Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Інфекційні хвороби


Рябоконь Юрій Юрійович. Клініко-патогенетичні особливості та оптимізація терапії гепатитів В і С в поєднанні з EBV-інфекцією : Дис... канд. наук: 14.01.13 - 2009.



Анотація до роботи:

Рябоконь Ю.Ю. Клініко-патогенетичні особливості та оптимізація терапії гепатитів В і С в поєднанні з EBV-інфекцією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України”, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі представлені результати дослідження клініко-патогенетичних ланок жовтяничної форми гепатитів В і С, які перебігають на тлі серологічних ознак реактивації EBV-інфекції. На основі комплексного вивчення імунних показників та параметрів окисної модифікації білків сироватки крові в динаміці цих захворювань наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поглибленні уявлення про клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм гепатитів В і С, асоційованих із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, що дало змогу підвищити ефективність комплексного лікування хворих шляхом додаткового призначення в період реконвалесценції імунорегуляторного пептиду імунофану.

У дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у поглибленні уявлення про клініко-патогенетичні особливості жовтяничних форм гепатитів В і С завдяки визначенню імунних змін і окисної модифікації білків крові в динаміці цих захворювань та їх перебігу на тлі серологічних ознак реактивації EBV-інфекції, що дало змогу підвищити ефективність комплексного лікування хворих шляхом додаткового призначення в період реконвалесценції імунофану.

1. Гострий гепатит В у хворих із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції характеризувався тривалішим збереженням синдрому цитолізу та нормалізацією активності сироваткової АлАТ після базисного лікування лише у 21,1 проти 45,2 % (Р<0,01) пацієнтів без серологічних маркерів реактивації EBV-інфекції. У період реконвалесценції рідше реєструвалася сероконверсія HBeAg – anti-HBe (40,0 проти 62,5 %, Р<0,05), частіше зберігалася HBsAg-емія (89,4 проти 64,3%, Р<0,05), менше було пацієнтів з високим рівнем ІФН- (50,0 проти 81,2 %, Р<0,05), вищими (Р<0,05-0,01) залишалися показники індукованої окисної модифікації білків сироватки крові.

2. У хворих на жовтяничну форму ГC в поєднанні із серологічними ознаками реактивації EBV-інфекції, порівняно із хворими без цих серологічних ознак, в реконвалесценцію зберігалася вища (Р<0,05) активність сироваткової АлАТ та більша (Р<0,01) концентрація альдегідфенілгідразонів і кетондінітрофенілгідразонів індукованої окисної модифікації білків сироватки крові.

3. Лікування імунофаном при гепатиті C сприяло нормалізації активності АлАТ (61,5 проти 37,2 %, Р<0,05), збільшенню концентрації ІФН- та відсотку пацієнтів із підвищеним чи нормальним його вмістом у сироватці крові (77,0 проти 50,0 %, Р<0,05), нормалізації вмісту ІЛ-2 і показників спонтанної та індукованої окисної модифікації білків сироватки крові після лікування.

4. У хворих на гострий гепатит B, які додатково отримали лікування імунофаном, в реконвалесценції частіше реєструвалася нормалізація активності сироваткової АлАТ (66,7 проти 37,7 %, Р<0,05), виявлено більший вміст ІЛ-2 і ІФН- (Р<0,05), частіше відбувалася сероконверсія HBeAg – anti HBe (89,3 проти 60,9 %, Р<0,05), рідше виявлявся HBsAg (27,3 проти 63,9 %, Р<0,05), відновлювалися не тільки показники спонтанної, а й індукованої окисної модифікації білків сироватки крові, порівняно з лікованими лише базисними засобами (Р<0,05).

5. За наявності серологічних ознак реактивації EBV-інфекції у хворих на гострий гепатит B призначення імунофану сприяло скороченню тривалості синдрому цитолізу та частішій нормалізації активності сироваткової АлАТ на момент завершення курсу лікування (50,0 проти 21,1 %, Р<0,05), підвищенню вмісту ІФН- та ІЛ-2 в крові, зникненню антигенних маркерів і сероконверсії з появою anti-HBe (75,0 проти 40,0 %, Р<0,05), нормалізації досліджуваних показників окисної модифікації білків сироватки крові.

Публікації автора:

1. Рябоконь Ю. Ю. Вміст інтерлейкіну-2 в сироватці крові хворих на гострі вірусні гепатити та його динаміка на фоні терапії імунофаном / Ю. Ю. Рябоконь // Інфекційні хвороби. – 2005. – № 4. – С. 46 - 48.

2. Андрейчин М. А. Показники окислювальної модифікації білків сироватки крові та їх динаміка на фоні лікування імунофаном у хворих на гострий гепатит В / М. А. Андрейчин, Ю. Ю. Рябоконь // Інфекційні хвороби. – 2006. – № 2. – С. 28 - 31. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та підготовка до друку – 90 %).

3. Андрейчин М. А. Динаміка біохімічних та імунологічних показників у хворих на гострий гепатит В на фоні реактивації EBV-інфекції / М. А. Андрейчин, Ю. Ю. Рябоконь // Інфекційні хвороби. – 2007. – № 3. – С. 35 - 38. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка та написання статті – 80 %).

4. Рябоконь Ю. Ю. Ефективність застосування імунофану у хворих на гострий гепатит B із реактивацією EBV-інфекції / Ю. Ю. Рябоконь // Запорож. мед. журн. – 2008. – № 2 (47), т. 1. – С. 22 - 24.

5. Рябоконь Ю. Ю. Клинико-лабораторные особенности желтушных форм острых гепатитов В и С / Ю. Ю. Рябоконь, Е. В. Рябоконь // Запорож. мед. журн. – 2005. – № 4. – С. 61 - 62. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та підготовка до друку – 90 %).

6. Рябоконь Ю. Ю. Динамика клинико-лабораторных показателей на фоне лечения “Имунофаном” у больных острым гепатитом В / Ю. Ю. Рябоконь, В. В. Бондарева // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. – Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2006. – Вип. XVII. – С. 121 - 122. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних та підготовка до друку – 90 %).

7. Пат. на корисну модель 15778 Україна, МПК А61К38/00. Спосіб лікування гепатиту С / О. В. Рябоконь, Ю. Ю. Рябоконь. – № u 2006 00557 ; заявл. 20.01.06 ; опубл. 17.07.06, Бюл. № 7. (Дисертантом розроблено та впроваджено спосіб – 80 %).

8. Рябоконь Ю. Ю. Показники окислювальної модифікації білків сироватки крові у хворих на жовтяничну форму гепатиту C на тлі реактивації EBV-інфекції / Ю. Ю. Рябоконь // Досягнення і проблеми клінічної інфектології : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 21-22 травня, 2008 р., м. Тернопіль. – Тернопіль, 2008.– С. 81 - 83.

9. Рябоконь Ю. Ю. Ефективність ентеросорбенту “Силікс” у лікуванні хворих на гострі гепатити В і С / Ю. Ю. Рябоконь // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 30 травня – 1 червня 2005 р., м. Тернопіль. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. – С. 83 - 84.

10. Особенности клиники и лабораторной диагностики манифестных форм острого гепатита С / Ю. Ю. Рябоконь, В. Г. Савельев, Е. В. Рябоконь, Н. С. Ушенина // Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 31 березня – 1 квітня 2005 р., м. Харків. – Х., 2005. – С. 187 - 188. (здобувачем проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовка тез до друку – 70 %).

11. Рябоконь Ю. Ю. Вплив терапії імунофаном на вміст інтерлейкіну-2 і показники окисної модифікації білків сироватки крові у хворих на гострий гепатит С / Ю. Ю. Рябоконь // Інфекційні хвороби – загально медичні проблеми : матеріали VII з’їзду інфекціоністів України, 26-29 вересня 2006 р., м. Миргород. – Миргород, 2006. – С. 96 - 97.

12. Рябоконь Ю. Ю. Показатели окислительной модификации белков сыворотки крови у больных острым гепатитом В / Ю. Ю. Рябоконь // Матеріали 46-ї обл. наук.-практ. конф. з напрямів впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення санітарно-епідеміологічної служби, 6 жовтня 2006 р., м. Запоріжжя. – Запоріжжя, 2006. – С. 60 - 61.

13. Рябоконь Ю. Ю. Вміст інтерферону- у сироватці крові хворих на гострий гепатит С на тлі лікування імунофаном / Ю. Ю. Рябоконь // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста : матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 26-27 квітня 2007 р. – Донецьк, 2007. – С. 114 -115.

14. Рябоконь Ю. Ю. Вплив імунофану на показники цитолітичного синдрому та вміст інтерферону- в сироватці крові хворих на жовтяничні форми гепатиту С / Ю. Ю. Рябоконь // Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна та антивірусна терапія на догоспітальному та госпітальному етапах : матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 27-28 березня 2008 р., м. Харків. – Х., 2008. – С. 299 - 301.