Анотація до роботи:

Латушкіна Т.М. Клональне мікророзмноження і оздоровлення лаванди in vitro. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. - Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, Сімферополь, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розробці технології клонального мікророзмноження і прийомів оздоровлення посадкового матеріалу лаванди вузьколистної. Досліджені морфогенетичні потенції ізольованих апікальних меристем лаванди в культурі in vitro. Показана залежність регенераційних процесів у лаванди від складу і консистенції живильного середовища, генотипу, розміщення меристем на пагоні донорної рослини, строку введення меристем. Оптимізовані умови культивування на етапах власне мікророзмноження, укорінення мікропагонів, адаптації мікророслин до умов in vivo. Підібрані режими та проведене порівняльне вивчення ефективності прийомів оздоровлення культури апікальних меристем, термотерапії in vitro і хемотерапії для звільнення рослин лаванди від вірусу некротичної плямистості бальзаміну (INSV). Вивчені особливості розмноження оздоровлених рослин методом зеленого живцювання з застосуванням стимуляторів росту. Розроблено технологію клонального мікророзмноження та біотехнологічну схему одержання оздоровленого посадкового матеріалу лаванди.

1. Вивчено особливості морфогенезу в культурі ізольованих апікальних меристем Lavandula angustifolia Mill. сортів Синєва, Степова та перспективних селекційних зразків 337-9 і 310-17. На основі результатів досліджень розроблено технологію клонального мікророзмноження і прийоми оздоровлення рослин лаванди.

2. Встановлено, що оптимальним для індукції морфогенезу in vitro ізольованих меристем лаванди є агаризоване живильне середовище МС, доповнене кінетином (1,0 мг/л) і ГК (1,0 мг/л), на якому частота регенерації досягала 90,0-100,0 % і відбувалося множинне пагоноутворення.

3. Показано ступінь впливу генотипу, строку відбору експланту і розміщення меристем на пагоні донорної рослини на регенераційні процеси у лаванди в умовах in vitro. Морфогенетичні потенції ізольованих меристем детерміновані генотипом, що виявляється у значних відмінностях між досліджуваними сортами і селекційними зразками за кількісними показниками основних біометричних параметрів і, як наслідок, у різних коефіцієнтах розмноження: у сорту Синєва – 1:12,45, у сорту Степова – 1:10,06, у зразку 337-9 - 1:8,55, у зразку 310-17 – 1:7,18. Найкращим строком відбору експлантів є квітень та жовтень. Не виявлено залежності регенераційних процесів від розміщення меристем на пагоні донорної рослини.

4. Визначено, що на етапі власне мікророзмноження для лаванди оптимальним, як і на першому етапі, є живильне середовище МС, доповнене кінетином (1,0 мг/л) і ГК (1,0 мг/л), причому коефіцієнт розмноження залежить від генотипу і кількості пасажів. Коефіцієнт розмноження зберігався на стабільному рівні у сорту Синєва і зразку 337-9 до 8-го пасажу (17,77-12,45 і 17,60-11,85 відповідно), у сорту Степова до 7-го пасажу (16,19-11,81), у зразку 310-17 до 6-го пасажу (16,14-8,37).

5. Підібрано склад регуляторів росту для укорінення мікропагонів лаванди, які включали до живильного середовища МС ІМК (0,5 мг/л) і ІОК (0,5 мг/л), або емістим С в розведенні 10^-6, або етамон в концентрації 0,001 %. На даних середовищах частота ризогенезу становила 85,0-100,0 %. Оптимальним для переводу меристемних рослин в умови in vivo визначено субстрат торф : перліт : грунт : пісок у співвідношенні 2: 1: 1: 1.

6. При розробці біотехнологічних прийомів одержання оздоровленого посадкового матеріалу лаванди виявлено високу регенераційну здатність апікальних меристем розміром 0,2 мм – 87,5 – 100,0 %, що дозволяє застосовувати метод культури меристем для оздоровлення від вірусу INSV, ефективність якого досягає 80,0-100,0 %.

7. Підібрано режим термотерапії in vitro: температура 37±1⁰С, експозиція обробки - 10 діб, фотоперіод - 16 годин, і встановлено, що кращим рослинним матеріалом для проведення термотерапії є укорінені мікророслини другого пасажу. При цьому вихід безвірусних рослин складав 70,0-100,0 % і залежав від генотипу і концентрації вірусу в рослині.

8. Показано, що для проведення хемотерапії рослин лаванди, уражених вірусом INSV, як хімічний агент може служити віразол, сублетальна концентрація якого складала 20,0 мг/л. Ефективність оздоровлення становила 80,0 %.

9. Встановлено високу ризогенну здатність (82,81-98,43 %) зелених живців, заготовлених з меристемних рослин лаванди сортів Синєва і Степова. При цьому показано стимулюючу дію ІМК (25,0 мг/л) на довжину коренів у сортів Синєва і Степова, та ІОК (100,0 мг/л) на довжину і сиру масу коренів у сорту Степова.

10. Показано, що при одержанні оригінальних рослин методом клонального мікророзмноження прибуток від реалізації 1 тис. шт. елітних саджанців і рівень рентабельності їх виробництва складає відповідно: у сорту Синєва - 72,12 грн. і 45,7 %, у сорту Степова - 51,06 грн. і 51,6 %; при оздоровленні маточних рослин методом культури апікальних меристем розміром 0,2 мм – у сорту Синєва – 106,86 грн. і 43,9 %, у сорту Степова – 84,83 грн. і 62,8 % відповідно.

Публікації автора:

1. Латушкіна Т.М., Бугаєнко Л.О., Єгорова Н.О. Клональне мікророзмноження деяких сортів лаванди (Lavandula angustifolia Mill.) методом культури ізольованих меристем in vitro // Научные труды ученых Крымского государственного аграрного университета. - Вып. 72. – Симферополь. – 2002. – С. 77–81.

2. Латушкіна Т.М. Клональне мікророзмноження лаванди in vitro // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Спеціальний випуск 3 (23). Том ІІ. – Миколаїв. – 2003. – С. 151 – 158.

3. Бугаенко Л.А., Латушкина Т.Н. Особенности укоренения лаванды в культуре in vitro // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. - Вып. 80. – Симферополь. – 2003. – С. 39 - 44.

4. Латушкина Т.Н., Бугаенко Л.А. Влияние эмистима С на рост побегов и ризогенез у лаванды в культуре in vitro // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. - Вып. 81. – Симферополь. – 2003. – С. 56-61.

5. Латушкина Т.Н., Бугаенко Л.А. Получение оздоровленного посадочного материала лаванды методом термотерапии in vitro // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. – Вып. 91. – Симферополь. – 2005. – С. 211-216.

6. Латушкіна Т.М., Бугаєнко Л.О. Екобіотехнологія клонального мікророзмноження лаванди // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Спеціальний випуск 4 (37). Т.2. – Миколаїв. – 2006. – С. 187-191.

7. Латушкіна Т.М., Бугаєнко Л.О., Шевченко О.В., Поліщук В.П. Біотехнологічні прийоми оздоровлення посадкового матеріалу лаванди // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія біологія. – 2005. – №44. - С. 21-23.

8. Бугаенко Л.А., Чуниховская В.Н., Латушкина Т.Н. Размножение меристемных растений лаванды методом зеленого черенкования // Вісник Запорізького національного університету. – 2006. - №1. – С. 11-14.

9. Бугаенко Л.А., Латушкина Т.Н. Клональное микроразмножение лаванды в связи с задачами семеноводства // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр./ Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова; / За ред. М.В. Роїка. – К.: Логос, 2006. – С.542-545.

10. Латушкина Т.Н., Бугаенко Л.А. Морфогенез лаванды в культуре изолированных меристем // Тезисы Всеукраинской конференции молодых ученых “Актуальные вопросы современного естествознания 2003”. – Симферополь. – 2003. – С.55.

11. Латушкіна Т.М., Бугаєнко Л.О., Єгорова Н.О. Вплив деяких факторів на ефективність клонального мікророзмноження лаванди // Збірник тез міжнародного наукового симпозіуму “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. – Харків. – 2004. – С. 155–156.

12. Egorova N., Stavtzeva I., Latushkina T., Bugaenko L., Kamenyok L. The micropropagation of some essential oil plant in vitro // Abstr. Int. Conf. of Baltic States “Plant tissue culture: from theory to practice”. – Salaspils (Latvia). – 2004. – P. 74.