Анотація до роботи:

Берестовенко В.С. Коронарна ангіопластика і стентування у хворих на ішемічну хворобу серця зі зниженою скоротливою здатністю міокарду лівого шлуночка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 04 – серцево-судинна хірургія. – Інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена актуальним питанням ендоваскулярного лікування хворих на ішемічну хворобу серця зі зниженою скоротливою здатністю міокарду лівого шлуночка. На підставі аналізу безпосередніх та віддалених результатів медикаментозного лікування, а також інтракоронарного втручання, доведено, що метод ендоваскулярного втручання має переваги. Ефективність методу доведено на результатах дослідження та лікування у 85 хворих, які на підставі методу лікування були розділені на дві групи – основна і контрольна. У дисертації висвітлюються питання ехокардіографічного обстеження порушень сегментарної рухливості стінок лівого шлуночка, аналізуються результати коронаровентрикулографії, приділяється особлива увага фармакологічному стрес-ехокардіологічному виявленню життєздатного міокарду.

В роботі показано, що у віддаленому періоді виживання реваскуляризованих хворих значно вища – 85,4% – ніж у хворих медикаментозної терапії – 58,6%. Кількість повторних інфарктів міокарду також була значно нижчою – 1 (2,6%) – в основній групі, порівняно з 4 (25%) в контрольній.

1. Основним критерієм при відборі хворих для інтракоронарного втручання має бути наявність життєздатного міокарду.

2. Фармакологічна стрес – ехокардіографія є одним з найінформативніших та легкоповторюваним методом виявлення життєздатного міокарду.

3. У хворих зі значним збільшенням порожнини ЛШ (більше 250 мл) і симптомами серцевої недостатності високих градацій (IV ФК NYHA), у поєднанні зі зниженою скоротливістю міокарду, реваскуляризація не призводить до довгострокового позитивного ефекту. Тому наявність значного збільшення порожнин серця повинно враховуватися як додатковий фактор ризику при відборі хворих для інтракоронарного втручання.

4. Інракоронарне втручання може виступати як етап стабілізації стану хворого перед АКШ у пацієнтів зі зниженою скоротливою здатністю міокарду лівого шлуночка при виникненні у них гострого коронарного синдрому.

5. Відновлення кінетики сегментів міокарду після успішної реваскуляризації спостерігається як на госпітальному етапі (перший тиждень після втручання), так і в різні строки після неї, що співвідноситься з концепцією існування гострого, підгострого та хронічного періодів «гібернованого» міокарду.

6. Інракоронарне втручання може застосовуватись багаторазово, як при повторному ураженні тієї ж коронарної судини, так і при ураженні інших коронарних артерій.

7. Методи інтракоронарного втручання можуть бути застосовані у хворих зі зниженою скоротливою здатністю міокарду лівого шлуночка з низькою периопераційної летальністю – 1,9%.

8. У віддаленому періоді, (в середньому 5.0+2.0 роки) внаслідок проведеної реваскуляризація, процент виживання хворих, значно вищий (85,4%) у порівнянні з медикаментозною групою хворих (58,6%).

Публікації автора:

1. Фуркало С.Н., Паничкин Ю.В., Берестовенко В.С. Экстренное установление стента в переднюю межжелудочковую артерию во время проведення коронарной ангиопластики // Український кардіологічний журнал. – 1997 р. – № 4. – С. 88-89. (Здобувачем проведено клінічне обстеження, втручання і аналіз результатів).

2. Кнышов Г.В., Фуркало С.Н., Паничкин Ю.В., Берестовенко В.С. Эндоваскулярное протезирование венечных артерий // Український кардіологічний журнал. – 1998 р. – 7 - 8, – С. 5-12. (Здобувачем проведені обстеження хворих, обробка архівного матеріалу і отриманих результатів, а також підготовка статті до друку).

3. Берестовенко В.С., Фуркало С.Н., Паничкин Ю.В. Непосредственные результаты коронарной ангиопластики у пациентов ИБС со сниженной сократительной способностью миокарда // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 1999 р. – Вип. 7. – С. 43-46. (Здобувачем проведені обстеження хворих, обробка архівного матеріалу і отриманих результатів, а також підготовка статті до друку).

4. Паничкин Ю.В., Фуркало С.Н., Берестовенко В.С. Применение альтернативных технологий в инвазивном лечении ишемической болезни // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 1999 р. – Вип. 7. – С. 226-229. (Здобувачем проведено аналіз архівного матеріалу, підготовка до друку).

5. Паничкин Ю.В., Фуркало С.Н., Берестовенко В.С., Аксенов Е.В. Коронарная ангиопластика хронических окклюзий у пациентов ИБС // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 1999 р. – Вип. 7. – С. 229-232. (Здобувачем проведено аналіз архівного матеріалу, підготовка до друку).

6. Фуркало С.Н., Паничкин Ю.В., Берестовенко В.С. Стентирование коронарных артерий у пациентов с хронической ишемической болезнью сердца // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 1999 р. – Вип. 7. – С. 295- 297. (Здобувачем проведені обстеження хворих, обробка архівного матеріалу і отриманих результатів, а також підготовка статті до друку).

7. Фуркало С.Н., Урсуленко В.И., Берестовенко В.С., Кнышов Г.В. Основные причини ухудшения состояния больных ИБС, перенесших коронарное шунтирование // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 1999 р. – Вип. 7. – С. 297-300. (Здобувачем проведено аналіз архівного матеріалу, підготовка до друку).

8. Фуркало С.Н., Габрієлян А.В., Береговий А.А., Берестовенко В.С. Сучасні підходи до хірургічного лікування хворих на ІХС з рефрактерною нестабільною стенокардією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2000 р. – Вип. 9. – Кн. 1. – С. 349-353. (Здобувачем проведено аналіз архівного матеріалу, підготовка до друку).

9. Берестовенко В.С. Коронарная ангиопластика и стентирование у пациентов с ИБС со сниженной сократительной способностью миокарда левого желудочка // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2003 р. – Вип. 11. – С. 56-57. (Здобувачем проведені обстеження хворих, обробка архівного матеріалу і отриманих результатів, а також написання і підготовка статті до друку).