Анотація до роботи:

Гартовська І. Р. Клініко-імунологічні особливості дії різних режимів хіміотерапії, рекомбінантних інтерферону та інтерлейкіну-2 у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в стадії акселерації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 – гематологія та трансфузіологія. – ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України", Київ, 2008.

Вивчались клініко-гематологічні та імунологічні особливості у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в хронічній стадії та у стадії акселерації.

Вивчались особливості дії різних режимів хіміотерапії, комбінованої імунохіміотерапії із застосуванням рекомбінантного інтерферону та інтерлейкіну-2 на показники крові, мієлограми та імунного статусу у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію в стадії акселерації.

Проведено порівняльний аналіз і доведено переваги включення цитокінів в комплексну терапію хворих. На основі проведених досліджень доведено, що включення цитокінів в комплексне лікування хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію не тільки не призводить до подальшого поглиблення імунодефіциту в порівнянні з виключно цитостатичним лікуванням, а й покращує показники імунного статусу хворих.

В результаті проведених досліджень доведено, що інтенсифікація режимів хіміотерапії та включення в комплексне лікування інтерферону та інтерлейкіну-2 підвищує ефективність лікування, що проявляється в досягненні часткових та повних гематологічних ремісій і подовженні тривалості ремісій.

1. У дисертації обґрунтовано нове рішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні ефективності лікування ХМЛ в стадії акселерації. На підставі вивчення клінічних, гематологічних й імунологічних особливостей перебігу ХМЛ в стадії акселерації обґрунтовано застосування різних видів ХТ й ІХТ із включенням рекомбінантних ІФН-альфа та ІЛ-2.

2. Фаза акселерації ХМЛ характеризується глибокими порушеннями імунологічної реактивності організму, які проявляються пригніченням фагоцитозу, дисбалансом антитілоутворення за рахунок підвищеної продукції IgМ, підвищенням концентрації ЦІК, значним Т-залежним імунодефіцитом, зниженням кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

3. Вплив ХТ на імунологічну реактивність пацієнтів із ХМЛ в стадії акселерації проявляється в переважному пригніченні параметрів фагоцитарної реакції нейтрофілів і збільшенні Т-клітинної ланки імунітету й супроводжується значним зниженням кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

4. Інтенсифікація режимів ХТ сприяє збільшенню частоти досягнення гематологічних ремісій і подовженню її тривалості. Після застосування схем «6-меркптопурин+метотрексат», «цитозар+доксорубіцин», «цитозар+мітоксантрон» загальна відповідь досягнута в 30%, 63% і 89% хворих із тривалістю ремісії до 4 місяців, 6 – 8 місяців і 6 – 9,5 місяців відповідно.

5. Застосування рІФН-альфа в пацієнтів із ХМЛ стадії акселерації сприяло поліпшенню клініко-гематологічних показників і корекції порушень імунологічної реактивності. Після застосування рІФН загальна відповідь досягнута у більшості хворих із тривалістю ремісії до 12 – 15,8 місяця.

6. Застосування рІЛ-2 у пацієнтів із ХМЛ в стадії акселерації сприяє поліпшенню клініко-гематологічних показників і корекції порушень фагоцитарної ланки імунологічної реактивності та значному підвищенню кількості натуральних кілерних лімфоцитів.

7. Особливістю перебігу постіндукційного періоду при застосуванні ІЛ-2 у хворих на ХМЛ в стадії акселерації є тривалість нейтропенії до 49 днів і наявність двох піків зниження рівня нейтрофілів (нижче 0,7Ч10⁹/л), що реєструється на 21-й й 42-й дні після закінчення терапії. Тривала нейтропенія на фоні застосування ІЛ-2 не супроводжується епізодами фебрильної нейтропенії та інфекційно-запальними ускладненнями.

8. Після завершення ІХТ із включенням ІЛ-2 загальна відповідь досягнута у більшості хворих. Використання в комплексній терапії ІЛ-2 сприяє збільшенню тривалості гематологічної та часткової гематологічної ремісій до 19,8 – 27,8 місяця.

Публікації автора:

1. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Иммунотерапия в лечении хронической миелоидной лейкемии // Гематологія і трансфузіологія. – 2000. – № 1. – С. 10 – 15.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

2. Гартовська І. Р., Гусєва С. А. Лікування хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2004. – № 1 – 2 (19). – С. 3 – 10.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

3. Гусева С. А., Гартовская И. Р. Интерлейкин-2 в комплексной терапии онкогематологических заболеваний // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2004. – № 2. – С. 48 – 54.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної літератури, зроблено висновки та оформлено роботу.

4. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Клинико-гематологические особенности хронического миелолейкоза в стадии акселерации после использования в комплексном лечении альфа-интерферона (биоферона) // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2006. – № 1. – С. 18 – 24.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

5. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Особенности иммунологической реактивности пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации в динамике различных режимов химиотерапии // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2006. – № 2. – С. 13 – 19.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

6. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Клинико-иммунологический эффект альфа-интерферона (Биоферона) при хроническом миелолейкозе в стадии акселерации // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2006. – № 3. – С. 11 – 18.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

7. Гусева С. А., Гартовская И. Р., Стельмах Е. А. Особенности изменения периферичесой крови пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2007. – № 1. – С. 9 – 15.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

8. Гусева С. А., Гартовская И. Р. Особенности иммунологической реактиности пациентов с хронической миелоидной лейкемией в стадии акселерации при проведении иммунохимиотерапии с использованием рекомбинантного интерлейкина-2 // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2007. – № 2. – С. 9 – 15.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

9. Гусева С.А., Гартовская И.Р. Особенности действия низких и високих доз рекомбинантного интерферона у пациентов с хроническим миелолейкозом в стадии акселерации // Вестник гематологии. – 2007. – том III. – № 1. – С.35 – 40.

Дисертант безпосередньо брала участь в обстеженні, лікуванні хворих, зробила статистичний аналіз, висновки та оформила роботу.

10. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Опыт применения -2-интерферона в лечении хронической миелоидной лейкемии // Гематологія та переливання крові. Міжвідомчий збірник. – Київ "Нора-прінт", 2001. – С. 40.

11. Гартовская И. Р., Гусева С. А. Опыт использования интерферона в фазе акселерации хронической миелоидной лейкемии (ХМЛ) // Материалы Российской научно-практической конференции "Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии". – Санкт-Петербург: Российский научно-исследовательский институт гематологии и трансфузиологии. – 2004. – С. 18.

12. Гартовская И. Р., Стельмах Е.А., Гусева С.А. Случай успешного применения рекомбинантного интерлейкина-2 (Ронколейкина) при бластном кризе хронической миелоидной лейкемии // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання практичної гематології" – Київ "Логос" – 2006. – С.22 – 24.