Анотація до роботи:

Бєлєвцов Ю.П. Комплексний метод профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03. - хірургія, Харківський державний медичний університет, Харків, 2005.

В основу дисертаційної роботи покладений ретроспективний багатофакторний аналіз по виявленню факторів ризику розвитку післяопераційного парезу кишечнику в 567 хворих оперованих на органах черевної порожнини. На підставі отриманих результатів у 185 хворих з високою часткою ймовірності розвитку післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту проведені проспективні дослідження з вивчення стану центральної гемодинаміки, показників репанкретико- і реентерографії, параметрів біоелектричної активності шлунково-кишкового тракту залежно від різних методів оперативних утручань на органах черевної порожнини. Також проведена порівняльна оцінка зміни цих показників залежно від різних методів профілактики післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту. З цією метою була розроблена методика раннього ентерального харчування й диференційованої стимуляції залежно від показників моніторингу біоелектричної активності різних відділів шлунково-кишкового тракту.

Порівняння параметрів центральної гемодинаміки, реопанкреатико- і реоентерографії показало, що незалежно від виду операції, спочатку спостерігається період повнокров'я підшлункової залози, до кінця першої доби розвивається ішемія підшлункової залози й тонкої кишки. Нормалізація показників відбувається в середньому на 4-5 добу. Позитивний ефект застосування раннього ентерального харчування в сукупності із селективною стимуляцією моторно-евакуаторної функції різних відділів шлунково-кишкового тракту проявляється достовірним підвищенням показників панкреатичного й кишкового кровотоку на 2-3 добу після операції. Застосування селективної стимуляції моторики шлунково-кишкового тракту в сполученні з раннім ентеральним харчуванням не чинило негативної дії на серцевий викид.

1. Післяопераційний парез шлунково-кишкового тракту різного ступеня тяжкості зустрічається в 37,6% хворих після операцій на органах черевної порожнини. Найбільш висока його частота після оперативних утручань на шлунку з розширеною лімфодисекцією, пов’язаних із травматизацією підшлункової залози, і найменша - після лапароскопічної холецистектомії.

2. З існуючих методів профілактики й лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту найбільш ефективним є назоінтестинальна інтубація кишечнику. Однак, наявність зонда в носоглотці й кишечнику пов’язана з високим ризиком розвитку специфічних ускладнень.

3. Після операцій на органах черевної порожнини відзначаються фазові зміни панкреатичного кровотоку: короткочасний період повнокрів'я змінюється відносно тривалим періодом ішемії підшлункової залози. Ці розлади панкреатичного кровотоку можуть відігравати важливу роль у патогенезі гострого післяопераційного панкреатиту й розвитку тривалого післяопераційного парезу кишечнику.

4. Моніторинг біоелектричної активності шлунково-кишкового тракту дозволяє прогнозувати й на ранніх стадіях післеопераційного періоду діагностувати парез шлунково-кишкового тракту.

5. Раннє ентеральне харчування через мікроеюностому в сукупності із селективною стимуляцією моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту під контролем його біоелектричної активності дозволяє проводити адекватну профілактику післяопераційного парезу кишечнику.

Публікації автора:

1. Бєлєвцов Ю.П. Шляхи поліпшення функції шлунково-кишкового тракту в ранньому післяопераційному періоді// Харківська хірургічна школа, 2005, № 2.1.- С.181-182.

2. Бєлєвцов Ю. П., Вінник Ю.А. Профілактика й комплексне лікування післяопераційного парезу шлунково-кишкового тракту // Проблеми медичної науки та освіти, 2005, № 1, С. 87-89.

3. Бєлєвцов Ю.П. Комплексне лікування післяопераційного парезу кишечника // Харківська хірургічна школа, 2004, № 3.- С.97-98.

4. Бєлєвцов Ю.П.Порівняльна оцінка різноманітних методів профілактики післяопераційного парезу кишечника // Проблеми медичної науки та освіти, 2004, № 3, С. 78-79.

5. Патент України 1212 А61У 5/05 від 15.04.2002 «Пристрій для первинної обробки біоелектричних потенціалів» / З.С.Мехтіханов, Белявський А.В., Ю.М.Нежведілов, Бєлєвцов Ю.П.