Анотація до роботи:

Копелець О.О. Механізми державного регулювання розвитку сільського господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2006.

У дисертації обґрунтовується об’єктивна необхідність державної підтримки сільського господарства в умовах ринку, визначаються шляхи удосконалення механізму державного регулювання розвитку агропромислового комплексу України та закономірності державного регулювання розвитку галузі на етапи ринкових перетворень. На основі аналізу макроекономічних та внутрішньогалузевих чинників оцінюється ефективність фінансової підтримки сільського господарства.

Окремі розділи роботи присвячені питанням удосконалення системи розподілу державних дотацій та компенсацій, механізмів державної підтримки сільськогосподарських підприємств шляхом запровадження пільгового кредитування та лізингу. Обґрунтовуються напрями державної інноваційного підприємництва у сільському господарстві.

Виконане дисертаційне дослідження дає підстави для наступних висновків і рекомендацій:

1. Необхідність державної підтримки розвитку сільського господарства в Україні зумовлена специфікою виробництва, цілеспрямованим захистом інтересів сільгосптоваровиробника і споживача від зовнішнього впливу, значною капіталомісткістю і низьким конкурентним потенціалом, характером субсидування соціальної інфраструктури у сільській місцевості. Формами такої підтримки можуть бути протекціоністська, ринкова, програмна.

2. У дисертації виділено організацію механізму регулювання як змістовний елемент господарського механізму. Під організацією механізму регулювання розуміється сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів регулювання, адміністративних (правових) норм, за допомогою яких здійснюється опосередкований управлінський вплив на елементи господарської системи (учасників процесу відтворення) для підтримки режиму діяльності, реалізації програми і досягнення визначених цілей.

Структура організації механізму регулювання представлена такими елементами, як правова та функціональна система, організаційна структура управління, інформаційна система, технологія регулювання, організаційне нормування і регулювання, система роботи з кадрами.

3. Перспективним напрямом удосконалення механізмів державного регулювання розвитку сільського господарства є запровадження фінансових (квотування, надання субсидій і дотацій) та інноваційних (науково-дослідні і проектні розробки) заходів та їх органічне поєднання з діяльністю органів державного управління щодо підвищення прибутковості підприємств і зміцнення соціальної сфери на селі.

4. Класифікація чинників впливу на розвиток сільського господарства з їх віднесенням до групи (взаємодія підприємств і держави; платоспроможність населення; збалансованість міжгалузевих відносин; вирішення соціальних питань у сільській місцевості; інвестиційна привабливість; вихід на міжнародний аграрний ринок) та до внутрішньогалузевих (усунення деформації у співвідношенні підгалузей); розвиток внутрішньогалузевих відносин; використання ресурсного потенціалу тощо) розширює можливості урізноманітнення ефективних методів управління розвитком галузі.

5. Визначена у роботі тенденція витрат в останні роки бюджетних коштів переважно на створення інженерних комунікацій і ігнорування питань зміцнення матеріальної бази освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення свідчить про необхідність запровадження практики сільськогосподарських об’єктів за відповідними національними і державними програмами на засадах чинних законодавчих нормативних актів.

6. З точки зору управлінського менеджменту фінансова підтримка товаровиробників державою повинна бути зорієнтована на стимулювання виробництва і надаватися, в першу чергу, тим, хто забезпечує ефективне використання наявних ресурсів. При цьому дотації та компенсації доцільно визначати з розрахунку на одиницю виробленої продукції. Підтримка сільськогосподарського виробництва й облаштування ринкової соціальної інфраструктури села має на меті граничне обмеження тіньового обороту, забезпечення розвитку аграрного ринку й сільських територій, фінансування інновацій, аграрної науки і освіти, підвищення ефективності секторів, що забезпечують виробництво ресурсами.

7. Запровадження в діяльність органів державного управління запропонованої моделі регулювання розвитку сектора на засадах оптимального розподілу дотацій і компенсацій відкриває нові шляхи підвищення ефективності використання засобів державної підтримки, переходу від їх зрівняльного розподілу до адресного, надання переваги товаровиробникам, які забезпечують стійку роботу і покращують фінансовий стан підприємств.

8. Зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства пов’язується з розширенням доступу суб’єктів господарювання до кредитних ресурсів, що вимагає удосконалення кредитної політики держави у т.ч. запровадження пільгового кредитування, збільшення довгострокових кредитів, зниження процентних ставок, кредитування через механізм заставних операцій; іпотечного кредиту в комерційних банках; формування мережі селянських кооперативних кредитних установ, машино-технологічних станцій з функціями операційного лізингу і виконання сільськогосподарських робіт на замовлення.

9. Розвиток інноваційного підприємництва в агропромисловому комплексі здійснюється через систему інноваційних механізмів: пошуку інноваційних рішень, організації, розробки і впровадження, фінансування і стимулювання, технологічного трансферту, інтелектуальної власності.

Публікації автора:

1. Копелець О.О. Державне регулювання інноваційної діяльності в сільському господарстві // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. – № 3 (26). – С. 54-62.

2. Копелець О.О. Державне регулювання розвитку різних форм господарювання в сільському господарстві // Економіка та держава. – 2005. – № 10. – С. 59-62.

3. Копелець О.О. Застосування державних науково-технічних програм в сільськогосподарському виробництві // Економіка та держава. – 2005. – № 11. – С. 77-80.

4. Копелець О.О. Застосування елементів механізму регулювання розвитку сільського господарства в рамках систем державного і господарського управління // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 2. – С. 188-199.

5. Копелець О.О. Розвиток державної технічної політики в сільському господарстві // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – № 3. – С. 207-214;

6. Копелець О.О. Формування організаційних структур управління на державному та господарському рівнях // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – № 4. – С. 284-289;

7. Копелець О.О. Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2005. – № 1. – С. 57-62;

8. Копелець О.О. Концептуальні підходи до реформування організаційних структур державного управління // Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: [Моногр.] / Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов, А.О. Дєгтяр та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. – С. 8-13.

9. Копелець О.О., Мостовий Г.І. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК на регіональному рівні // Регіональна політика розвитку аграрної сфери: [Моногр.] Г.І. Мостовий, Л.М. Анічин, Г.О. Андрусенко та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. – С. 117-147;

10. Копелець О.О. Застосування методичних підходів регулювання аграрної сфери економіки до визначення принципів трансформації структур управління // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». – Том II. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 39-40;

11. Копелець О.О. Особливості державного управління сільським господарством // Дні науки: Зб. тез доповідей – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2005. – Т. 1 – С. 111-113.

12. Копелець О.О. Соціально-економічні аспекти структурних змін форм господарювання в аграрному виробництві України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та інновації – 2005». – Том 12. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 27-29.

13. Копелець О.О. Фактори, що впливають на конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні». – Том 6. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 15-16.