Анотація до роботи:

Садєков А.А. Механізми еколого-економічного управління підприємством. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – «Економіка, організація і управління підприємствами». Донецький національний університет, Донецьк, 2002 р.

У дисертаційній роботі наведено результати дослідження проблем еколого-економічної діяльності підприємств, механізмів формування і реалізації еколого-економічного управління. Обґрунтовано стратегію господарського розвитку для досягнення цілей сталого розвитку. Сформульовано принципи переходу до еколого-економічного типу господарювання.

Доведено необхідність переходу до нового типу управління підприємством – еколого-економічного. Розроблено класифікацію еколого-економічних стратегій для українських підприємств та запропоновано метод вибору ефективного варіанту. Розкрито зміст оперативних функцій еколого-економічного управління. Доведено можливість впровадження в українських підприємствах систем управління на основі міжнародних стандартів сталого розвитку. Запропоновано метод реінжинірингу системи управління для адаптації до міжнародних стандартів. Розроблено механізм екологічного маркетингу для реалізації еколого-економічного управління. Удосконалено моделі екологічного обліку та аудиту.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й отримано нове вирішення наукової проблеми з трансформації управління підприємствами на принципах сталого розвитку шляхом запровадження механізмів еколого-економічного управління. Результати проведеного дослідження еколого-економічного управління підприємствами дозволяють зробити такі висновки:

1. Обмінні процеси (речовина, енергія, інформація) у системі «економіка – природа» дозволяють виділити як її фундаментальну якісну характеристику «біосферосумісність». До головних методологічних принципів біосферосуміс-ного господарського розвитку віднесені: підвищення замкнутості матеріально-енергетичних циклів виробництва і споживання; екологізація науково-технологічного розвитку і перехід до міждисциплінарної наукової культури; перехід у господарському проектуванні від «простих систем» до «складних систем»; оцінка і прогнозування екологічного ризику як вихідного етапу господарського циклу; синтез моральності й інтелекту.

2. Виявлені особливості еколого-економічної ситуації в Україні диктують необхідність посилення соціально-екологічних пріоритетів та переорієнтування головної цілі господарського розвитку. У цьому зв'язку як стратегічний напрямок підвищення соціо-екологічної сталості в дисертації обґрунтовано структурно-галузеву переорієнтацію національної економіки. Для цього необхідно трансформувати структуру сукупного попиту в напрямку формування державного замовлення на соціо-еколого-економічну діяльність.

3. У досягненні сталого розвитку вирішальну роль має підприємництво. Тому екологічний фактор стає сферою підвищення потенціалу конкурентоздатності підприємств як шляхом удосконалювання продукції, яка випускається, так і виникненням якісно нових ринків екологічних товарів і послуг. Екологічні вимоги стають невід'ємною частиною корпоративної стратегії передових компаній.

4. Реалізація еколого-орієнтованої стратегії розвитку підприємництва вимагає внесення серйозних змін у корпоративні відносини і використання нових методів у здійсненні підприємницької діяльності. Одним із провідних напрямків цих перетворень є перехід від традиційного «техногенного» напрямку управління підприємством до управління, що попереджує шкідливий вплив на довкілля на всіх стадіях створення вартості і всіх рівнях менеджменту. Умовою вирішення цієї проблеми є формування на мікрорівні систем і механізмів управління, орієнтованих не тільки на розширене відтворення в цілому, але і відтворення товару і капіталу на основі реалізації еколого-економічного управління.

5. Формування моделей інтегрованого еколого-економічного управління передбачає гармонійну інтеграцію еколого-економічного управління в структуру загального менеджменту, а також включення процедур і заходів щодо охорони довкілля в усі виробничі функції на всіх стадіях створення вартості. Теоретичний аналіз, а також наявний практичний досвід свідчить, що найбільшою мірою задачі інтегрування структур еколого-економічного управління в систему загального менеджменту відповідає Сент-Гальська модель загального менеджменту.

6. На основі аналізу всіх етапів стратегічного еколого-економічного управління, а також узагальнення зарубіжного досвіду з урахуванням особливостей української практики еколого-економічного управління запропоновано методи організації еколого-економічного управління та здійснено класифікацію типів еколого-економічної стратегії, що включає: ігнорування екологічних аспектів, вимушену стратегію відповідності, пасивну стратегію відповідності, стратегію конкурентної переваги за рахунок екологічних аспектів, стратегію сталого розвитку.

7. Розроблено метод вибору еколого-економічної стратегії на основі економічних критеріїв оцінки. У випадку стратегії ігнорування підприємство не буде враховувати екологічні питання, доки фінансові втрати, пов'язані з ними, не перевищать прибутку. У вимушеній і пасивній стратегії відповідності економічні аспекти представлені екологічними витратами. Як критерії ефективності необхідно використовувати існуючі критерії, пов'язані з різними економічними факторами позитивної і негативної мотивації державного екологічного регулювання. Для стратегії, орієнтованої на досягнення конкурентної переваги, необхідно оцінити екологічну свідомість споживачів, що визначає готовність відмовитися від продукції, що негативно впливає на будь-якому етапі життєвого циклу, і заплатити більш високу ціну за екологічно чистий товар. Запропоновано критерій, що дозволяє провести таку оцінку через зіставлення результатів маркетингових досліджень про попит на екологічно чисту продукцію, а також витрат на виробництво такої продукції. Для стратегії, орієнтованої на досягнення сталого розвитку, необхідно оцінити можливість використання поточної технології зниження впливу на навколишнє середовище в довгостроковому періоді, через зіставлення поточних екологічних витрат і викидів на одиницю продукції.

8. Для ефективного функціонування еколого-економічного управління стратегічний підхід має поєднуватися із системою управління навколишнім середовищем. При цьому для стратегії відповідності досить традиційної системи управління навколишнім середовищем, орієнтованої на виконання вимог держави, а для досягнення конкурентної переваги і сталого розвитку необхідно перебудовувати існуючу систему на базі міжнародних стандартів.

9. З використанням запропонованих методичних підходів до оцінки стратегії виконано оцінку еколого-економічної стратегії ВАТ «ММК», що була визначена як вимушена стратегія відповідності. На основі розробки специфічних моделей економічного розвитку з урахуванням екологічних параметрів розроблені рекомендації щодо реінжинірингу системи управління навколишнім середовищем, що відповідає міжнародним стандартам.

10. Посилення екологічних вимог і підвищення попиту на екологічно чисті товари надають екологічному маркетингу як елементу інтегрованого еколого-економічного управління все більшого значення. У дисертації обґрунтовано, що в процесі переходу від традиційного маркетингу до екологічного провідну роль відіграють зміни в інформаційних системах і комунікаціях. Запропоновано набір маркетингових інструментів для реалізації еколого-економічної стратегії, який містить інструменти щодо продукту, збуту, комунікації та укладання договорів.

11. Особливе місце в еколого-економічному управлінні займає екологічний аудит системи управління. У дисертації визначені поняття, сутність, функції, задачі, розроблено основні методичні аспекти проведення і використання результатів екологічного аудиту. Результати дослідження дозволили представити узагальнену модель екологічного аудиту, яка реалізована розробкою примірного положення про екологічний аудит підприємств.

12. Запропоновано метод обліку й аналізу екологічних витрат у рамках сформованої спеціальної підсистеми екологічного бухгалтерського обліку, що має включати: облік екологічних витрат, облік екологічних фінансових зобов'язань, звітність за екологічними показниками й аудит інформації про екологічну діяльність.

13. Використання методу кластерного аналізу та головних компонент дозволило виділити основні еколого-економічні параметри, які потребують оперативного моніторингу, формувати універсальні стратегії управління в однорідних виробничо-комерційних системах.

Публікації автора:

Монографії:

1. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием. – Донецк: ДонГУЭТ, 2002. – 311 с. (15,9 друк.арк.).

2. Садеков А.А. Предпринимательство и устойчивое развитие. – Донецк: ДонГУЭТ, 2001. – 244 с. ( 10,2 друк.арк.).

Статті в наукових фахових виданнях:

3. Садеков А.А. Стратегии маркетинга в контексте устойчивого развития // Вісник Східноукраїнського державного університету. –2000. - №4 (26). – Ч. ІІ. – С.224-233 (0,76 друк.арк.).

4. Садеков А.А. Екологічний аудит у стратегії підприємництва сталого розвитку // Торгівля і ринок України: Зб. наук. пр. – 2000. – Вип. 10. – Т. 2. – С.3-7
   (0,36 друк.арк.).

5. Садеков А.А. Организационный менеджмент предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – 2000. – Вип. 41. – С. 38-46
   (0,5 друк.арк.).

6. Садеков А.А. Экоинновационное устойчивое развитие экономики: концептуальный подход // Наукові праці Донецького державного технічно-го університету. Серія: економічна. – 2000. – Вип. 22. – С. 6-11
   (0,5 друк.арк.).

7. Садеков А.А. Экологическое качество в рыночных стратегиях предприятия // Економіка, менеджмент, підприємництво: Зб. наук. пр. – 2001. – № 4. – С. 6-10 (0,36 друк.арк.).

8. Садеков А.А. Экологические факторы в создании рыночных стратегий предприятия // Культура народов Причерноморья. – 2000. – № 13. – С. 37-41 (0,5 друк.арк.).

9. Садеков А.А. Методы стратегического планирования, ориентирующие предприятие на охрану окружающей среды // Регіональні перспективи. –2000. – № 6. – С. 94-96 (0,4 друк.арк.).

10. Садеков А.А. Формирование целей в рыночных стратегиях в контексте концепции устойчивого развития // Культура народов Причерноморья. – 2000. – № 14. – С. 26-29 (0,42 друк.арк.).

11. Садеков А.А. Конкурентные стратегии на основе экологического качества // Вісник ДІТБ. Серія: підприємництво, менеджмент і маркетинг. – 2000. – № 5. – С. 203-208 (0,4 друк.арк.).

12. Садеков А.А. Екологізація підприємництва як фактор сталого розвитку // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. пр. – 2001. – С. 325-327 (0,2 друк.арк.).

13. Садеков А.А. Экологический фактор в стратегии устойчивого развития бизнеса региона // Вісник ХДЕУ. – 2001. – № 2(18). – С. 30-32
    (0,27 друк.арк.).

14. Садеков А.А. Концепція екологічного менеджменту // Економіка і управління. – 2001. – № 4. – С. 63-68 (0,28 друк.арк.).

15. Садеков А.А. Переваги і ризики екологічно орієнтованого управління підприємством // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. – 2001. – Вип. 8. – Ч.I. – С. 97-99 (0,3 друк.арк.).

16. Садеков А.А. Стратегія та інструменти реалізації екологічної політики бізнесу // Вісник КНТЕУ. – 2002. – № 1. – С. 87-92 (0,5 друк.арк.).

17. Садеков А.А. Особенности формирования экологически приемлемого управления предприятием // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5-6. – С. 41-43 (0,47 друк.арк.).

18. Садеков А.А. Організація екологічно орієнтованого менеджменту в системі корпоративного управління // Вісник ДонДУЕТ. Серія: економічні науки. – 2001. – № 2(10). – С.64.-69 (0,35 друк.арк.).

19. Садеков А.А. Учет экологического фактора в предпринимательских стратегиях // Экономические инновации: Сб. науч. тр. – 2001. – Вып.10. – С. 203-206 (0,2 друк.арк.).

20. Садеков А.А. Финансовое регулирование экологически устойчивого развития // Вестник СевНТУ. Серия: экономика и финансы: Сб. науч. тр. – 2001. – Вып.41. – С.34-40 (0,3 друк.арк.).

21. Садеков А.А. Інтеграція менеджменту та екології: концептуальний підхід // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2002. – № 1. – С. 91-97 (0,45 друк.арк.).

22. Садеков А.А. Системний підхід в екологічному менеджменті, шлях до сталого розвитку // Торгівля і ринок України: Зб. наук. пр. – 1999. – Вип.9. – Т. 1. – С. 220-224 (0,28 друк.арк.).

23. Садеков А.А. Етичні основи підприємницьких стратегій сталого розвитку // Вісник ДонДУЕТ. Серія: економічні науки. - 1999. - № 3. - С. 76-81
    (0,51 друк.арк.).

24. Садеков А.А. Оценка жизненного цикла товара как инструмент экологического управления // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001. – Т. 2. – С. 520-526 (0,27 друк.арк.).

Опубліковано в інших виданнях:

25. Садеков А.А. Культура потребления и принципы устойчивого развития // Прометей: Региональный сборник научных трудов по экономике. – Вып.1. – Донецк: ООО Китис, 1999. – С.252-258 (0,36 друк.арк.).

26. Садеков А.А. Глобализация экологической проблемы в контексте мировой экономики // Актуальні проблеми економіко-гуманітарного розвитку України на межі тисячоліть: Зб. наук.пр. – Краматорськ: КЕГІ. – 2001. – С. 97-103 (0,3 друк.арк.).

27. Садеков А.А. Система социально-ответственных отношений как способ разрешения проблем устойчивого развития // Сучасні проблеми сталого соціального розвитку регіону: пріортитети та шляхи вирішення: Зб. наук. пр. – Вип. I. – Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2001. – С.118-125 (0,47 друк.арк.).

Опубліковано за матеріалами конференцій:

28. Садеков А.А. Стратегія бізнесу в контексті сталого розвитку // Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів «Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку». – Ч.2. – Л.: ІРД НАН України. – 2000. – С. 439-442 (0,21 друк.арк.).

29. Садеков А.А., Сорока И.В. Экономическое образование в контексте устой-чивого развития // Материалы Международного конгресса «Наука и образование на пороге III тысячелетия». – Минск: НАН Беларуси. – 2000. – С.87-88 (0,1 друк.арк.). Особистий внесок здобувача: обґрунтування концептуальних основ екологізації професійно-орієнтованих економічних дисциплін.

30. Садеков А.А. Сталий розвиток та оцінка результатів господарської діяльності // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Учення Сергія Подолинського і цивілізаційна еколого-економічна перспектива». – К.: КНЕУ. – 2001. – С. 119-120 (0,06 друк.арк.).

31. Садеков А.А. Модель интегрированного экоменеджмента // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть». – К.: Політехніка. – 2001. – С. 214-215 (0,06 друк.арк.).

32. Садеков А.А. Экомаркетинг в системе интегрированного экоменеджмента // Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Маркетингові дослідження в Україні». – Луганськ: СНУ. – 2001. – С. 142-143 (0,1 друк.арк.).

33. Садеков А.А. Маркетинг и экология: новая парадигма // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства». – Х.: ХІБМ. – 2001. – С.19-22 (0,2 друк.арк.).

34. Садеков А.А. Экологическая стратегия предпринимательства // Матеріали науково-практичної конференції «Донбас-2020: охорона довкілля та екологічна безпека». – Том 1. – Донецьк. – 2001. – С.85-88 (0,3 друк.арк.).

35. Садеков А.А. Экологический менеджмент и производство: задачи интеграции // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Теорія та практика управління у трансформаційний період». - Том 1. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2001. - С. 234-238 (0,1 друк.арк.)