Анотація до роботи:

Дехтяр Ю.М. Клініка та лікування інфекційно – запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія.- Інститут урологи Академії медичних наук України, Київ,2005..

Дисертація присвячена вивченню питань клініки, діагностики і лікування інфекційно – запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді. Вперше встановлені патогенетичні механізми порушення акту сечовипускання в літніх жінок та вивчені особливості інфекційно-запального процесу в сечовому міхурі залежно від тривалості менопаузи. Проведена клінічна оцінка акту сечовипускання і вивчено стан уродинаміки нижніх сечових шляхів в жінок з урогенітальними розладами у постменопаузі. У межах системного підходу в роботі вивчена частота, особливості клінічного перебігу і вплив на якість життя функціональних порушень сечовипускання та інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді. Запропоновано діагностичний алгоритм та обґрунтовано комплексний підхід до діагностики розладів акту сечовипускання в жінок у постменопаузі. Доведена ефективність нового вітчизняного фітоестрогенного препарату ЕКСО у комплексному лікуванні функціональних порушень та інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузі.

1.На рівні системних порушень, пов’язаних з естрогендефіцітом, виникають пошкодження в результаті атрофічних змін в слизовий оболонці нижнего відділу сечового тракту та геніталій, що клінічно проявляються різноманітною дизурічною симптоматикою (36%) та розвитком хронічної сечової інфекції (11,8 %).

2.Патогенез інфекційно-запального процесу нижніх сечових шляхів з первинною гіпоестрогенією характеризується нетиповою динамікою процесу з формуванням стабільно-латентного циститу (49,5%), хронічного латентного циститу з рідкими або частими загостреннями (29,0%) і власне хронічного циститу (21,5%), що обумовлюється ініціальним атрофічним циститом в залежності від тривалості постменопаузи та виразності гіпоестрогенії.

3. Імперативний характер сечовипускання, що обумовлений гіперактивністю та гіперсенсорностю в залежності від виразності атрофічних змін і внутрішньоміхурового тиску, призводить до нестабільності сечового міхура (83%) і нестабільності уретри (38%) та є порушенням інтегративної функції нижніх сечових шляхів в результаті естрогенної недостатності.

4. Клінічний перебіг атрофічного цистоуретриту може виявлятися різними, подеколи парадоксальними, сполученнями симптомів порушення накопичувальної і эвакуаторної функції сечового міхура з проявами полакіурії (88,8%); нічної полакіурії (83,2%); імперативних позивів (39%); нетримання сечі (56%); утрудненого сечовипускання (30%).

5. Зміна гормональних факторів регуляції гомеостазу естрогенів в клімактерії є патологічною детермінантою формування атрофічного цистоуретриту, що найчастіше поєднується з атрофічним вагінітом (69%) і функціональними порушеннями товстого кишківника (52%).

6. Втрата контролю над сечовипусканням спричинене клімактеричним синдромом, гіпоестрогенією та віковими змінами характеризується зниженням якості життя при стресовій інконтиненції на 17 %, при ургентній або комбінованій формах інконтиненції на 49,7 %.

7. Фітоестрогенний препарат ЕКСО в комплексному лікувані проявляє стимулюючий вплив на проліферативні процеси епітелію сечових шляхів, аналогічний його впливові на епітелій слизової оболонки піхви. Також, відбуваються зміни мікрофлори сечі, що характеризуються елімінацією або зниженням їх титру. Одночасно відбувається вплив як на суб’єктивний компонент дизурії (частота сечовипускань та імперативних позивів), так і на динамічний компонент.

8. Патогенетична дія естрогенотерапії в комплексному лікувані функціональних порушень нижніх сечових шляхів в клімактерії полягає в позитивній динаміці інтенсивності дизурічних симптомів, оцінених за шкалою Barlow, а також в покращенні показників ефективності сечовипускання (усуненні залишкової сечі, вираженому збільшенні середнього ефективного об’єму сечового міхура і коефіцієнту ефективності сечовипускання), що вказує на оптимізацію резервуарно-евакуаторної функції сечового міхура і реґулюючий вплив на тонус детрузора і замикального апарату шийки сечового міхура.

Публікації автора:

1. Дехтяр Ю.М. Особливості патогенезу атрофічного цистоуретриту при урогенітальних розладах у постменопаузі. // Досягнення біології та медицини. -
2004.-№ 1(3). -С.92 - 95.

2. Дехтяр Ю.М. Особливості клінічного перебігу хронічного циститу в жінок у пост менопаузі.// Одеський медичний журнал. - 2004. - №2 (82). - С.50-53.

3. Костєв Ф.І., Дехтяр Ю.М. Застосування фітоестрогенного препарату ЕКСО для лікування хронічного цистоуретриту. // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 1 (75). - С.55 - 57.

4.Дехтяр Ю.М., Костєв Ф.І., Маломуж О.І., Паталащук А.П. Форми порушення сечовипускання у жінок при урогенітальних розладах у постменопаузі. // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 3 (83). - С.50 – 53.

5. Костев Ф.И, Дехтярь Ю.Н. Качество жизни больных с хроническим цистоуретритом при урогенитальных расстройств (УРГ) в постменопаузе. // Врачебная практика. - 2004. - № 2. - С.68 – 72.

6. Дехтярь Ю.Н. Состояние уродинамики нижних мочевых путей у женщин в постменопаузе. // Тези доповідей конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». Одеса, листопад, 2002 р. – С - 13.

7. Костев Ф.И, Левицкий А.П., Ухаль М.И., Борисов А.В., Дехтярь Ю.Н. Реабилитация урогенитальных расстройств в климактерии фитоэстрогенным препаратом ЭКСО. // International Journal on Immunorehabilitation. – 2001 Volum 3 Number 1. – P.174.

8. Костев Ф.И., Левицкий А.П., Дехтярь Ю.Н., Макаренко О.А. Фитоэстрогенный препарат (ЭКСО) в лечении мочевой инфекции в климактерии. // Матеріали 3 Республіканської науково – практичної конференції «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». Харків, 16 – 17 листопада 2000р. - С.- 52.

9. Дехтярь Ю.Н., Костев Ф.И. Роль эстрогенного дефицита в постменопаузальном периоде в развитии воспалительных заболеваний мочевого пузыря.// Conferinta 3 de Urologie, Conferinta 2 de Nefrologie, Dializa si Transplant Renal din Republica Moldova. Chisinau, 30 – 31 octombrie 2002, P.- 42.

10. Дехтярь Ю.Н., Костев Ф.И. Применение препарата ЭКСО (фитоэстроген) для лечения хронического цистоуретрита при урогенитальных расстройствах в постменопаузе.// Conferinta 3 de Urologie, Conferinta 2 de Nefrologie, Dializa si Transplant Renal din Republica Moldova. Chisinau, 30 – 31 octombrie 2002, P.- 45.

11. Костев Ф.И., Дехтярь Ю.Н. Роль определения индекса уретрального сопротивления в выборе метода коррекции акта мочеиспускания у женщин с хроническим цистоуретритом в постменопаузе. // Тези доповідей конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». Одеса, листопад, 2002 р. – С - 17.

12. Костєв Ф.І., Дехтяр Ю.М. Спосіб лікування інфекційно – запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді // Методичні рекомендації, Київ 2003р.

13. Костєв Ф.І., Левицький А.П., Дехтяр Ю.М., Малярчук Д.А. Спосіб лікування уродинамічних порушень у жінок в постменопаузальному періоді // Деклараційний патент на винахід України № 41756 А від 17.09.2001р.

14. Костєв Ф.І., Левицький А.П., Дехтяр Ю.М. Спосіб лікування інфекційно – запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді // Деклараційний патент на винахід України № 50045 А від 15.10.2002р.