У дисертаційній роботі відповідно до мети та визначених завдань вирішено наукове завдання теоретичного обґрунтування й розробки науково-практичних рекомендацій щодо механізмів вдосконалення державної системи захисту прав споживачів. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити наступні висновки. 1. З’ясовано, що головною сучасною тенденцією світового суспільного розвитку є постійне підвищення якості та вдосконалення стилю життя людей, їх достатку, соціального самопочуття. Покращення соціальних параметрів, перш за все, здоров’я громадян (фізичного та духовного), є головним джерелом підвищення ефективності економічних результатів: надійності продукції, її якості, відповідно, більш високої ефективності виробництва. Питання якості та безпеки товарів, робіт та послуг входять до сфери захисту прав споживачів, саме тому є всі підстави вважати захист прав споживачів важливою складовою соціального, а відтак й державного управління. Показано, що захист прав громадян як споживачів на державному рівні свідчить про високе соціальне навантаження функції державного управління та є безумовною ознакою демократичного суспільства. Проблемам захисту прав споживачів приділяється велика увага в розвинених країнах світу, вони стали предметом зацікавленості багатьох впливових міжнародних організацій. В незалежній Україні відбувається становлення системи захисту інтересів і прав громадян як споживачів, формування відповідних механізмів забезпечення її функціонування і розвитку, приведення чинного законодавства у цій сфері у відповідність до вимог світової спільноти, насамперед, Європейського Союзу. 2. Визначено, що соціальний захист населення передбачає солідарну, державно-регіональну, багатофункціональну систему підтримки добробуту населення на рівні не нижчому від діючих стандартів і нормативів, яка попереджає нагромадження соціальних дефіцитів з метою досягнення суспільної стабільності. Однією з основних захисних функцій соціальної політики держави є реалізація конституційних гарантій соціальних прав своїх громадян, формування відповідної законодавчої бази, підтримування їх безпеки і умов життєдіяльності. Важливу роль при цьому відіграють державна система та державні механізми захисту прав споживачів. 3. Запропоновано розглядати державну систему захисту прав споживачів як всю систему органів влади (державної, регіональної, місцевої, місцевого самоврядування) в їх взаємодії, у функції яких входить в тій, чи іншій мірі питання захисту прав громадян як споживачів, а також механізми реалізації (здійснення та вдосконалення) цих функцій. Введено й визначено поняття «державний механізм вдосконалення системи захисту прав споживачів», під яким розуміється система практичних заходів, засобів, інструментів, важелів, стимулів, що використовують органи державної влади та органи місцевого самоврядування для вдосконалення системи захисту прав громадян як споживачів від їх порушення з боку господарюючих суб’єктів, а також підвищення рівня правової свідомості у громадян в цій сфері. Йдеться, насамперед, про інституційний (вдосконалення структури державної системи, взаємовідносин в ній), правовий (вдосконалення правового статусу та правового регулювання) та організаційно-правовий (вдосконалення організаційних відносин, комунікативної взаємодії) механізми захисту прав споживачів, які фактично є прерогативою держави й розробляються та реалізуються органами державної влади. 4. Встановлено шляхом аналізу світової практики, що в різних країнах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу, задіяні різні державні (інституційні, правові та організаційно-правові) механізми забезпечення та вдосконалення захисту прав споживачів. Захистом прав споживачів займаються як державні, так і недержавні структури. Все залежить від ступеню розвитку демократії, загальної культури суспільних відносин, традиційних систем державного управління та місцевого самоврядування, а також ефективності функціонування державних механізмів щодо захисту прав громадян. В низці країн світу, наприклад, Іспанії, Швеції, захист прав споживачів покладено на органи місцевого самоврядування. В той же час, децентралізована система захисту прав споживачів значною мірою потребує регулювання та координації на центральному рівні державної влади. В державах з розвиненою демократією у сфері захисту прав громадян активно діють громадські (недержавні) організації. 5. Показано, що задіяні в Україні державна система та державні механізми забезпечення захисту прав споживачів потребують суттєвого організаційного і правового вдосконалення, підвищення функціональної та міжсистемної ефективності. Насамперед, йдеться про невідповідність структури та штатної чисельності територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики принципу пропорційності по регіонам у співвідношенні до населення та розміщення суб’єктів господарювання, що реалізують товари, надають послуги та виконують роботи безпосередньо споживачам. Для вирішення цього питання розроблено підхід та відповідний метод розрахунку кадрових потреб органів виконавчої влади з інспекційної діяльності у сфері захисту прав споживачів. В його основу покладено співставлення фактичних можливостей працівників з офіційними статистичними даними щодо об’єкту контролю. Цей підхід і відповідний метод можуть використовувати як органи державної влади, так і виконавчі органи місцевого самоврядування. 6. Розроблено й рекомендовано для практичного впровадження організаційно-правовий механізм поетапного реформування державної системи захисту прав споживачів в Україні, що базується на зміні структури та перерозподілі повноважень основних суб’єктів цієї системи. На першому етапі передбачено створення і налагодження роботи структурних підрозділів з питань захисту прав споживачів виконавчих органів місцевої влади, розширення їх повноважень шляхом законодавчої ініціативи з внесення змін до нормативно–правової бази із захисту прав громадян як споживачів. На другому етапі має відбутися передача всіх повноважень територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів структурним підрозділам щодо захисту прав споживачів органів місцевого самоврядування з умовою узгодження своїх дій з цим органом та інформування про результати роботи. Наступним етапом реформування передбачається посилення ролі громадських організацій в захисті прав споживачів. 7. Запропоновано з метою підвищення ефективності функціонування територіальних організацій, що покликані захищати права споживачів, впровадити на рівні адміністративно-територіальних одиниць механізм утилізації або знешкодження вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, який буде дієвим важелем в забезпеченні виконання вимог чинного законодавства в цій сфері. Обґрунтовано зміни до економічних важелів впливу за порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Розроблено організаційні та методичні підходи до підвищення ефективності інформаційно-просвітницької роботи серед громадян щодо чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів. 8. Розроблено й рекомендовано для практичного впровадження метод оцінювання результативності дії державної системи та державних механізмів захисту прав споживачів за її ступенем, про який свідчить узагальнений індикатор рівня довіри населення до органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування у даній сфері, що відображується в кількості звернень громадян. За його допомогою проведено аналіз впливу різних факторів на результативність захисту прав споживачів виконавчими органами місцевого самоврядування. |
