Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів


Пазинич Наталія Вікторівна. Латеральні речовинні потоки правобережної частини Поліського краю : дис... канд. геогр. наук: 11.00.01 / НАН України; Інститут географії. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Пазинич Н.В. Латеральні речовинні потоки Правобережної частини Поліського краю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. Інститут географії НАН України. Київ. 2005.

В дисертаційній роботі узагальнено і розвинуто теоретико-методологічні та методичні основи дослідження функціональних особливостей і функціональної структури ландшафтів через латеральні речовинні потоки як природно-механічні системи. На основі застосування варіаційних принципів механіки для аналізу латеральних потоків розроблено прийом “варіаційної різниці” для визначення впливу геосистеми на формування просторових параметрів потоків. Розглянуто умови формування та розформування потоків, їх генетичну структуру, чинники сприяння та обмеження латеральних речовинних переміщень. Визначено просторову структуру потоків у залежності від ландшафтних умов у межах ділянок великомасштабних та середньомасштабних досліджень із застосуванням матеріалів дистанційного зондування Землі. Розроблено основні напрямки прикладного застосування аналізу латеральних потоків у ландшафтознавчо-екологічних дослідженнях, для виявлення функціональних особливостей природно-технічних систем, у геолого-пошукових роботах.

1. Дослідження функціональної структури ландшафтних комплексів неможливо без аналізу латеральних речовинних потоків (ЛРП) як природно-механічних систем, які формуються і функціонують у залежності та взаємодії з ландшафтами в цілому і мають свої власні умови виникнення, розміщення, спрямованості, формування та розформування.

2. Теоретичні засади дослідження латеральних потоків базуються на енергетичному підході, який полягає у врахуванні особливостей енергетичних перетворень відкритих систем, що характеризуються надходженням та виведенням енергії і маси, наявністю градієнтних величин, які й зумовлюють виникнення потоків. Закономірності формування латеральних потоків визначаються варіаційними принципами механіки, дослідження просторової структури потоків оптимізується застосуванням векторного апарату. Зв’язками механічних систем є обмеження, накладені системою на переміщення. За такого підходу головним обмеженням (зв’язком), накладеним ландшафтами на латеральні потоки, є рельєф. Основа теорії процесів узагалі і латеральних потоків зокрема базується на варіаційних принципах механіки, за якими оптимумові процесу відповідає мінімум дії.

3. Найпридатнішими для виділення і дослідження латеральних потоків є такі методи: потенційно-енергетичний морфологічний аналіз рельєфу для виявлення градієнтів як основної умови формування потоків і виділення еквіпотенційних та градієнтних поверхонь і смуг, окремих потенційних “ям” та “бар’єрів”; морфографічні побудови для складання карт трас потоків як ліній екстремальних (мінімальних) значень земної поверхні; дешифрування матеріалів дистанційного зондування Землі для виділення природних об’єктів, які сформовані в результаті діяльності латеральних потоків і визначають, у свою чергу, локалізацію потоків (особливу увагу варто приділяти виділенню парагенетичних ландшафтних комплексів); прийом “варіаційної різниці”, розроблений у процесі дисертаційного дослідження, який полягає у з’ясуванні ступеню просторової відповідності між ідеальними трасами потоків і реальними та застосовується для визначення впливу геосистеми на структуру потоків.

4. Оскільки за варіаційними принципами механіки усі процеси і переміщення відбуваються за умови мінімуму дії, основою виділення трас ЛРП є морфографічний аналіз і виділення ліній мінімальних екстремумів земної поверхні або кільових ліній. Саме в межах кільових ліній ландшафту латеральні потоки мають мінімум дії. Умови найбільшого сприяння формуванню та структуризації потоків існують у межах ландшафтних комплексів схилів (градієнтних смуг) та в ландшафтних комплексах заплав (еквіпотенційних смуг). Середні умови структуризації ЛРП мають моренні та підвищені зандрові рівнини (градієнтні поверхні), а найменш сприятливі умови для формування ЛРП виявлено на зандрових і давніх алювіальних рівнинах або еквіпотенційних поверхнях. Формування та розформування ЛРП визначаються границями ландшафтних комплексів з різними потенційно енергетичними характеристиками.

5. ЛРП мають полігенезисну природу. За генетичним аналізом латеральних процесів, який проведено відповідно до фізичних принципів, провідними є гідродинамічні та аеродинамічні процеси. Процеси гравітаційно-термодинамічної природи – кріп і соліфлюкція, що належать до повільних процесів, також є складовою сукцесійного ряду латеральних потоків.

На формування структури ЛРП впливають природні чинники; головними з них є ландшафтні та надрові. Провідним ландшафтним чинником, що визначає щільність та інтенсивність ЛРП, є рельєф. Прояви тектонічної структури надр у ландшафтах визначають просторову структуру ЛРП. Фактор часу є стабілізуючою складовою природних чинників. Антропогенний вплив є фактором синергії природних процесів.

6. Практичне застосування дослідження ЛРП особливо ефективним є при:

– ландшафтознавчо-екологічних дослідженнях для виділення ділянок, схильних до самоочищення або формування ареалів вторинного забруднення;

– проектуванні природно-технічних геосистеми, де аналіз ЛРП дає можливість передбачити негативні наслідки перекриття природних речовинних каналів і запобігає просадкам, підтопленню, заболоченню в межах новоутворених природно-технічних систем;

– геолого-пошукових роботах, де використання динамічної та кінематичної моделей впливу літоморфооснови ландшафту на структуру трас ЛРП дає змогу виділити площинні й лінійні геологічні об’єкти та оцінити відносну неотектонічну активність.