У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв’язання проблеми розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів, виявлено психологічний зміст та основні структурні компоненти феномену, визначені базові когнітивні стилі студентів-психологів, розширено та поглиблено розуміння психологічних особливостей і закономірностей їх розвитку в процесі вузівської підготовки, на емпіричному рівні встановлено взаємозв’язок між компонентами інтелектуального потенціалу й характеристиками когнітивних стилів у майбутніх практичних психологів, феномен когнітивного стилю на теоретичному й емпіричному рівнях розглядається у якості чинника розвитку інтелектуального потенціалу студентів-психологів, Обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови ефективності застосування розвивального психотренінгу продуктивних характеристик когнітивних стилів та розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів в процесі вузівської підготовки фахівців. 1. Сучасні наукові підходи вказують, що інтелектуальний потенціал особистості доцільно вивчати у зв’язку з інтелектом. Структурні компоненти та психологічний зміст феномена відображають специфіку й предметну спрямованість конкретної професійної діяльності. 2. У студентському віці продовжує формуватися стильова сфера особистості, що значною мірою обумовлено становленням продуктивності та продуктивних характеристик когнітивних стилів. Поєднання цих особливостей із процесами становлення інтелекту в юнацькому віці створює сприятливі умови для підвищення інтелектуального потенціалу майбутніх практичних психологів в процесі вузівської підготовки. 3. Важливим чинником розвитку інтелектуального потенціалу майбутнього практичного психолога є когнітивний стиль особистості. Психологічні властивості й функції стильового феномена зумовлюють його вплив на оптимізацію діяльності інтелекту фахівця у галузі практичної психології і тим самим стимулює розвиток продуктивності, що є основною характеристикою інтелектуального потенціалу. Комплексна дія на інтелект зумовлена особливими взаємозв’язками базових когнітивних стилів майбутніх практичних психологів, що відносяться до різних модальностей інформації: “рефлексивність – імпульсивність”, “ригідність – гнучкість”, “простота - складність”. 4. Виявлено, що найбільшу міру виразності має феномен “рефлексивність – імпульсивність”, який є інтегратором базових когнітивних стилів. Розвиток продуктивних характеристик стильових феноменів, налагодження взаємозв’язку між ними сприяє встановленню взаємозалежностей з компонентами структури інтелекту й інтелектуального потенціалу. Єдність когнітивних стилів і складових інтелектуального потенціалу найбільш повно проявляється в продуктивності інтелектуальної діяльності. Недостатній взаємозв’язок між базовими когнітивними стилями є наслідком низького рівня сформованості продуктивності стильових феноменів, що негативно впливає на встановлення взаємозв’язків з характеристиками інтелекту майбутніх практичних психологів. 5. Виділені психологічні особливості на рівні структури інтелекту майбутніх практичних психологів: найбільш розвиненою є мнемічна складова; наступні позиції займають конкретно-практична, лінгвістична, абстрактна й візуальні складові, на останніх місця знаходяться математично-теоретична, математично-практична й образно-синтетична складові. Встановлено, що в навчальному процесі вдосконалюється конкретно-практичний компонент, рівень математично-теоретичного частково знижується, а залишаються незмінними характеристики лінгвістичної, оперативної, абстрактної, мнемічної, математично-практичної, візуальної, образно-синтетичної складових інтелекту. У дівчат, майбутніх практичних психологів, у процесі вузівської підготовки розвиваються конкретно-практичний й оперативний компоненти інтелекту, рівень математично-теоретичного знижується, решта складових інтелекту залишається на одному рівні розвитку. На відміну від дівчат, у юнаків, студентів-психологів, компоненти структури інтелекту залишаються незмінними. 6. Серед компонентів інтелектуального потенціалу у майбутніх практичних психологів найбільш розвиненим є вербальний інтелект, (у порядку спадання) професійний (практичний аспект), академічний, професійний (теоретичний аспект), практичний, просторовий, формальний компоненти інтелектуального потенціалу. В процесі вузівської підготовки студенти-психологи частково втрачають можливості формальної складової, натомість вербальна, просторова, професійна (практичний і теоретичний аспекти), практична й теоретична складові не змінюються. У дівчат, майбутніх практичних психологів, зростають показники вербального й професійного (практичний аспект) компонентів, знижується потенціал формального компоненту, а інші залишаються незмінними. Складові інтелектуального потенціалу юнаків відрізняються тим, що втрачається потенціал вербального інтелекту, а всі інші складові залишаються на одному рівні розвитку. 7. Розроблено тренінг інтелектуального потенціалу психологів (ТІПП) спрямований: на отримання й систематизацію знань про основні модальності інформаційного обміну особистості з навколишнім середовищем; на формування й систематизацію уявлень особистості про психологічні особливості когнітивних стилів, базових когнітивних стилів студентів-психологів, та їх ролі в оперуванні професійною інформацією; на оволодіння вміннями розрізняти продуктивні характеристики когнітивних стилів та оперувати ними; на усвідомлення власних продуктивних характеристик базових когнітивних стилів; підвищення інтелектуально-творчої продуктивності майбутніх практичних психологів. 8. Після використання тренінгу інтелектуального потенціалу психологів встановлено взаємозв’язки між рефлексивністю, гнучкістю й інтелектуальною продуктивністю, що вказує на важливість для майбутніх практичних психологів сформованих продуктивних характеристик параметрів рефлексивності й гнучкості та їх роль у розвитку інтелекту; виявлено збільшення міри суб’єктивного сприйняття інформації когнітивних стилів “рефлексивність – гнучкість”, “ригідність – гнучкість”, “простота – складність”, що підкреслює важливість продуктивних характеристик для розвитку стильових феноменів. Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження; застосуванням методів і прийомів адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи з дотриманням вимог надійності та валідності; репрезентативністю вибірки і використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних; застосуванням методів та їх графічною презентацією за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм Microsoft Excel, SPSS 11.5 та практичним впровадженням дисертаційних результатів. Проведене дослідження не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Перспективи подальшої науково-дослідної роботи вбачаємо у вивченні взаємозв’язку між когнітивними стилями і соціальним й емоційним компонентами інтелекту, у з’ясуванні психологічних механізмів впливу на характеристики базових когнітивних стилів, встановленні взаємозв’язку когнітивних стилів, інтелектуального потенціалу й творчості у розвитку професійної самосвідомості фахівців у галузі практичної психології. Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора: Пісоцький О. П. Когнітивний стиль як умова продуктивної діяльності практичних психологів// Науковий Часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - №12 (37). – С. 158 - 165. Пісоцький О. П. Когнітивна диференційованість і особливості пізнавального контролю як чинники розуміння тексту майбутніми практичними психологами// Актуальні проблеми психології. Том IX: Етнічна психологія. Історія психології. Психолінгвістика: Зб. наук. пр. За ред. С. Д. Максименка, М.-Л. А. Чепи. – К.: Міленіум, 2006, Ч.I. – С. 150 - 158. Пісоцький О. П. Інтелектуально-стильовий потенціал сучасного студентства як умова успішної професійної соціалізації// Зб. наукових праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – Т. VIII, вип. 1. – К., 2006. - С. 285 – 291. Пісоцький О. П. Тренінгові технології та особливості їх застосування у підвищенні інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця у галузі практичної психології// Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - № 17 (41). Част. I. – С. 243 - 249. Пісоцький О. П. Інтелект як чинник успішної професіоналізації сучасного студентства// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 41. Серія: психологічні науки: Зб. наук. пр. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – Вип. 41. – Том 2. – С. 71 - 74. Пісоцький О. П. Стильовий потенціал соціального інтелекту як чинник професіоналізації студентів-психологів// Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія /За ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. – Київ – Ніжин: Видавництво НДУ; ДС “Міланік”, 2007. – Том 10, вип. 1. – С. 81 - 83. Пісоцький О. П. Когнітивний стиль як чинник успішної соціалізації майбутніх практичних психологів// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Т. IХ, Ч. 4. – К., 2007. - С. 297 – 302. Пісоцький О. П. Індивідуально-психологічні детермінанти творчого потенціалу майбутніх практичних психологів// Наука і освіта. – 2007. - № 4-5. – С. 128 - 131. Пісоцький О. П. Тренінг базових когнітивних стилів майбутніх практичних психологів як чинник їх професійного вдосконалення// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 37. – Рівне: РДГУ, 2007. – С. 169 - 173. Пісоцький О. П. Інтелектуальний потенціал майбутніх практичних психологів як чинник їх європейської інтеграції // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16 – 18 травня 2007 р.; У 6-ти т. Т. 4 – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – С. 207 - 210. Пісоцький О. П. Тренінгові технології та особливості їх застосування у підвищенні інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця у галузі практичної психології// Тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Методологія та технології практичної психології в системі вищої школи”. – Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова МОН України, Поліграф-Центр, 2007. – С. 139 - 140.
Анотації |
