Проведене дисертаційне дослідження дозволило запропонувати нове вирішення наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування та опрацювання правового, організаційного та кадрового механізмів удосконалення парламентського фінансового контролю шляхом впровадження нових елементів в діяльність контролюючих органів. Теоретичне та практичне значення мають такі основні висновки та положення: 1. Парламентський фінансовий контроль, як складова державного управління, потребує розробки концепції державного фінансового контролю, розвиток якого стримується недосконалістю правових основ його здійснення в ринкових умовах. 2. Державний фінансовий контроль – це врегульована правовими нормами діяльність суб’єктів фінансових правовідносин (органів державної влади, місцевого самоврядування та створених ними структур) щодо надходження, руху і витрат фінансових і матеріальних ресурсів, а також законності використання усіх видів пільг, які надаються державою. 3. Система державного фінансового контролю повинна будуватися на єдиних принципах, законодавчих нормах і нормативах функціонування, а також єдиних підходах при вирішенні завдань щодо контролю за державними і регіональними коштами в Україні, з чітким розмежуванням функцій і повноважень суб’єктів контролю, що сприяє подоланню дублювання й паралелізму в їх діяльності. 4. Парламентський фінансовий контроль посідає пріоритетне місце поміж існуючими видами державного контролю. Контрольна функція парламенту об’єктивно обумовлена його правовим статусом як представником і виразником волі народу. Тобто, парламентський фінансовий контроль – це незалежний орган, створений парламентом країни або представницьким органом влади в регіоні для контролю за бюджетним процесом на державному, регіональному та місцевому рівнях. 5. Висвітлено основні принципи парламентського фінансового контролю та запропоновано ще один додатковий принцип – гнучкість планування контрольно-аналітичних заходів з виконання показників бюджету поточного року. 6. Ефективним і прогресивним методом парламентського фінансового контролю є державний аудит з його суттєвими перевагами над звичайним державним фінансовим контролем і його здатністю радикально впливати на прийняття управлінських рішень та ефективність використання бюджетних ресурсів. 7. Одним з реальних шляхів підвищення якісного рівня парламентського фінансового контролю є удосконалення його механізмів за трьома основними напрямками – покращення законодавства, створення організаційних умов функціонування суб’єктів контролю, вдосконалення кадрової роботи. Правовий механізм удосконалення парламентського фінансового контролю доцільно запроваджувати шляхом розширення повноважень Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; організаційний механізм – шляхом доповнення його новими елементами – банком спеціальних даних, додатковими формами контролю, структурними підрозділами, посадами фахівців; механізм вдосконалення кадрової політики – шляхом підвищення кваліфікації персоналу та покращання мотивації до праці. Реалізація запропонованих у дисертаційному дослідженні пропозицій у сукупності з подальшим науковим пошуком дозволить вивести державний фінансовий контроль в Україні на світовий рівень і перетворити його на своєрідний каталізатор прогресивних економічних, політичних і соціальних перетворень. | 