Анотація до роботи:

Убері Т.П. Конституційно-правовий статус парламентарів України та Грузії (порівняльний аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено проведенню порівняльного аналізу статусу парламентарів України та Грузії на підставі конституцій та законів двох держав.

Аналізується історія становлення інституту парламентаризму, визначені та проаналізовані складові елементи статусу парламентарів. У роботі зроблена спроба визначення поняття парламенту, конституційно-правового статусу парламентаря, прав і обов’язків, гарантій діяльності та конституційно-правової відповідальності народного депутата. Здійснена класифікація прав і обов’язків та гарантій діяльності членів парламенту.

Внесено пропозиції щодо змін та доповнень до чинного законодавства України та Грузії, яке регулює конституційно-правовий статус парламентарів.

Результати роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, при викладанні курсів „Конституційне право” та „Парламентське право”, а також у законотворчій діяльності щодо вдосконалення чинного законодавства України та Грузії, що регулює статус парламентарів.

У дисертації вперше здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, яка полягає в проведенні порівняльного аналізу та дослідженні конституційно-правового статусу парламентарів України та Грузії, питання його вдосконалення та подальшого розвитку.

Враховуючи, що парламент як виразник законодавчої влади виступає в ролі основоположного органу державної влади, а також те, що парламент є необхідним атрибутом кожної демократичної держави і рівень розвитку парламентаризму відображає рівень розвитку цивілізованості та демократії в суспільстві, автором в основу дисертаційного дослідження покладено визначення органу законодавчої влади, зроблені пропозиції щодо вдосконалення визначення парламенту в законодавстві України та Грузії. Крім того, в роботі визначені типові елементи характеристики інституту парламенту.

Важливим інститутом парламентської демократії є член парламенту, політико-правове становище якого визначається його статусом. У дисертації досліджується конституційно-правовий статус члена парламенту, шляхи його вдосконалення, а також приведення статусу парламентаря двох держав у відповідність до сьогодення та потреб держави і суспільства. Конституційно-правовий статус парламентаря пропонується розглядати в широкому та вузькому значеннях. При цьому безпосередньо в дисертації статус парламентаря аналізується у вузькому значенні, тобто складовими елементами статусу розглядаються права, обов’язки, гарантії діяльності парламентарів та їх відповідальність. Пропонується авторське визначення поняття прав та обов’язків членів парламенту, гарантій діяльності парламентарів, конституційно-правової відповідальності.

Зроблений висновок про те, що з метою вдосконалення способу формування та підвищення рівня парламентів України та Грузії, підвищення ефективності їх діяльності доцільно в законодавстві Грузії закріпити положення щодо цензу проживання в країні не менше п'яти років для кандидатів у члени парламенту; вимогу щодо неможливості бути обраними до парламенту осіб, які мають судимість за скоєння умисного злочину, якщо судимість не погашена чи не знята в установленому законом порядку.

Важливим уявляється вирішення в законодавстві Грузії питання щодо права парламентаря на запит. Пропонується ввести такий інститут, як депутатське звернення з визначенням меж реалізації цього права та встановленням окремих обмежень з метою недопущення зловживання членами парламенту своїми повноваженнями.

Запропоновано в законодавстві України та Грузії ввести положення щодо відповідальності членів парламенту за неналежне виконання їх обов’язку щодо постійного підтримання зв’язку з виборцями. На думку автора, це стимулюватиме народних депутатів добросовісно виконувати свої обов’язки та змінить традицію безвідповідальності народних депутатів, яка склалася на даний час.

При визначенні поняття гарантії депутатської діяльності здійснена спроба надати визначення всіх видів гарантій депутатської діяльності згідно з запропонованою автором класифікацією, які в сукупності визначають зміст самих гарантій діяльності народних депутатів.

У дисертації особлива увага приділена такій гарантії депутатської діяльності, як недоторканність, включаючи імунітет та індемнітет. Внесено пропозиції щодо необхідності вдосконалення законодавства України та Грузії в напрямі обмеження майже абсолютного імунітету членів парламенту. Зокрема, запропоновано в законодавстві України передбачити можливість затримання народного депутата на місці скоєння злочину, але з метою недопущення помилкового затримання або арешту парламентаря за діяння, які є правопорушенням, а не злочином, необхідно визначити умови, за яких можливий арешт або затримання члена парламенту. Водночас зазначається, що в законодавстві Грузії не визначений час, протягом якого про арешт або затримання депутата повідомляється Парламент Грузії.

У результаті проведеного дослідження автором зроблено висновок про необхідність вдосконалення законодавства України та Грузії з метою підвищення ефективності діяльності парламенту і створення сприятливих умов для членів парламенту для забезпечення реалізації та захисту інтересів виборців у законодавчому органі держави.

Публікації автора:

1. Убері Т.П. Поняття статусу парламентарів України та Грузії (рос. мовою) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2001. – Вип. 11. – С. 198—202.

2. Убері Т.П. Порівняльна характеристика інституту недоторканності парламентарів України та Грузії (рос. мовою) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2001. – Вип. 14. – С.298—304.

3. Убері Т.П. Порівняльний аналіз прав і обов’язків парламентарів України та Грузії (рос. мовою) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2002. – Вип. 17. – С. 110—117.

4. Убері Т.П. Доповідь на підсумковій дискусії на міжнародній науково-практичній конференції „Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. Київ, 13—15 листопада 2002 року (доповіді, виступи, рекомендації). – К.: Нора-друк, 2003. – С.487—488.