Анотація до роботи:

Сапа С.А. Хірургічне лікування хворих з синдромом діабетичної стопи, ускладненим гнійно–некротичними процесом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена актуальним питанням покращення результатів лікування хворих з гнійно–некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи на основі застосування декомпресивної фасціотомії футлярів гомілки в поєднанні з етапними хірургічними обробками гнійного осередку.

Вивчена структура гнійно–некротичних ускладнень за класифікацією Мeggit–Wagner. Значно переважали поширені нозологічні форми деструктивного процесу, які відповідали ІІІ (абсцес, флегмона, остеомієліт), IV (гангрена дистальної частини стопи) та V (тотальна гангрена стопи) ступеням ураження.

З’ясовано, що при виникненні гнійно–некротичного процесу на тлі діабетичної стопи має місце підвищення субфасціального тиску в футлярах гомілки, що посилює ішемічні розлади кінцівки та сприяє поширенню деструктивних змін.

Проведення передопераційного обстеження з задіянням клінічного, допплерівського, сцинтіографічного та ангіографічного методів дослідження дає змогу встановити повний діагноз захворювання, визначити подальшу тактику лікування, обрати доцільний обсяг оперативного втручання.

Розроблена методика оперативного лікування хворих з гнійно–некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи. Вона в себе включає виконання декомпресивної фасціотомії футлярів гомілки, в поєднанні з етапними хірургічними обробками осередку деструкції. Застосування запропонованої тактики лікування дозволило в 87,0% випадках зберегти опороздатню кінцівку, зменшити відсоток високих ампутацій на 8,6%, скоротити середню кількість оперативних втручань, знизити середній термін стаціонарного лікування на 4,6±1,1 ліжко–дня, та рівень летальності на 5,3%.

1. Гнійно–некротичні ускладнення синдрому діабетичної стопи характеризуються важкістю та поширеністю деструктивного процесу (абсцес, остеомієліт, флегмона, гангрена), які складають 93,0% в загальній структурі уражень стопи, при нейропатичній формі – 13,6%; ішемічній – 26,7%, змішаній – 59,7%, що потребує комплексного багатоетапного лікування.

2. При синдромі діабетичної стопи, ускладненим гнійно–некротичним процесом, має місце підвищення субфасціального тиску в кістково–фасціальних футлярах гомілки, яке спостерігається при всіх нозологічних формах синдрому: нейропатичній – до 17,0мм рт.ст.; ішемічній – до 18,1мм рт.ст.; змішаній – до 25,8 мм рт.ст.

3. Гнійно–некротичні ускладнення синдрому діабетичної стопи супроводжуються мікробною контамінацією клінічно інтактних тканин кінцівки, збудниками, частина яких ідентична осередку деструкції (стопи в 73,6%, гомілки – 37,8%, стегна – 84,8% випадків), що слід враховувати при виконанні оперативного втручання.

4. Враховуючи підвищений субфасціальний тиск в кістково–фаціальних футлярах гомілки при гнійно–некротичних ускладненнях синдрому діабетичної стопи, доцільно доповнювати хірургічну обробку осередку деструкції закритою підшкірною декомпресивною фасціотомією гомілки, яка дає змогу знизити рівень ампутації кінцівки.

5. Застосування запропонованої хірургічної тактики, в порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, зменшує відсоток високих ампутацій на 8,6%, скорочує середню кількість хірургічних обробок, знижує середній термін лікування на 4,6 ±1,1 ліжко–дня та рівень летальності на 5,3%.

Публікації автора:

1. Горєлов С.В., Безлюда М.П., Міхневич О.Е., Сапа С.А. Особливості виконання ампутації на рівні гомілки у хворих з діабетичною стопою, ускладнених гнійно–некротичним процесом // Современные аспекты военной медицины, сборник научных трудов ГВКГ МО Украины.-К., 2000г.-№5.-С. 151-156. (проводив обробку результатів, приймав участь в формулюванні висновків роботи).

2. Бідненко С.І., Міхневич О.Е., Сапа С.А. Бактеріологічне дослідження та тактика лікування хворих з діабетичною стопою, ускладненою гнійно– некротичним процесом. Клінічна хірургія.-2001р.-№3, С. 38-41. (виконував відбір клінічного матеріалу та приймав участь в формулюванні висновків роботи).

3. Горєлов С.В., Безлюда М.П., Міхневич О.Е., Сапа С.А. Компартмент–синдром у хворих з діабетичною стопою, ускладненою гнійно–некротичним ураженням. Клінічна хірургія.- 2001р.- №8.- С. 35-38. (провів аналіз отриманих результатів та приймав участь в формулюванні висновків роботи).

4. Горєлов С.В., Безлюда Н.П., Міхневич О.Е., Сапа С.А. Тактика лікування діабетичної стопи, ускладненої гнійно–некротичним процесом.-Сучасні аспекти військової медицини.-2003.-№8.-С. 127-133. (здійснював відбір клінічного матеріалу, формульовав висновки роботи).

5. Горелов С.В., Безлюда Н.П., Михневич О.Э., Сапа С.А., Гункевич О.И. Опыт лечения больных с синдромом диабетической стопы, осложненным гнойно–некротическим процессом. // Сучасні аспекти військової медицини, збірник наукових праць ГВКГ МО України. -К., 2005 р.- №10.- С. 169-172. (проводив відбір та обробку клінічного матеріалу).

6. Деклараційний пат. №37606А. Спосіб ампутації гомілки / Міхневич О.Е.,

Сапа С.А., Савка І.С. (UA) / Вл. Інститут травматології і ортопедії АМН України; №2000020737; Заявлено 10.02.2000; Опубл. 2001, Бюл. №4.