Основні теоретичні результати дисертаційного дослідження сформульовані автором в наступних висновках: 1. Право громадян України брати участь в управлінні державними справами – це передбачена Конституцією і законами України можливість кожного громадянина, який досяг вісімнадцяти років і є дієздатним, відповідає вимогам, встановленим законодавством для участі у відповідній сфері політичної діяльності, безпосередньо або через обраних представників брати участь у здійсненні безпосереднього народовладдя, державної влади, місцевого самоврядування шляхом участі у виборах і референдумах, рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, участі у здійсненні правосуддя з метою сприяння виконанню функцій суспільства і держави. За своєю суттю воно є його правом на участь у здійсненні народовладдя. 2. В силу того, що основною ознакою політичних прав є участь громадян України у здійсненні народовладдя, в управлінні державними справами, пропонується їх розуміти як можливості кожного громадянина у формах і порядку, передбачених Конституцією і законами України, брати участь у політичному житті і політичній діяльності, здійсненні належної народу влади, вирішенні державних і місцевих справ, впливати на визначення і здійснення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави. 3. Право громадян України брати участь в управлінні державними справами в системі політичних прав є головним, пріоритетним і співвідноситься з іншими політичними правами як пріоритетне політичне право. Основною кваліфікаційною ознакою, що відокремлює його від інших політичних прав, є особиста, безпосередня участь кожного окремого громадянина України у здійсненні безпосереднього народовладдя, вирішенні державних справ у сфері законодавчої, виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування. 4. За своїм змістом дане право є політичним – громадяни України, реалізуючи його, виступають у якості владарюючих суб’єктів – носіїв влади народу, здійснюють належну їм політичну владу, тобто воно є їх правом на участь у здійсненні безпосереднього народовладдя, державної законодавчої, виконавчої і судової влади та місцевого самоврядування. У цьому контексті вважаємо, що термін „управління державними справами” не зовсім відповідає правовій природі ролі громадян у вирішенні державних справ, звужує їх правові можливості у здійсненні влади народовладдя. Виходячи з того, що кожен громадянин є органічною частиною Українського народу, який відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, пропонується внести зміни до ст. 38 Основного Закону, сформулювавши її наступним чином: „Кожен громадянин України безпосередньо і через обраних представників має право брати участь у здійсненні безпосередньої демократії, державної влади, місцевого самоврядування шляхом участі у виборах і референдумах, рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, участі у здійсненні правосуддя з метою сприяння виконанню функцій суспільства і держави”. За структурою дане право є загальним, комплексним правом, яке включає політичні права, що мають самостійне значення: право брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, право рівного доступу до державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, брати участь у здійсненні правосуддя. За формами реалізації – безпосереднім і представницьким. За формою участі – індивідуальним (особистим) і колективним. 5. Процес становлення і розвитку права громадян України брати участь в управлінні державними справами на українських землях відбувався поступово на протязі сторіч в різних формах безпосередньої і представницької демократії відповідно до політичних режимів у загальному процесі українського державотворення, який можна поділити на три основних етапи: перший – від Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.) до відновлення національної держави – Української народної республіки (1917-1918 рр.); другий – радянський – 1917 – 1991 рр.; третій – сучасна незалежна Україна. На перших двох етапах були закладенні передумови для формування демократичного права участі громадян у вирішенні державних справ. Як самостійний конституційно-правовий інститут, узагальнюючий можливості громадян України брати участь у здійсненні влади безпосередньо, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, воно склалося лише на третьому етапі – в умовах сучасної незалежної Української держави. 6. Громадяни України в процесі реалізації в індивідуальних та колективних формах права участі в управлінні державними справами фактично беруть участь у здійсненні різних форм політичної влади, вступають для цього у конституційно-правові правовідносини з суб’єктами політичної системи України (державою, політичними партіями, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування), виступають об’єктивно необхідними суб’єктами цих відносин, які є складовою відносин політичної системи України. Тому громадянин України є безумовним її суб’єктом. 7. Особливості гарантування конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами обумовлені його політичним змістом, комплексною структурою. Воно забезпечуються системою загальних і спеціальних гарантій, передбачених законодавством України, яка складається із правових гарантій, що забезпечують реалізацію права участі громадян України як конституційно-правового інституту і гарантій кожного з конституційних політичних прав, що входять до його складу. Вони складають дві основні групи: нормативно-правові та організаційно-правові. Під гарантіями конституційного права громадян України брати участь в управлінні державними справами слід розуміти сукупність передбачених Конституцією і законами України умов, засобів та способів, що забезпечують безперешкодну реалізацію громадянами України права брати участь у здійсненні усіх видів публічної влади, вирішувати державні справи безпосередньо або через своїх представників в органах державної влади і місцевого самоврядування, його охорону і захист через правові форми діяльності держави, її органів, органів місцевого самоврядування, правозахисних організацій та самих громадян. 8. Чинні виборчі закони, закони про державну службу і про службу в органах місцевого самоврядування, про судоустрій України не містять в собі норм, які б безпосередньо пов’язували їх з правом участі громадян України у здійсненні влади, в управлінні державними і місцевими справами. Законодавче вирішення цього питання стане важливою нормативно-правовою гарантією досліджуваного права. Пропонується прийняти Закон України „Про право громадян України брати участь у здійсненні народовладдя”, в якому визначити форми участі громадян України у здійсненні безпосереднього народовладдя, державної влади і місцевого самоврядування. |
