Проведене дослідження на тему «Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття» дозволяє зробити наступні висновки, що відповідають основним завданням дисертаційної роботи: Виходячи з аналізу джерелознавчої бази наукового дослідження, можна стверджувати, що у дисертаційній роботі вперше введено до наукового обігу значну кількість першоджерел, не опубліковані досі унікальні матеріали, подано малознані або зовсім невідомі факти із життя та творчості українських митців, а також репродукції їх картин. Особливо значимим є введення в українську наукову мистецтвознавчу базу чималої кількості польських наукових видань та періодики, що були практично невідомими в Україні. Аналіз джерел дослідження дає підстави констатувати, що творчості окремих українських художників, які навчалися у 1920-1930-х рр. у КАМ, польські дослідники присвятили значно більше уваги, ніж українські. Вивчення та систематизація архівних матеріалів, літературних джерел, а також польських та українських періодичних видань досліджуваного періоду переконує, що Краківська академія мистецтв у 20-30-х рр. ХХ ст. була одним з найважливіших художніх центрів, у яких здобували мистецьку освіту українці поза межами батьківщини у цей період. Проведений аналіз мистецької освіти у КАМ, її програм та методики навчання, викладацького складу, а також збережених до наших днів академічних праць митців дозволяє констатувати, що у 1920-1930-х роках українські студенти здобували кваліфіковану академічну освіту, отримували добру підготовку із фахових дисциплін. Завдяки тісному контакту з європейськими художніми традиціями, інспірації французького, а конкретніше, паризького мистецького середовища у стіни академії через філію КАМ у Парижі, українські студенти мали змогу долучатися до вирішення актуальних мистецьких проблем, творити в ногу з часом. Краківська академія мистецтв стала важливим містком для багатьох українських митців у продовженні професійної освіти в інших європейських художніх центрах. Аналіз творчої спадщини та виставкової діяльності студентів-українців КАМ у 20-30-х рр. ХХ ст. дає підстави стверджувати, що у творчості багатьох випускників академії важливу роль відігравали впливи і пошуки сучасного європейського мистецтва, але не менш вагомими залишалися українські культурні традиції. Синтез європейської освіченості та яскравих вражень від фольклору, народного мистецтва відіграли надалі вирішальну роль у становленні їх власних стилів. Без перебільшення можна констатувати той факт, що у Кракові сформувалися покоління художників, які, використавши набутий практичний і теоретичний досвід у період навчання у КАМ, досягнули вершин в образотворчому мистецтві, створили яскраву та своєрідну школу українського мистецтва. На основі архівних та джерельних матеріалів складено список-довідник українських студентів КАМ, що навчалися в академії у 1920-30-ті рр. Характер тогочасних українсько-польських взаємин найкраще вдалося простежити через участь українських митців у польських мистецьких організаціях, що зародилися у КАМ, – «Паризькому комітеті» та «Краківській групі». Зокрема, активна участь С. Борачка у складі групи «Паризький комітет» та Л. Левицького у «Краківській групі», їх участь у численних виставках дають можливість не просто розглядати діяльність групи у контексті українсько-польських мистецьких взаємин, але й стверджувати про тісні творчі та особистісні контакти українських і польських митців, взаємовпливи та взаємозбагачення культур. Творча діяльність митців цього періоду стала важливим етапом в історії мистецтва Польщі та України. Своєрідним каталізатором поглиблення українсько-польських культурних та мистецьких зв’язків було об’єднання українських митців у Кракові «Зарево», що пропагувало українське мистецтво серед краків’ян. Завдяки активній діяльності гурток «Зарево» став не тільки важливим складовим діяльності української громади у Кракові, але й частиною українського мистецького процесу 1930-х рр., культурно-художнього обміну між сусідніми народами. Проведене дисертаційне дослідження дозволило вибудувати узагальнену картину українсько-польських мистецьких зв’язків у даному контексті та прийти до висновку, що українсько-польські мистецькі взаємини на теренах КАМ виразилися у різних формах, зокрема взаємовпливах студентів, викладачів академії; тематиці творів; спільній участі у мистецьких об’єднаннях; дружніх, приязних стосунках митців-поляків та українців. | 