві) // Економіка України. – 1999. – № 5. – С. 56-62. Особистий внесок: розробка інноваційних програм і проектів у сільськогосподарському виробництві.

30. Савченко В.Ф. Іноземне інвестування соціально-економічних процесів в державі і регіоні // Сіверянський літопис. – 1999. – №3. – С. 198-207.

31. Кичко І.І., Савченко В.Ф. Вплив приватизації та оподаткування на соціально-економічний стан (в співавторстві) // Регіональні перспективи. – 1999. – № 4 (7). – С. 10-12 . Особистий внесок: дослідження впливу процесів приватизації на соціально- економічний розвиток регіонів.

32. Роль агропромислового комплексу в активізації економічних процесів регіону // Сіверянський літопис. – 2000. – № 2. – С. 196-197.

33. Савченко В., Чудновець І. Деякі регіональні аспекти рівня життя населення: Чернігівщина (в співавторстві) // Сіверянський літопис. – 2000. – № 4. – С. 203-208. Особистий внесок: визначення демографічних проблем та регулювання рівня життя населення регіону.

34. Савченко В.Ф., Московець І.Е. Основні напрямки інвестування народногосподарського комплексу Чернігівської області (в співавторстві) // Регіональні перспективи. – 2000. – № 4. – С. 10-13. Особистий внесок: регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні.

35. Савченко В.Ф. Інвестиційні можливості банківської системи та проблеми їх ефективного використання в державі і регіоні // Регіональні перспективи. – 2000. – № 5. – С. 30-33.

36. Савченко В.Ф. Інвестиційний паспорт як передумова прискореного економічного розвитку регіону // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Економіка. – 2000. – № 11. – С. 61-65.

37. Савченко В.Ф. Фінансове забезпечення сільськогосподарського виробництва держави і регіону // Сіверянський літопис. – 2001. – № 1. – С. 128-129.

38. Савченко В.Ф. Регулювання зайнятості населення як фактор соціально-економічного розвитку регіону // Стратегія економічного розвитку України. – № 6. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 36-44.

39. Савченко В.Ф. Варіанти та особливості прискорення розвитку філії банку в регіоні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 5. – С. 44-48.

в інших виданнях

40. Абрамова В.М., Бабич Л.М., Гакал Н.М., Савченко В.Ф. та ін. Методичні рекомендації з розробки програми соціально-економічного розвитку регіону (в співавторстві). – К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1997.– 157 с. Особистий внесок: організаційно-методичні основи розроблення програми, завдання щодо активізації діяльності та напрямків розвитку сфери матеріального виробництва.

41. Абрамова В.М., Бабич Л.М., Гакал Н.М., Савченко В.Ф. та ін. Методичні рекомендації з розробки програм соціально-економічного та культурного розвитку міста та адміністративного району (в співавторстві).– К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1999. – 80 с. Особистий внесок: сучасне соціально-економічне становище, основні цілі і завдання програми.

42. Савченко В.Ф. Комплексні програми розвитку регіону та принципи їх розробки // Інформація і ринок. – 1997. – № 1. – С. 21-22.

43. Савченко В.Ф Регулювання економічного розвитку регіонів // Вісник банку „Україна”. – 1997. – № 1. – С. 42-45.

44. Савченко В.Ф. Концепція розвитку регіону // Правда Прилуччини. – 1997. – № 73. – С. 3.

45. Савченко В.Ф. Планування як засіб регулювання і стабілізації ситуації в регіоні // Бізнес-контракт, Business-contract. – 1997. – № 1. – С. 4.

46. Савченко В.Ф. Перспективне планування на довготривалий період. Комплексні державні програми на рівні регіону // Бізнес-інформ. – 1998. – № 9. – С. 75-77.

47. Савченко В.Ф. Чи наближаємось ми до ринкової економіки? // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 171-189.

48. Савченко В.Ф. Система програмних документів відносно регулювання економіки регіону // Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип. 15.– Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – С. 28-31.

49. Савченко В.Ф. Деякі аспекти інформаційного забезпечення програмного регулювання соціально-економічного розвитку регіону // Науково-технічна інформація. – 2001. – № 3. – С. 3-7.

50. Савченко В.Ф. Особливості економічного стану Чернігівської області і важливість комплексного підходу при виході з кризи // Збірник наукових праць Академії національного прогресу України „Національний прогрес України: економічні та соціокультурні передумови і пріоритети”. – Миколаїв: МРЦСД, 1996. – С. 31-35.

51. Савченко В.Ф. Программа обеспечения конкурентоспособности продукции на предприятиях Черниговской области // Стандарты и качество. – 1997. – № 1. – С. 34-37.

52. Савченко В.Ф. Концепция развития Черниговского региона // Новый век.– 1998. – № 1. – С. 2-4.

53. Савченко В.Ф., Московец И.Е. Инвестиционные возможности регионов на примере Черниговской области (в соавторстве) // Регион: проблемы и перспективы. – 1999. – № 3. – С. 48-52. Особистий внесок: визначення та посилення інвестиційного потенціалу регіону.

54. Савченко В.Ф. Сучасний стан та напрямки і перспективи регулювання соціально-економічних процесів у Чернігівській області // Науково-технічна інформація – науково-практичний інформаційний журнал. – 2003. – № 1. – С. 8-14.