Анотація до роботи:

Полшкова С.Г. Клініко-психопатологічна характеристика та удосконалення профілактики й лікування психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах Донбасу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2005.

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичної задачі розробки заходів профілактики та оптимального комплексного лікування психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах Донбасу, на основі виявлення факторів ризику формування та визначення клініко-психопатологічної характеристики цих розладів.

За допомогою клініко-психопатологічного, соціально-демографічного, психодіагностичного, катамнестичного та статистичного методів обстежено 215 постраждалих гірників. Виявлено фактори ризику формування психічних розладів, пов’язаних зі стресом, а саме: соціально-демографічні (молодий чи літній вік, низький рівень освіти, нестабільний сімейний стан); професійні (невеликий стаж роботи із частою її зміною); індивідуально-психологічні (акцентуація характеру емоційного типу та високий рівень тривожності за тривожним типом); психотравмуючі, що передували аварії (конфлікти на роботі, в сімї та розлучення). Урахування виділених факторів дозволяє удосконалити первинну профілактику психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у гірників, які працюють у небезпечних умовах.

Надано клініко-психопатологічну характеристику психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у постраждалих гірників та виявлено, що серед них частіше за інші визначався посттравматичний стресовий розлад (52,2 %), менш – розлади адаптації (39,1 %) та гостра реакція на стрес (8,7 %). В залежності від домінуючих симптомів виділено декілька клінічних варіантів посттравматичного стресового розладу: тривожно-депресивний (75,0 %), астено-депресивний (10,7 %), дисфоричний (8,3 %) та соматоформний (6,0 %).

Запропоновано заходи (психофармакотерапія і психотерапія) щодо комплексного лікування даної патології та доведена їх ефективність, це підтверджено результатами редукції психопатологічної симптоматики за шкалами HADS, MADRS та CAS й даними катамнестичного дослідження.

1. В дисертаційній роботі на підставі вивчення факторів ризику формування та клініко-психопатологічної характеристики психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах, наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі розробки оптимальних заходів профілактики та комплексного лікування даної патології.

2. Формування психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у постраждалих гірників обумовлено впливом низки факторів (соціально-демографічних, професійних, індивідуально-психологічних, психотравмуючих). Серед соціально-демографічних це – молодий чи літній вік, низький рівень освіти, нестабільний сімейний стан. До професійних відноситься невеликий стаж роботи із частою її зміною. Акцентуація характеру емоційного типу, а також високий рівень особистісної тривожності належать до індивідуально-психологічних чинників. Також сприяє виникненню психічних розладів, пов’язаних зі стресом, наявність у постраждалих гірників психотравм в анамнезі. Урахування виділених факторів дозволяє удосконалити первинну профілактику психічних розладів, пов’язаних зі стресом, у гірників, які працюють у небезпечних умовах.

3. Перевагу серед обстежених склали чоловіки із посттравматичним стресовим розладом (F 43.1) – 84 (52,2 %), розлади адаптації (F 43.2) діагностовано у 63 осіб (39,1 %), гостру реакцію на стрес (F 43.0) різного ступеня тяжкості визначили у 14 гірників (8,7 %). Стрижневими в структурі психічних розладів, пов’язаних зі стресом, були тривога та депресія, які доповнювалися специфічними симптомами, притаманними певній клінічній формі.

4. У хворих із посттравматичним стресовим розладом в клінічній картині захворювання найчастіше відзначали: знижений настрій (96,4 %), тривогу (94,1 %), травматичні спогади (86,9 %), поведінку уникання (79,8 %), порушення сну (73,8 %), змінені тілесні реакції (51,2 %). Менш часто виявляли підвищену напруженість (35,7 %) і очікування загрози зі схильністю до генералізації (22,6 %). У деяких пацієнтів відмічали дисфоричні (8,3 %) та соматоформні прояви (5,9 %). В залежності від домінуючих симптомів у постраждалих гірників було виділено наступні варіанти посттравматичного стресового розладу: тривожно-депресивний (75,0 %), астено-депресивний (10,7 %), дисфоричний (8,3 %) та соматоформний (6,0 %).

5. Розлади адаптації у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах, характеризувалися перевагою в клінічній картині симптомів зниженого настрою (93,7 %) та тривоги (90,5 %), які супроводжувалися розладами сну (58,7 %) і внутрішнім напруженням (36,5 %), а також ознаками астенічного симптомокомплексу (76,2 %). Психоемоційний стан хворих нерідко (46,0 %) призводив до швидкого розвитку соціальної дезадаптації (частіше у сфері сімї та роботи).

У пацієнтів із гострою реакцією на стрес на тлі тривожно-депресивної симптоматики виявляли фобічні (42,9 %) та астенічні прояви (85,7 %), спостерігали напади частого серцебиття, пітливості, почуття задухи (57,1 %).

6. За результатами дослідження розроблено та впроваджено комплексне лікування зазначеної патології, яке спрямовано на зворотний розвиток психопатологічної симптоматики, відновлення адаптивних механізмів у гірників, розв’язання психогенного конфлікту. Запропонована комплексна терапія відрізняється більшою ефективністю в порівнянні із суто медикаментозним лікуванням, про що свідчить редукція психопатологічної симптоматики у хворих терапевтичної підгрупи «А» в порівнянні із підгрупою «В». Так, за шкалами HADS, MADRS та CAS в підгрупі «А» зниження середнього балу як тривожної, так і депресивної симптоматики відбувалося швидше (вже на другий тиждень) та мало вищу статистичну достовірність (р < 0,01), тоді як в підгрупі «В» середній бал за цими шкалами знижувався тільки після 1 міс лікування (р < 0,05).

7. Ефективність розроблених заходів підтверджується даними катамнестичного дослідження через 6 місяців. У підгрупі «А» одужання спостерігалось у 40,7 % хворих (у підгрупі «В» – 24 %; р < 0,01), покращання стану – у 50,9 % пацієнтів (32 %; р < 0,05), без істотних змін – 8,5 % (36 %; р < 0,01).

Публікації автора:

1. Полшкова С.Г. Фактори ризику виникнення психічних розладів непсихотичного рівня, повязаних зі стресом, у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах // Таврич. журн. психиатрии. – 2004. – № 4. – С. 43-48.

2. Полшкова С.Г. Комплексний підхід в лікуванні невротичних, повязаних зі стресом, розладів у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах Донбасу // Арх. психіатрії. – 2005. – Т. 11, №1 (40). – С. 42-46.

3. Полшкова С.Г. Психічні розлади непсихотичного рівня, повязані зі стресом (огляд літератури) // Арх. психіатрії. – 2004. – Т.10, №3 (38). – С. 70-75.

4. Табачников С.И., Гриневич Е.Г., Домбровская В.В., Пинчук И.Я., Табачникова В.С., Шубин А.В., Полшкова С.Г. Значение риск-факторов в формировании пограничных психических расстройств у работников угольной промышленности Украины // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 146-148.

5. Домбровська В.В, Гриневич Є.Г., Башинська І.М., Шубін А.В., Лєщенко О.М., Полшкова С.Г., Івченко С.М. Деякі особливості клінічної структури й динаміки психічних розладів у постраждалих внаслідок аварій та катастроф техногенного характеру // Арх. психіатрії. – 2003. – Т. 9, №2 (33) – С. 11-14.

6. Полшкова С.Г. Посттравматические стрессовые и невротические расстройства у шахтеров, пострадавших в результате аварий на шахтах Донбасса // Сучасні проблеми психіатрії. – К., 2003. – С. 34.

7. Гашкова Л.А., Полшкова С.Г. Система организации специализирован-ной психотерапевтической, психопрофилактической и психогигиенической помощи лицам, работающим в экстремальных условиях // Актуальные проблемы клинической, экспериментальной и профилактической медицины. – Донецк, 1999. – С. 114-115.

8. Табачников С.И., Найденко С.И., Черкасов В.Г., Зинченко Е.Н., Осадчая Л.И., Побережная Н.В., Абдряхимова Ц.Б., Шашков О.В., Полшкова С.Г. Роль и место психотерапии и психопрофилактики в обществе и здравоохранении // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1999. – Т. 3, №2. – С. 157.

9. Tabachnikov S.I., Kazakov V.N., Tabachnikov U.S., Tabachnikova V.S., Gashkova L.A., Zinchenko E.N., Polshkova S.G. Psychohygiene, psychoprophylaxis and psychotherapy of persons having non-psychotic mental disorders // Preventive psychiatry / World psychiatric association. Regional congress. – Athens, 1999. – P. 65.

10. Rymar I., Sergeeva G., Grinevich E., Zinchenko E., Shashkov O., Poberegnaya N., Polshkova S. The common principles of application autotraining in combination with bioadapted regulation // XI world congress of psychiatry «Psychiatry on new thresholds». – Hamburg, 1999. – P. 210.