Кузьмін Микита Михайлович. Лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, ускладнений ренальною дисфункцією : Дис... канд. мед. наук: 14.01.26 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2006. — 143арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 117-143.
Анотація до роботи:
Кузьмін М.М. Лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, ускладнений ренальною дисфункцією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено актуальній задачі фтизіатрії — підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень. На основі вивчення біохімічного стану кріоконденсованого експірату видихаємого повітря, показників функції зовнішнього дихання, екскреторної, кислотовидільної функції нирок, ниркового транспорту іонів натрію та калію, показників ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та оксипроліну плазми крові у хворих на туберкульоз визначені прояви ренальною дисфункції, які не зникають під впливом стандартної хіміотерапії. Режим хіміотерапії з включенням стрептоміцину призводить до заглиблення порушень функціональних показників зовнішнього дихання та нирок. Ефективність хіміотерапії у хворих з ренальною дисфункцією знижена, припинення бактеріовиділення досягли у 80-71 % у середньому за 2,9-3,8 міс, загоєння каверн у 75-53% за 4,9-5,5 міс. Патогенетичне лікування із застосуванням реосорбілакту, „Протефлазиду”, „Апітоніку” дозволило підвищити результати хіміотерапії на 19% за показником загоєнням каверн.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі сучасної фтизіатрії — підвищення ефективності лікування вперше діагностованих хворих на деструктивний туберкульоз легень шляхом своєчасної діагностики та усунення проявів ренальної дисфункції, що дозволило на 24% підвищити ефективність лікування туберкульозу та на 17% покращити переносимість протитуберкульозних препаратів у порівнянні з існуючими методами.
1. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень з вираженим інтоксикаційним синдромом, інтенсивними процесами вільно-радикального окислення ліпідів виявлена дисфункція канальцевого відділу нефрону, яка проявлялася зниженням реабсорбції води, екскреції натрію, проксимальної реабсорбції іонів натрію та підвищенням дистальної реабсорбції іонів натрію, гіпернатріємією та обмеженням секреції кислот та аміаку.
2. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень з вираженим інтоксикаційним синдромом, інтенсивними процесами вільно-радикального окислення ліпідів виявлено порушення функції зовнішнього дихання, що проявляється помірним зниженням ФЖЄЛ, ОФВ1, МОШ50, МОШ75.
3. У хворих на туберкульоз легень з дисфункцією канальцевого віддлу нефрону відбувається активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що проявляється підвищенням рівня реніну, ангіотензину II та ангіотензин-конвертуючого ферменту майже в 2-3 рази у порівнянні з контрольними рівнями у здорових та істотним зростанням концентрації вільного оксипроліну крові.
4. Стандартна хіміотерапія протягом інтенсивної фази призводить до покращення функціональних показників нирок та легень але не усуває виявлені на початку лікування зрушення. Режим хіміотерапії з включенням стрептоміцину призводить до заглиблення порушень функціональних показників зовнішнього дихання; екскреторної функції нирок (зниження швидкості клубочкової фільтрації, концентраційної здатності нирок та реабсорбції води, параметрів кислотовидільної функції нирок), що проявляється пригніченням натрій-залежних процесів амоніо- та ацидогенезу; підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи із прискоренням продукції вільного оксипроліну плазми крові.
5. Патогенетичне лікування із застосуванням реосорбілакту, „Протефлазиду” та „Апітоніку” сприяло зменшенню проявів ренальної дисфункції у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Вплив патогенетичного лікування проявлявся істотним підвищенням концентраційної здатності нирок, швидкості клубочкової фільтрації та реабсорбції води, нормалізації проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, покращенням кислотовидільної функції нирок за рахунок зниження амоніогенезу та зниженням рівнів показників ренин-ангіотензин-альдестеронової системи з нормалізацією рівня оксипроліну.
6. У хворих на вперше діагностований туберкульоз, ускладнений ренальною дисфункцією, терміни припинення бактеріовиділення значно подовжені — (3,6±0,7) міс. За 2 місяці хіміотерапії (стандартний термін інтенсивної фази) бактеріовиділення припинялося у 24,5 %.
7. Ефективність стандартної хіміотерапії на кінець 6 місяця у хворих з ренальною дисфункцією знижена, припинення бактеріовиділення досягли у 80,4 % хворих, загоєння каверн у 60,9 %. У 26,1 % хворих каверни загоїлись після 6 міс хіміотерапії. Патогенетичне лікування із застосуванням реосорбілакту, „Протефлазиду”, „Апітоніку” дозволили підвищити результати хіміотерапії на 7,1% за припиненням бактеріовиділення та на 20,4 % – за загоєнням каверн.
8. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, ускладнений ренальною дисфункцією, спостерігається висока частота побічних реакцій від протитуберкульозних препаратів I ряду (від 18,7 % при застосуванні патогенетичних препаратів до 26,1 % при ізольованій хіміотерапії). Найгіршу переносимість виявив стрептоміцин, який викликав побічні реакції у 38,3 % хворих, у тому числі різко виражені — у 4,3 %. З них найбільш поширеними були серцево-судинні та нефротоксичні.
Публікації автора:
Сливка В.І., Самараш В.С., Кузьмін М.М., Сливка Ю.В. Вплив протефлазиду на функцію зовнішнього дихання, вміст у плазмі крові та кріоконденсованому експіраті тахікінінів та ейкозаноїдів у хворих на дисемінований туберкульоз легень // Клін. та експерим. патол. – 2004. – №1. – С. 71-74. Дисертантом здійснено підбір хворих, їх клініко-лабораторне обстеження, забір матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту статті.
Кузьмін М.М. Динаміка показників ренін-ангіотензин-альдостеронової системи залежно від фази патологічного процесу у вперше діагностованих хворих на деструктивний туберкульоз легень за умов стандартної хіміотерапії // Медична хімія. – 2005. – № 1. – С. 25-29.
Кузьмін М.М. Вплив диференційованого патогенетичного лікування на показники ренін-ангіотензин-альдостеронової системи залежно від фази патологічного процесу у вперше діагностованих хворих на деструктивний туберкульоз легень // Галицький лікарський вісник. – 2005. – №1. – С. 13-16.
Кузьмін М.М. Функціональний стан нирок у хворих з тяжкими формами вперше дагностованого туберкульозу легень // Укр. пульмонол. журн. – 2006. – № 2. – С. 46-50.
Сливка В.І., Кузьмін М.М., Самараш В.С. Застосування препарату “Протефлазид” у комплексному лікуванні хворих на інфільтративний туберкульоз легень // ”Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом.” Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, 3-4 листопада 2005 р. - Чернівці: Колір- Друк, 2005.- С. 90-91
Нирковий транспорт іонів натрію у хворих на деструктивний туберкульоз легень залежно від фази туберкульозного запалення / М.М.Кузьмін, В.І.Сливка, Ю.В.Сливка, А.В.Бойко // ”Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом”. Матеріали науково практичної конференції з міжнародною участю 3,4 листопада 2005р.-Чернівці: Колір-друк,2005.-С.73-74.
