Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Макаренко Леся Леонідівна. Комп'ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Макаренко Л. Л. Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі формування комп’ютерної грамотності майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано стан розробки проблеми в науково-педагогічній і методичній літературі. Визначено критерії сформованості комп’ютерної грамотності вчителя початкової школи.

Розроблена модель формування комп’ютерної грамотності майбутніх учителів спеціальності “початкове навчання”, що окреслює взаємозв’язки компонентів даної системи, умов та принципів підготовки майбутнього вчителя в процесі формування комп’ютерної грамотності.

Ефективність моделі формування комп’ютерної грамотності майбутніх учителів початкової школи та впровадження в навчальний процес спецпрактикуму “Інформаційні технології у професійній підготовці вчителя початкової школи” доведено кількісними та якісними показниками формувального експерименту.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й нове вирішення проблеми формування комп’ютерної грамотності шляхом розробки та впровадження моделі поетапної підготовки вчителя початкової школи.

Аналіз результатів дослідження надав можливість зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив, що комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки вчителя зі спеціальності “Початкове навчання” є складною поліфункціональною системою з численними зв’язками між її компонентами. Сутність поняття “комп’ютерна грамотність вчителя початкової школи” тлумачиться з позицій співвідношення понять “грамотність”, “освіченість”, “професійна компетентність”, “культура”, “ментальність”, а тому йдеться про різні рівні наповнення її змістом та відповідні етапи формування комп’ютерної грамотності: пропедевтичний, базовий, інтегрально-методичний, практично-рефлексивний.

2. Встановлено, що сфера застосування комп’ютера в закладах освіти досить розгалужена і включає використання комп’ютера у навчально-виховному процесі в початковій школі, з одного боку, як об’єкта вивчення (на уроках з інформатики), з другого – як засобу навчання, що забезпечує комп’ютерну підтримку при засвоєнні навчальних предметів та роботі з молодшими школярами в позаурочний час.

3. Констатувальний експеримент виявив низький рівень мотивації вчителів щодо використання комп’ютерів, невдоволеність відсутністю достатнього рівня теоретичної, технологічної та практичної готовності до використання комп’ютера як об’єкта вивчення і як засобу навчання. Високим і достатнім рівнем загальної і професійної комп’ютерної грамотності володіє близько 13% вчителів, 62% респондентів зовсім не вміють користуватися комп’ютером. Серед причин такого стану – відсутність стійкої мотивації, а також потреби використовувати інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності, недостатня увага ВНЗ до даного аспекту підготовки, відсутність вільного доступу до комп’ютерної техніки.

4. Розроблена в дослідженні модель формування загальної базової та професійно-технологічної комп’ютерної грамотності включає цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний, коригуючий та оцінювально-результативний компоненти, які реалізувалися на кожному етапі експерименту: пропедевтичному, базовому, інтегрально-методичному та практично-рефлексивному.

Завдання пропедевтичного етапу – актуалізація у студентів мінімуму необхідних знань, що забезпечують загальнонавчальні вміння використовувати комп’ютер для вирішення навчальних завдань; базовий етап формування має наслідувальний характер оволодіння вміннями, який реалізується шляхом багаторазового відтворення та заучування дій та операцій, що відпрацьовуються; інтегрально-методичного – характеризується проявом високої форми активності та самостійності у процесі практичного застосування набутих знань та попередніх умінь, розширенням сфери пошукової діяльності у процесі оволодіння теоретичною основою вмінь; практично-рефлексивного – формування у студентів поліфункціональних умінь, які забезпечують готовність майбутнього вчителя самостійно, свідомо і раціонально організовувати індивідуальну творчу професійну діяльність за допомогою ІКТ у реальних умовах навчання молодших школярів; забезпечення глибокого розуміння студентами структури та змісту навчальних предметів початкової школи.

5. За допомогою розроблених у дослідженні критеріїв і показників сформованості загальної і професійної комп’ютерної грамотності (освіченості) встановлено, що високим рівнем готовності майбутніх вчителів до застосування ІКТ у професійній діяльності оволоділи 35,23% студентів експериментальних груп проти 7,26% у контрольних, достатнім – 62,5% експериментальних груп проти 58,66% у контрольних, середнім – 2,27% студентів експериментальних груп проти 32,96% у контрольних. В експериментальних групах низького рівня сформованості комп’ютерної грамотності не виявлено порівняно з респондентами контрольних груп (1,12%).

Формування мотиваційного, теоретичного, практичного і рефлексивного компонентів готовності до використанні ІКТ у студентів експериментальних груп зумовлено професійно спрямованим, поетапно організованим процесом навчання студентів використовувати комп’ютерні технології і є достатнім для оволодіння основами комп’ютерної грамотності та забезпечення комп’ютерного супроводу вивчення навчальних дисциплін учнями початкової школи.

Підвищенню рівнів комп’ютерної грамотності студентів експериментальних груп сприяв спецпрактикум “Інформаційні технології у професійній підготовці вчителів початкової школи”, яким забезпечувалася підготовка студентів до педагогічної практики (проведення комп’ютеризованих уроків, конструювання власного програмного забезпечення, використання навчально-ігрового комплексу “Сходинки до інформатики” тощо).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування комп’ютерної грамотності майбутнього вчителя початкової школи як складової його професійної підготовки. Перспективними можуть бути такі напрями наукових та науково-методичних розвідок, як вивчення досвіду формування комп’ютерної грамотності вчителя початкової школи за кордоном в умовах Болонського процесу і з урахуванням напрямів реформування вищої освіти України; окреслення складових інформаційно-комп’ютерної підготовки педагогів початкової ланки освіти з метою доповнення змісту відповідних державних стандартів у зв’язку з уведенням спеціалізації “Інформатика” для спеціальності “початкова освіта” тощо.