Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища


Лицур Ігор Миколайович. Лісові ресурси Карпат у системі еколого-економічної безпеки: дисертація канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Лицур І.М. Лісові ресурси Карпат у системі еколого-економічної безпеки. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 –економіка природокористування і охорона навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробці методологічних, методичних та практичних підходів до визначення рівня еколого-економічної безпеки (на прикладі лісових ресурсів Карпат), як передумови переходу лісового господарства на засади сталого розвитку. В роботі поглиблено теоретико-методологічні основи та удосконалено методичні підходи, щодо визначення рівня еколого-екрномічної безпеки регіону, та модернізовано систему її забезпечення, шляхом реформування організаційно-економічного механізму лісоресурсних відносин. Показано місце лісових ресурсів Карпат в системі еколого-економічної безпеки, як основного фактора її забезпечення. Розроблено та подано граничні та порогові значення для основних таксаційних показників лісових систем.

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове розв'язання наукового завдання стосовно розробки методологічних засад і методичних положень, поглиблення понятійно-термінологічного апарату еколого-економічної безпеки яка базується на оцінці її сучасного стану, аналізу значень критеріїв, індикаторів і показників еколого-економічної безпеки як функції соціально-еколого-економічної системи. Поглиблено сутність лісу як унікальної, саморегулюючої та біологічно стійкої СЕЕС, показано його місце в структурі еколого-економічної безпеки. Основні наукові та практичні результати роботи такі:

  1. Еколого-економічна безпека це такий стан СЕЕС, при якому біотичне, абіотичне або антропогенне навантаження перебуває в межах її місткості, а сама система - в стані стійкості та динамічної рівноваги. Ознаки, за якими визначають співвідносність навантаження та межі місткості СЕЕС, є показниками стану системи. Спрощено еколого-економічну безпеку можна визначити як стан показників СЕЕС, при якому забезпечується надійне існування, відтворення та розвиток соціально-еколого-економічної системи. Такий підхід до розуміння еколого-економічної безпеки як характеристики визначеного стану системи дає можливість розглядати її як похідну функцію СЕЕС.

  2. Зміст безпеки визначається як мета, спосіб та умова існування системи. Нами розглядається поняття “безпека” не як самодостатня категорія (ні безпека заради безпеки, а саме безпека як умова розвитку), а як інструмент (умова) забезпечення існування та розвитку системи. Так, як у товарі основу складає не сам товар, як категорія, основою товару є його споживча вартість. Аналогічно і безпека сама по собі як категорія нічого не значить. Основою безпеки є здатність її забезпечити стійкий розвиток системи.

  3. Стан еколого-економічної безпеки визначається на підставі аналізу значень системи її індикаторів та показників при порівнянні їх з відповідними показниками СЕЕС. Індикатори еколого-економічної безпеки – це система показників, за допомогою яких можна характеризувати її стан, тобто це кількісна інформація, яка показує зміну стану безпеки в часі. Найголовнішою задачею при розробці індикаторів еколого-економічної безпеки є розрахунок і оцінка граничних точок, що розділяють її стани. Вирішальне значення для еколого-економічної безпеки мають не самі показники, а їх граничні обсяги.

  4. СЕЕС складається з трьох підсистем: екологічної, економічної та соціальної, які тісно взаємопов’язані та впливають одна на одну. Стан кожної із підсистем виступає як умова і як наслідок розвитку та функціонування двох інших підсистем. Всі елементи в системі рівнозначні, хоча координуюча роль належить людині. Взаємопов’язаність трьох підсистем у систему знаходить своє відображення у взаємозумовленості змін, які характеризують кінцеві стани підсистем у рамках довготривалого періоду розвитку. СЕЕС є ієрархічною багаторівневою системою. Для неї характерні пропорційно-обернені зв’язки. Дія на будь-який елемент системи означає дію на систему в цілому, а експлуатація будь-якого із елементів системи неминуче змінює стан інших елементів, тобто тут мають місце так звані "петлі зворотнього зв’язку". СЕЕС відноситься до розряду динамічних і є типовим прикладом відкритої системи.

  5. Лісові насадження на сучасному рівні розвитку продуктивних сил виступають важливим і найбільш ефективним засобом підтримання природного стану біосфери, основним чинником стабілізації та покращання умов навколишнього середовища, відіграють важливу роль у нейтралізації шкідливої дії наслідків життєдіяльності людей, і є незамінним фактором культурного і соціального значення. Тобто є основним фактором забезпечення еколого-економічної безпеки, невід’ємною складовою процесу розвитку життя на Землі.

  6. Основною причиною виникнення катастрофічних стихійних природних явищ в Українських Карпатах є взаємодія різних природних чинників, підсилена антропогенно-господарським впливом на лісові системи, який спричиняє зміну лісового середовища, порушує просторову збалансованість між природними і штучними системами та є чинником зниження значень показників забезпечення еколого-економічної безпеки. Оскільки ліси Карпат на даний час представляють собою СЕЕС з функціонально замкнутими зв’язками між підсистемами, то будь-яка негативна дія людини на природне середовище викликає зворотню дію зміненого природного середовища на саму людину. Проміжок часу між дією людини і реакцією на неї природи складає не так багато часу. Цим і пояснюється періодичність стихійних явищ у Карпатах.

  7. Науковий аналіз і оцінка лісових систем Карпат, свідчить, що сукупний стан еколого-економічної безпеки в регіоні є критичним з явно вираженими тенденціями наближення до катастрофічного. Навантаження на лісові екосистеми інтенсивно зростає і зазнає радикальних змін, зменшується видове біорізноманіття, біологічно стійкі складні та мішані деревостани поступово перетворюються екологічно нестійкі - прості та чисті. Порушується кількісна міра зв’язку між підсистемами, система поволі втрачає стійкість та виходить з стану динамічної рівноваги, прикладом чого є проходження катастрофічних стихійних явищ в регіоні.

  1. Порогове значення лісистості для України є 15%. Дана лісистість гарантує мінімальне співвідношення загальних гідро-кліматичних умов. Перехід через цей поріг, тобто зниження лісистості території нижче порогового значення призведе до деградації власної лісосировинної бази та спричинить економічну залежність України від держав-експортерів деревини. В соціальній сфері це стане причиною збільшення тривалості захворювань, підвищення смертності та зменшення тривалості життя, що в кінцевому підсумку вплине на розвиток продуктивних сил. Зосередження у користуванні Державного комітету лісового господарства 14% лісистості території є важливо необхідною умовою забезпечення мінімального співвідношення загальних гідро кліматичних умов, забезпечення еколого-економічної безпеки держави та є необхідною умовою сталого розвитку суспільства.

  2. Будь-які докорінні зміни в економічних відносинах мають починатися з відповідного реформування відносин власності. Власність визначає характер функціонування не лише соціально-економічних, але й організаційно-економічних відносин та детермінує цілі й мотиви розвитку виробництва. Відносини власності визначають характер функціонування економічних відносин. Оскільки складовими економічних відносин є соціально-економічні та техніко-економічні відносини, то матеріальною основою забезпечення еколого-економічної безпеки, насамперед, буде зміна економічних механізмів лісогосподарської діяльності (створення ринку лісопродукції, проведення еколого-економічної оцінки лісових насаджень тощо) та зміни в матеріально-технологічному забезпеченні виробництва (впровадження нових технологій, нові форми організації праці тощо).

  3. Реформування відносин власності, зміна економічних механізмів лісогосподарської діяльності, технологічної бази виробництва, організації управління процесами лісокористуванням, лісоохоронною діяльністю є базовими умовами для розширення площ лісових насаджень, збільшення запасів деревини на вкритих лісовою рослинністю землях, поліпшення якості, збільшення обсягів заготівлі, тобто збалансування показників, які сприяють забезпеченню еколого-економічної безпеки. Тому реформування лісового господарства та переведення його на ринкові засади господарювання створює умови для зростання основних детермінант забезпечення еколого-економічної безпеки в регіоні.

Публікації автора:

Розділи в колективних наукових виданнях:

  1. Лісові ресурси /Я.В.Коваль, В.С. Бондар, О.А.Голуб, Р.Б.Бабич, А.І.Охріменко, І.Я.Антоненко, І.М. Лицур, В.В.Тьорло // Методичні рекомендації по розробці схеми (прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу - К.: РВПС України НАН України, 2001.- С. 60-73 (внесок автора – оцінка стану лісоресурсної бази Карпат та опрацьовані прогнозні заходи, щодо розвитку лісогосподарського виробництва).

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Лыцур И.М. Перспективы российского лесопромышленного комплекса в Украине // Российско-Украинский альманах «Энергетические проблемы русско-украинских отношений». - С-Пб.: Издательство «Амадеус» .-2001.-С.160-164.

  2. Лицур І.М. Еколого-економічна безпека лісових систем // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - С. 202-207.

  3. Лицур І.М. Еколого-економічні проблеми переходу лісового господарства на засади сталого розвитку // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - С. 191-199.

  4. Лицур І.М. Методологічні аспекти еколого-економічної безпеки // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - Ч. 1. - С. 152-158.

Матеріали конференцій:

  1. Лицур І.М. Значення екологічних функцій лісу в системі забезпечення еколого-економічної безпеки // Зб. доповідей наук.-практ. конф. "Донбас - 2020: Охорона довкілля та екологічна безпека": У 2 т. - Донецьк: "Новый мир". - 2001. - Т. 2. - С.48-51.

  2. Лицур І.М. Лісові системи Карпат як основний фактор забезпечення еколого-економічної безпеки регіону // Матер. Міжнар. конф. "Гори і люди (у контексті сталого розвитку)": У 2 т. - Рахів: ЗАТ "Надвірнянська друкарня". - 2002.- Т. 1.-С.407-412.

  3. Лицур І.М. Значення лісових насаджень у забезпеченні екологічної безпеки //Сб. тезисов трудов симпозиума "Межрегиональные проблемы экологической безопасности "МПЭБ 2003" - Сумы: "Довкілля". - 2003. - С. 102.