1. Виконано комплекс науково-практичних робіт з вивчення фізико-хімічних властивостей вітчизняного мінералу сапоніту та використання його для вдосконалення біотехнології вермикультивування шляхом оптимізації мінерального складу і сорбційних властивостей живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків, а також проведено перевірку впливу використання черв’ячної біомаси, одержаної на субстраті з добавками сапоніту, і самого сапоніту в годівлі курчат-бройлерів на продуктивність та якість одержаної продукції. 2. Встановлено, що сапоніт містить у рухомій формі 4318,1±45,80 мг/кг магнію, 2416,3±15,76 мг/кг заліза; 168,7±2,26 мг/кг марганцю; 6,7±0,27 мг/кг цинку; 9,7±0,17 мг/кг міді; 0,14±0,03 мг/кг кадмію та 1,56±0,079 мг/кг свинцю, що становить 37,7; 28,1; 44,8; 56,1; 61,7, 24,5 і 42,5% від важкорозчинної форми цих елементів. 3. Доведено, що при підвищенні рН середовища з 1,0 до 8,0 та часу експозиції із 40 до 180 хв кількість вилученого магнію, заліза, марганцю, міді і цинку змінюється. Концентрація вилучених металів коливається відповідно в межах 1019,2±35,20–3913,3±56,41; 2,7±0,33–2600,4±106,30; 9,5±0,97–287,1±11,90; 1,2±0,22–28,8±2,45 і 1,2±0,16–20,7±0,72 мкг/г сапоніту. При підвищенні рН середовища до 7,0 концентрація елімінованих елементів зменшується, і, навпаки, із збільшенням часу перебування сапоніту в буферному розчині кількість вилучених металів зростає. 4. У модельних дослідах in vitro в умовах, які за реакцією середовища відповідають рН шлунково-кишкового каналу, встановлено, що при рН 4,6–8,0 сапоніт здатний адсорбувати такі метали-токсиканти, як кадмій і свинець – у кількості 17,6–49,7 і 31,4–67,5% відповідно від їхньої початкової концентрації в буферних розчинах. Доведено також, що вилучені з мінералу залізо, марганець і мідь у середовищі з наявністю олігопептидів вступають з ними в реакцію й утворюють хелатні сполуки. Причому, адсорбція металів і взаємодія їх з лігандами залежать від рН середовища і часу експозиції. 5. Результати модельних досліджень підтвердили можливість використання сапоніту для балансування раціонів за мікромінеральними факторами живлення. Так, включення 2–4% сапоніту до раціону курчат-бройлерів дозволяє забезпечити потребу їх (гарантована добавка) у залізі, міді, цинку і марганці відповідно на 96,0–192,0, 18,9–37,8, 3,4–6,9 і 26,1–52,3%. 6. Додавання сапоніту до живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв’яків у кількості 2; 4; 6; 8; 10 і 12% від його маси сприяє підвищенню в біомасі черв’яків вмісту заліза, магнію і цинку – відповідно на 2,4–75,7; 0,7–38,1 і 1,5–23,6%. Підвищення концентрації міді у вермикультурі спостерігалось у всіх дослідних групах, крім VI, і становило 2,9–34,3%. Крім того, у дослідних групах-ложах наявність сапоніту в субстраті викликає зниження в організмі олігохет таких металів-токсикантів, як кадмій і свинець – відповідно на 1,02–59,5 і 4,5–60,0%. 7. Доведено, що додавання сапоніту до живильного середовища черв’яків у концентрації 4% від маси субстрату забезпечує зростання біомаси і чисельності олігохет – відповідно на 7,9 і 8,3% (р<0,05), сприяє підвищенню активності аспарагінової амінотрансферази в організмі олігохет – на 11,8–36,9% (р<0,05). 8. Додавання 4% сапоніту до субстрату сприяє підвищенню вмісту заліза, магнію і марганцю в біогумусі, одержаному з ІІ дослідної групи-ложа – відповідно на 52,1–78,1, 23,5–18,3 і 98,8–99,6% (р<0,05). Крім того, у ньому спостерігалось зниження вмісту кадмію і свинцю – на 7,09–9,07 і 8,2–19,2%. 9. Добавка 4% черв’ячної біомаси до повнораціонного комбікорму сприяє збільшенню концентрації еритроцитів (р<0,05), підвищенню вмісту білка в сироватці крові та печінці (відповідно на 41,4 і 57,2%; р<0,05), ДНК і РНК у печінці (на 47,7 і 27,3%; р<0,001 і р<0,05), зростанню активності аспартатаміно-трансферази: у сироватці крові – на 17,8 (р<0,05), у печінці – на 76,7% (р<0,05). 10. Включення в раціони курчат-бройлерів 4% біомаси черв’яків забезпечує підвищення продуктивності птиці на 7,2% (р<0,05). 11. Визначення біологічної цінності м’яса курчат-бройлерів показало, що живильне середовище з додаванням м’язової тканини дослідної птиці не спричинило негативного впливу на тест-організм Tetraсhimena piriformis. Біологічна цінність м’яса курчат ІІ дослідної групи була вища, порівняно з контролем, на 6,3–8,7%. 12. Додатковий прибуток від оптимізації мінерально-сорбційного складу живильного середовища в біотехнології вермикультивування внесенням 4% сапоніту до живильного середовища становить 158,0 грн на одне ложе. Прибуток від згодовування комбікорму курчатам-бройлерам із вмістом у ньому 4% черв’ячної біомаси складає 0,76 грн на голову. |
