Анотація до роботи:

Журавльова І.В. Клінічне значення мікрофлори жовчі та біоценозу кишечника при хронічному холециститі у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2005.

Вперше проведено одночасне дослідження бактеріальної мікрофлори жовчі і біоценозу кишечнику у хворих на хронічний холецистит, що дозволило розширити уявлення про етіопатогенетичні механізми інфікування.

Вперше показано, що в сучасних умовах ведучим збудником запального процесу в жовчному міхурі є гриби роду Candida (81,25%), у яких відмічені морфофізіологічні зміни клітин в напрямку їх агресії.

Визначена клінічна значущість дисбіотичних порушень товстої кишки при хронічних холециститах у дітей. В залежності від характеру змін індигенної мікрофлори товстої кишки виділено 3 ступеня дисбіотичних порушень, тяжкість яких зростала зі збільшенням ступеня.

Статистично підтверджено кореляційний зв’язок між показниками присутності грибів роду Candida (C.albicans i C.cruzei) у калі і наявністю цих видів у жовчі хворих на хронічний холецистит.

Вперше показано, що у хворих на хронічний холецистит визначається високий показник обсіменіння кала на спороутворюючі анаеробні бактерії (клостридії) – більше 10⁴ КУО/г. Ці дані покладені в основу розробки нового способу ранньої діагностики захворювань гепатобіліарної системи.

Обгрунтовано направлення корекції дисбіотичних порушень у дітей з хронічним холециститом.

В диссертацiї наведено теоретичне обгрунтування i нове вирiшення наукової проблеми - пiдвищення ефективності лiкування дiтей, хворих на хронiчний холецистит, шляхом розробки способу ранньої дiагностики патологiї бiлiарної системи та визначення етiологiчної ролi мiкробної флори кишечника та жовчi.

1. Частота патології біліарної системи, за матеріалами спеціалізованого гастроентерологічного відділення, складає 10,47-14,5% серед пацієнтів із захворюваннями органів травлення, за матеріалами соматичного відділення – 9,4%. Хронічний холецистит становить 34,6-50,3% патології біліарної системи. Факторами ризику для розвитку хронічного холециститу у дітей є спадкова обтяженість по захворюванням гепатобіліарної системи, наявність фонових і супутніх захворювань, у спектрі яких переважають хвороби ШКТ.

2. Біохімічне дослідження жовчі у дітей з хронічним холециститом показало підвищення концентрації холестерину в порції “В” і “С”, що обумовлено порушенням холестеринового обміну і пов’язаною з цим підвищеною літогенністю жовчі. Підвищення концентрації жовчних кислот у порції “С” свідчить про втягнення в патологічний процес внутрішньопечінкових жовчних протоків.

3. Мікробний пейзаж порцій “В” і “С” жовчі різноманітний і відрізняється як за видовим складом бактерій і дріжджеподібних грибів, так і за кількісним обсіменінням. Частота виявлення в пробах жовчі грибів роду Candida свідчить про їх можливу етіологічну значущість у розвитку запального процесу.

4. У всіх дітей з хронічним холециститом виявлено різного ступеня порушення біоценозу товстої кишки, які передують кишковим проявам і являються передвістям відхилень у клініко-фізіологічному статусі організму дитини. Має місце кореляційний зв’язок між обсіменінням дріжджеподібними грибами роду Candida жовчі і калу.

5. Клінічний перебіг хронічного холециститу в дітей залежить від клінічних проявів дисбіотичних порушень товстої кишки. У 94 хворих (88,7±3,08%) виявлено локальну форму захворювання, що відповідає ІІ і ІІІ ступеню важкості дисбіотичних порушень товстої кишки, у 12 хворих (11,3±3,08%) визначено латентну форму, що дорівнює І ступеню важкості дисбіотичних порушень.

6. Перший ступінь дисбіотичних порушень характеризується ізольованим типом дисбактеріозу, обумовленим грибами роду Candida і спороутворюючими анаеробними клостридіями. При другому ступені важкості зустрічається як ізольований, так і асоційований тип дисбактеріозу. При третьому ступені спостерігається тільки асоційований тип дисбіотичних порушень, обумовлений присутністю клостридій і різноманітної умовно-патогенної мікрофлори, в тому числі і грибів роду Candida.

Показником ранніх змін з боку біліарної системи є присутність у калі хворого спороутворюючих анаеробних бактерій – клостридій більше, ніж 10⁴ КУО/г.

7. При лікуванні хворих на хронічний холецистит тільки базисною терапією, не дивлячись на позитивну динаміку, відбувається незначне, статистично недостовірне, зниження грибів роду Candida, що обумовлює необхідність продовження лікування.

Етіотропна терапія хронічного холециститу з включенням біологічного препарату “Ентерол-250” не тільки цілюще впливає на характер біоценозу товстої кишки, але призводить до санації флори жовчного міхура і елімінації грибів роду Candida, що визначає доцільність використання цього препарату в комплексній терапії хронічного холециститу.

Публікації автора:

1. Журавлева И.В. Этиологическое значение грибов рода Candida в возникновении хронических холециститов // Проблеми медичної науки і освіти. – 2003. – № 2. – С. 66-69.

2. Журавлева И.В. Микробиоценоз кишечника при хронических холециститах у детей // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 1. – С.139-143.

3. Белоусов Ю.В., Журавлева И.В., Савинова Е.М. Микробиоценоз кишечника и микрофлора желчи при хронических холециститах у детей // Український медичний альманах. – 2003. – № 1. – C.12-14. (Дисертантом проведено вивчення мікрофлори товстої кишки та жовчі, проаналізовано отримані результати, сформульовано висновки).

4. Липовская В.В., Журавлева И.В., Дидык В.С., Савинова Е.М. Биологические свойства патогенных энтеробактерий, циркулирующих в Северо-Восточном регионе Украины (1996-2000 гг.) // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – № 2. – С. 305-307. (Дисертантом наведені сучасні методи вивчення терморезистентності та антибіотикорезистентності, дані використовувалися при лікуванні дітей, хворих на хронічний холецистит).

5. Журавлева И.В., Губарь О.В., Савинова Е.М. Грибы рода Candida, морфобиологические особенности, чуствительность к химопрепаратам при хронических холециститах у детей // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – № 8 (2). – С. 416-419. (Дисертантом проведено вивчення морфобіологічних особливостей та чутливості до хіміопрепаратів грибів рода Candida, підготовлена стаття до друку).

6. Савинова Е.М., Чернявский В.И., Журавлева И.В., Панченко Л.А. Коррекция нарушений микробиоценоза кишечника биологически активными добавками к пище // Мат. межрегіональної наук.-практ. конф. «Соціально-гігієнічні аспекти охорони здоров’я населення». – Рязань, 1997. – С. 175-177. (Дисертант розробила методику корекції порушень мікробіоценозу кишечника БАД та проводила лікування дітей).

7. Журавлева И.В., Губарь О.В., Шелест В.В., Большакова Г.М., Савинова Е.М. Виды грибов рода Candida, изолированные от больных и объектов внешней среды // Тези ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія». – Харків, 2003. – С. 77. (Дисертант проаналізував залежність між показниками обсіменіння грибами рода Candida жовчі та кала хворих дітей на хронічний холецистит).

8. Журавлева И.В. Эффективность использования препарата «Лактусан-С» в лечении хронических холециститов у детей // Наук. конф. молодих вчених ХМАПО: «Тези конф.». – Харків, 2002. – С. 20-21.

9. Журавлева И.В. Микробиоценоз кишечника при хроническом холецистите у дитей // Мат. наук. конф. молодих вчених ХМАПО: «Тези конф.». – Харків, 2001. – С. 32.

10. Белоусов Ю.В., Журавлева И.В. Микрофлора желчи и биоценоз кишечника при хроническом холецистите у детей // Мат. наук.-практ. конф. «Внутрішньо-клітинні інфекції і стан здоров’я дітей в XXI сторіччі». – Донецьк, 2005. – С. 15-17. (Дисертантом проведено вивчення мікрофлори товстої кишки та жовчі, проаналізовано отримані результати, сформульовано висновки).