Результати дослідження є підставою для наступних висновків: 1. Досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку передбачає забезпечення оптимального рівня зайнятості економічно активного населення. Аналіз теоретичних розробок учених свідчить, що існує багато різноманітних понять, які характеризують ринок праці. Зокрема, категорія „економічно активне населення” відображає якісну частину людських ресурсів, а метою її є необхідність визначення сукупного попиту населення на робочі місця. Тоді як категорія „трудові ресурси” – це перш за все кількісний показник, який відображає максимально можливу кількість трудоактивного населення, метою її є задоволення попиту суспільного виробництва на робочу силу. 2. На сучасному етапі розвитку економічних процесів вивчення й аналіз ринку праці з позицій маркетингу створює основу для розробки концепції оптимальної зайнятості населення, зокрема в аграрній сфері, та системного підходу до обґрунтування дієвості й необхідної якості послуг служби зайнятості. Маркетингові дослідження ринку праці дозволять службі зайнятості здійснювати регулюючі дії адекватно змінам кон’юнктури та тенденціям розвитку ринку праці. Основним завданням концепції маркетингу в сучасних умовах є процес інтеграції зусиль служби зайнятості на реалізацію загальної мети її діяльності, що не повинна бути спрямована на вирішення внутрішніх проблем, а має орієнтуватись на надання послуг у межах своєї компетенції, в яких зацікавлені клієнти. Фундаментальною основою концепції маркетингу в службі зайнятості є приведення у відповідність потреб клієнтів з її можливостями і ресурсами. 3. Дослідження стану рівня зайнятості економічно активного сільського населення в Тернопільській області свідчить про його зростання (59,1% у 2005 р. проти 41,0% у 2002 р.). За п’ять років чисельність працівників аграрних підприємств зменшилась на 49794 особи, тоді як зайнятість в особистих селянських господарствах зростає. За статистичними даними у 2005 р. ця сфера є єдиним місцем роботи для 106,7 тис. селян (40,9% зайнятих економічною діяльністю), тоді як у 2004 р. тут було зайнято 72,5 тис. сільських жителів (33,2% зайнятих економічною діяльністю) та у 2003 р. – 15,7 тис. осіб (9,1% зайнятих економічною діяльністю). Визначено основні фактори, що зумовили таку ситуацію, – ліквідація та реорганізація господарств, закінчення строку контракту працівників у сільсь-когосподарських підприємствах, власне бажання. 4. При аналізі маркетингової діяльності служби зайнятості як провідної ланки у сфері реалізації політики працевлаштування виявлено причини небажання безробітних працювати у сільському господарстві, до яких можна віднести низький рівень оплати праці, нерегулярність її виплати, важкі умови праці, непрестижність сільськогосподарських професій, неможливість кар’єрного росту, невпевненість щодо збереження роботи, незабезпеченість житлом. Виявлено резерви підвищення дієвості служби зайнятості, а саме удосконалення форм і методів роботи з безробітними та керівниками сільськогосподарських підприємств, зокрема формування реального банку даних про вільні робочі місця для працівників сільського господарства та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до робочої сили. 5. Запропонована структурно-логічна схема передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах дасть змогу отримувати точні дані про кількість працюючих, працевлаштованих та вивільнених працівників, безробітних та здійснювати відповідні обґрунтовані заходи. Виявлено доцільність систематизації форм статистичної звітності, державних статистичних спостережень сільськогосподарських підприємств з метою надання більш чіткої інформації та скорочення затрат часу на опрацювання документації, підвищення контролю за процесом зайнятості населення. Зокрема, запропоновано подавати в районне управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Звіт з праці (місячна форма) та Звіт з праці (річна форма), а також місячний звіт з оплати праці. 6. Розроблена статистична модель сприятиме вирішенню проблем прийняття обґрунтованих управлінських рішень з удосконалення організації комунікативних маркетингових процесів служби зайнятості з метою оптимізації працевлаштування незайнятих громадян у агроформування, враховуючи зміни регіонального соціально-економічного стану. На основі моделі та даних внутрішніх бюджетів Тернопільської служби зайнятості здійснено прогноз працевлаштування громадян у сільське господарство до 2010 року. 7. Запропоновані заходи з активізації маркетингової діяльності служби зайнятості потрібно здійснювати у двох напрямах: перший передбачає систему дій, які безпосередньо регулюють ринок праці; другий – це система внутрішньо-організаційних стратегій, спрямованих на забезпечення результативного впливу на трудову ринкову кон’юнктуру. 8. Для вирішення проблем інформаційного забезпечення маркетингової діяльності служби зайнятості пропонується відділу статистики, моніторингу та прогнозування обласного центру зайнятості вести аналітичний облік наявних вакансій, кількості незайнятих за галузевими ознаками, що дасть змогу структурувати ринок праці, систематизувати проблеми кожної його складової та розробити систему маркетингових заходів з урахуванням специфіки, наприклад, ринку праці аграрної сфери регіону. 9. На основі визначених тенденцій зайнятості економічно активного населення Тернопільської області з метою збалансування попиту та пропозиції на ринку праці аграрної сфери пропонується збільшити частку фінансування заходів активної політики зайнятості (створення нових робочих місць, одноразова допомога для заняття підприємницькою діяльністю) до 44% від загальних витрат служби зайнятості на реалізацію заходів щодо матеріального забезпечення та соціальних послуг населенню на ринку праці. 10. Запропоновані заходи з стабілізації зайнятості населення, що повинні бути здійснені з боку держави, служби зайнятості, власників і керівництва сільсько-господарських підприємств, сприятимуть збалансуванню попиту й пропозиції на ринку праці, а також посилять зацікавленість сільського населення, особливо молоді, працевлаштуватись на робочі місця в аграрній сфері. |
