Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Геолого-мінералогічні науки / Економічна геологія


Гурський Дмитро Сергійович. Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. : Дис... канд. наук: 04.00.19 - 2008.



Анотація до роботи:

ГУРСЬКИЙ Д.С. Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.19 – економічна геологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2008.

Проведено комплексний аналіз МСБ горючих, металічних і неметалічних корисних копалин України. Враховуючи загальносвітові тенденції, а також потреби структурної перебудови економіки країни встановлено можливість створення гармонійно-розвинутої збалансованої МСБ стратегічно-важливих видів корисних копалин. Виділено чотири категорії стратегічно-важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечує приріст внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету, валютні надходження, економічну та оборонну безпеку Держави. Установлено комплекс регіональних і локальних геологічних і структурно-тектонічних факторів контролю ендогенних і екзогенних видів зруденіння на території країни та їх роль у формуванні родовищ різних генетичних типів.

Установлені аспекти захисту геополітичних інтересів України на ринку мінеральної сировини через реалізацію розроблених заходів. Доведена необхідність прийняття Верховною Радою України закону про державну мінерально-сировинну політику щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Показано, що внаслідок реалізації Концепції буде сформована потужна МСБ України.

Основним результатом проведених досліджень є розробка концепції державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Вперше виділено чотири категорії стратегічно важливих для економіки країни видів корисних копалин, використання яких забезпечить приріст внутрішнього валового продукту, наповнення державного бюджету, валютні надходження, економічну та оборонну безпеку Держави. Показано, що подальший розвиток МСБ України треба орієнтувати на нарощення запасів корисних копалин, які добуваються: вуглеводні, залізо, марганець, титан, уран, облицювальне каміння, каолін, вапняк, доломіт, вогнетривкі глини, графіт, бентоніт, калійні солі, самородна сірка та на відкриття нових родовищ міді, золота, рідкісних та рідкісноземельних металів, платиноїдів, флюориту, фосфатної, каменебарвної, ювелірної сировини.

Удосконалено раціональний комплекс регіональних і локальних геологічних і структурно-тектонічних факторів контролю ендогенних і екзогенних видів зруденіння та їх роль у формуванні родовищ різних генетичних типів. Установлені аспекти захисту геополітичних інтересів України на ринку мінеральної сировини через реалізацію розроблених заходів. Доведена необхідність прийняття Верховною Радою України закону про державну мінерально-сировинну політику щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Надані рекомендації по подальшому напрямку геологорозвідувальних робіт, розроблені основні завдання геологорозвідувальної галузі України на найближчі 10–15 років, у тому числі:

- відкриття та розвідка нових родовищ вуглеводневої сировини в традиційних нафтогазоносних провінціях і на шельфі Чорного і Азовського морів;

оцінка економічної доцільності розробки багатих залізних руд Кривбасу до глибин 1500–2000 м, видобутку бідних і окиснених руд, розробка родовищ Приазов'я, Середнього Придніпров'я і Побужжя; вивчення зон лужного метасоматозу залізорудних родовищ, як можливого джерела скандію, ванадію, рідкісних земель;

розширення ресурсів оксидних марганцевих руд Нікопольського басейна;

оцінка родовищ хрому і нікелю Побузького району, проявів міді Волині і Донбасу; вивчення родовищ титанових руд; створення сировинної бази свинцево-цинкових руд, якісне покращення сировинної бази урану;

підготовка до експлуатації золоторудних родовищ УЩ;

розвідка родовищ літію (Полохівське, Станкуватське, Надія), введення в експлуатацію Шевченківського родовища;

оцінка потенційно перспективних геологічних формацій на платиноїди;

освоєння родовищ і оцінка проявів ніобію і танталу (Мазурівське, Новополтавське, Балка Крута, Новостанкуватське, Липняжське та ін.); рідкісноземельних металів (Азовське, Яструбецьке);

вивчення розсипів монациту і монацитоносних кір вивітрювання;

розробка апатит-ільменітових руд Стремигородського і Федорівського, апатитоносних кір вивітрювання Новополтавського родовищ;

освоєння покладів фосфоритів;

створення і розширення МСБ флюориту, графіту, магнезиту, дуніту і форстериту, серпентиніту, силіманіту, дистену, андалузиту;

переоцінка якості каолінів, польовошпатової сировини, бентонітових глин, цеоліту, вермікуліту, вапняків, доломітів, будівельного каміння;

подальше вивчення каменебарвної і ювелірної сировини;

вивчення кімберлітів, пошуки корінних і розсипних родовищ алмазів;

всебічна геолого-економічна оцінка мінерально-сировинної бази України.